Теорія і практика будівництва. – 2018. – №904

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44330

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковано результати закінчених науково-дослідних робіт професорськовикладацького складу Національного університету “Львівська політехніка”, українських та зарубіжних науковців.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Теорія і практика будівництва : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 904 – 84 с. : іл.

Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва

Зміст


1
3
10
17
23
32
39
44
50
55
59
68
75
82
83
84

Content


1
3
10
17
23
32
39
44
50
55
59
68
75
82
83
84

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 16
  • Thumbnail Image
    Item
    Експлуатаційний стан прогонових будов існуючих металевих мостів на автомобільних дорогах у західних областях України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сало, В. Ю.; Сало, О. Ю.; Salo, V.; Salo, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На конкретних прикладах натурних обстежень металевих мостів показано дефекти та пошкодження елементів, деградацію матеріалу конструкції. Наведено приклади недосконалості конструкції, типові дефекти, недоліки експлуатації. Встановлено, що значна частина обстежених конструкцій працює під навантаженням в розрахунковому режимі. Однак у деяких прогонових будовах можуть виникнути небезпечніші ситуації, що загрожують зниженню вантажопідйомності прогонових будов. Частка мостів у “4” і “5” експлуатаційних станах з кожним роком збільшується, а це свідчить про зниження надійності мостових споруд. Відбувається нагромадження обсягів ремонтних робіт, які не були виконані в попередні роки. Ставляться завдання виробити критерії оцінки ефективності ремонтів мостових споруд за обмежених залишкових ресурсів, а також розроблення раціональних схем підсилення споруд, що розташовані на маршрутах руху великовагового транспорту.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання роботи залізобетонних балок із композитною попередньо напруженою арматурою
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Мацьопа, І. Р.; Мурин, А. Я.; Matsopa, I.; Muryn, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У залізобетонних конструкціях за значного впливу агресивного середовища застосування попередньо напруженої арматури є достатньо проблемним питанням. На даний час є багато рекомендацій щодо зменшення впливу агресивного середовища на корозійні процеси в арматурі, збільшення надійності конструкцій та терміну їх придатності до нормальної експлуатації. Одним із варіантів вирішення проблеми є застосування в ролі арматури неметалевих елементів (як внутрішньої стержневої арматури, так і у вигляді наклеюваної зовнішньої). Для покращення фізико-механічних характеристик конструкції рекомендується застосування попереднього напруження, при цьому актуальними є питання розрахунку і оптимального проектування будівельних конструкцій з неметалевою арматурою (FRP). В Україні одним з лідерів моделювання є програмний комплекс “Лира” – сучасний інструмент для чисельного дослідження міцності і стійкості конструкцій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження властивостей модифікованних гіпсових в’яжучих
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Позняк, О. Р.; Кондратьєва, Н. В.; Мельник, В. М.; Мельник, Т. В.; Pozniak, O. R.; Kondrateva, N. V.; Melnyk, V. M.; Melnyk, T. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано літературні джерела щодо методів модифікування гіпсових в’яжучих. Показано, що розширення сфери застосування гіпсових в’яжучих вимагає поліпшення фізико-механічних характеристик гіпсу, зокрема шляхом використання мінеральних та хімічних добавок, які дають змогу оптимізувати формування структури гіпсового каменю та отримувати ефективні композити зі стабільною структурою. Подано результати дослідження впливу хімічних добавок на основі полікарбоксилатів на властивості гіпсового в’яжучого. Встановлено, що використання добавок Master Glenium ACE 450, Master Glenium ACE 430, MС-Power Flow 2695 забезпечує водоредукуючий ефект 20–36% за витрати добавки 1 мас. %. Показано вплив добавок на терміни тужавіння гіпсового в’яжучого та міцність і водостійкість гіпсового каменю. Дослідженнями процесів структуроутворення встановлено, що в присутності добавок полікарбоксилатів відбувається адсорбційне модифікування кристалів двоводного гіпсу з утворенням упорядкованішої і щільнішої структури гіпсового каменю, що впливає на фізико-механічні та будівельно-технічні властивості матеріалу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив підвищених температур на властивості наномодифікованих дисперсно-армованих бетонів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Олевич, Ю. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Olevych, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Одним з інноваційних рішень покращення механічних властивостей бетонів в умовах впливу підвищених температур є використання портландцементних матеріалів, модифікованих на наномасштабному рівні. Досліджено вплив комплексного наномоди- фікування полікарбоксилатним суперпластифікатором, ультра- та нанодисперсними мінеральними добавками, а також дисперсного армування термостійкими базальто- вими волокнами на властивості бетонів на основі портландцементу, які через 1 та 7 діб тверднення піддавались дії підвищених температур 200, 400 і 600 °С. Визначено втрату маси, міцність на згин і стиск, пористість, усадку, водопоглинання бетонів після впливу підвищеної температури. Показано, що наномодифіковані бетони характеризуються високою ранньою та стандартною міцністю, підвищеною міцністю після впливу температур у діапазоні від 105 до 600 °С. Міцність на стиск наномодифікованого бетону через 1 і 7 діб тверднення в нормальних умовах і витримування при 400 °С зростає до 89,8 та 107,4 МПа відповідно, при цьому аналогічна міцність контрольного бетону становить відповідно 40,2 та 60,0 МПа. Дисперсне армування термічностійкими базальтовими волокнами забезпечує додаткове підвищення фізико-механічних показників наномодифікованого фібробетону.
  • Thumbnail Image
    Item
    Про анкерування поздовжньої розтягнутої арматури у залізобетонних балках без попереднього напруження
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Максимович, С. Б.; Крочак, О. В.; Maksymovych, S.; Krochak, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Експериментальні дослідження покзали, що навіть у разі дотримання вимог чинних норм про довжину анкерування поздовжньої арматури балки руйнуються від втрати зчеплення поздовжньої арматури з бетоном, не досягнувши міцності похилого перерізу. Висмикування поздовжньої арматури на опорах внаслідок розтріскування бетону і порушення зчеплення потрібно розглядати як недолік конструювання опорної частини. Такі балки не коректно брати до уваги під час проведення аналізу несучої здатності похилих перерізів, тому що анкерування є окремою проблемою у теорії залізобетону. Особливістю згинаних залізобетонних елементів є те, що за дії навантаження епюра розтягуючого зусилля у поздовжній арматурі не відповідає епюрі згинальних моментів внаслідок часткової втрати зчеплення арматури з бетоном після утворення вертикальних тріщин, які допускаються нормами за експлуатаційних навантажень. Для вирішення цієї проблеми пропонують використовувати поняття “правило зміщення розтягуючого зусилля”, яке подано в чинних нормах [1] і Eurocode 2 EN 1992-1-1:2004 [2] для визначення місця обриву поздовжньої арматури в прольоті. Пропонуємо дещо інший підхід, який ґрунтується на зміщенні не розтягуючого зусилля, а зміщенні епюри згинальних моментів. Цей метод вперше запропонував Л. О. Дорошкевич для розра- хунку поперечної арматури. Невідповідність зміни розтягуючого зусилля в поздовжній арматурі і епюри згинальних моментів враховується коефіцієнтом зміщення епюри моментів v , який визначають за допомогою розроблених номограм. Наведено приклад розрахунку довжини анкерування поздовжньої арматури пропонованим методом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Analysis of the fatigue strength of resting nodes of multiple-rope friction pulleys of a framed shaft headgear
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кущенко, В. М.; Нечитайло, О. Є.; Kushchenko, V.; Nechitailo, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; National TU Dnipro Polytechnic
    Укісні шахтні копри є найвідповідальнішими спорудами шахтної поверхні. На поточний момент гірничодобувної галузі спостерігається збільшення глибини шахтних стволів до 1200... 1300 м, що призводить до збільшення висоти укісних копрів до 60–70 м, а також до зростання динамічних навантажень. У зв’язку з цим, для гарантування безпеки конструкцій шахтних копрів необхідне уточнення наявних інженерних методик розрахунку шахтних укісних копрів. У роботі наведено результати теоретичних, експериментальних досліджень авторів, а саме – математичне моделювання напруженодеформованого стану вузлів опирання напрямних шківів конструкцій рамних шахтних копрів. За математичного моделювання встановлено: закономірності розподілу місцевих напружень; характеристики динамічних напружень для перевірки втомної міцності підшківних конструкцій; оцінено ресурс вузлів обпирання напрямних шківів за втомною міцністю. Проаналізовано втомну міцність конструкцій рамного шахтного копра багатоканатною підйомної установки, зокрема, вузлів обпирання напрямних шківів. Аналіз проводився на розрахунковій моделі, що складається з плоских і просторових скінченних елементів реалізованої в середовищі програмного комплексу “Ansys Workbrench 14.0”. У результаті численних експериментів у підшківних рамах полушатрового копра отримані: закономірності розподілу місцевих напружень під опорними підшипниками напрямних шківів, встановлені параметри напруженого стану при зміні технологічних і конструктивних чинників; встановлені характерні області змінних напружень; виконаний аналіз напружено-деформованого стану за дії динамічних навантажень; визначені характеристики циклів динамічних напружень. За характеристиками циклів виконані перевірки втомної міцності за трьома методиками: СНиП II-23-81 * (п.9.2 *), ДБН В.2.6-163 (п. 1.11.2) і EN1993-1-9-2009 (п. 8). Загалом отримані результати є основою для вдосконалення інженерних методик розрахунку сталевих конструкцій шахтних укісних копрів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підвищення міцності стінових будівельних матеріалів після просочення гідроізолюючими рідинами
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Ілів, В. В.; Ілів, Я. В.; Iliv, V.; Iliv, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наведено результати дослідження водопоглинання, міцності на стиск і згин, крайового кута змочування керамічних і цементно-піщаних матеріалів, просочених рідинами виробництва ЗДП “Кремнійполімер” та розробленими сумішами із водорозчинних рідин. Основними гідрофобними матеріалами виробництва ЗДП “Кремнійполімер”для отримання гідроізолювальних рідин є 136-157 М; ЕТС-32; АКОРБ100. На основі ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К розроблено експериментальні гідроізолювальні рідини № 1 К, № 2 К, № 1 Н та № 2 Н. Керамічні стінові матеріали та цементно-піщані зразки, що моделюють мурувальний розчин, просочені дослідними сумішами (№ 1 К, № 2 К, № 1 Н, № 2 Н), так як і AQUAFIN-F, володіють значно нижчим водопоглинанням, суттєво підвищується їхня міцність на стиск і згин, при цьому суттєво зростає крайовий кут змочування. Аналогічні результати отримано для гідроізолювальних рідин ЕТС-32, АКОР Б-100, мікроемульсії 136-157М. Треба зазначити, що керамічні зразки після просочення володіють дещо нижчим водопоглинанням, дещо вищою міцністю на стиск і згин та суттєвішим зростанням крайового кута змочування порівняно з цементно-піщаними зразками. Із матеріалів виробництва ЗДП “Кремнійполімер” дещо кращі результати показали ЕТС-32 та АКОР Б-100 порівняно з мікроемульсією 136-157М. По периметру будівлі після заливання в попередньо висвердлені отвори гідроізолювальних рідин створюється своєрідний армопояс за рахунок суттєвого підвищення міцності стінових матеріалів на стиск і згин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняння об’ємів поверхневого стоку з типових мікрорайонів житлової забудови великих міст, визначених згідно з нормативними документами України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Вовк, Л. І.; Трофимчук, Ю. А.; Vovk, L.; Trofymchuk, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У роботі проаналізовано низку нормативно-технічних документів, які регламентують процедуру визначення середньорічних об’ємів поверхневого стоку із забудованих територій, виділено 4 методики. Виявлено значну відмінність не лише в числових значеннях загального коефіцієнта стоку, але і в класифікації поверхонь за видами покриття. Для демонстрування відмінностей у результатах, отриманих за різними методиками, виконано розрахунки середньорічних об’ємів поверхневого стоку з центральної високо урбанізованої частини м. Луцька (Fзаг = 146,1 га). Розрахунковий питомий об’єм стоку за методикою 1 на 5,45 %, а за методикою 2 – на 7,17 % менший, ніж за базовою методикою 3. За методиками 2 і 3 виконано також розрахунки середньорічних об’ємів стоку за узагальненими середніми коефіцієнтами поверхневого стоку; отримано результати, менші відповідно на 24,9 % і 19,4 % за питомий об’єм, визначений за базовою методикою 3. Виконаний аналіз дає змогу рекомендувати до використання методику 3 з поділом урбанізованої поверхні за видами покриття.
  • Thumbnail Image
    Item
    Видавнича сторінка
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26)
  • Thumbnail Image
    Item
    Визначення концентрації діоксиду вуглецю в приміщеннях класів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Миронюк, Х. В.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Myroniuk, Kh.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження стану повітряного середовища в приміщеннях класів є дуже актуальним, оскільки близько 20% загальної кількості населення проводить значну частину свого часу в дошкільних та шкільних закладах. Недотримання допустимих параметрів мікроклімату у приміщеннях класів, зокрема, внаслідок високої концент- рації СО2, призводить до погіршення самопочуття та зниження працездатності учнів, а також до недостатнього засвоєння ними навчального матеріалу. Внаслідок переви- щення допустимої концентрації СО2 у зовнішньому повітрі великих міст продуктив- ність системи вентиляції приміщень, розрахована за асиміляцією СО2, досягає значних величин. Наведено результати аналітичних досліджень зміни концентрації СО2 в приміщеннях класів протягом всього періоду перебування в них учнів при трьох схемах організації повітрообміну. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно- гігієнічні умови в приміщеннях класів.