Юридичні науки. – 2015. – № 824

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31232

Вісник Національного університету "Львівська політехніка"

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” пропонуються результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, здійснюється розроблення наукових концепцій щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладається повна відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей. Матеріали публікуються у послідовності їх надходження.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. – № 824. – 468 с.

Browse

Filters

20152

Settings

Subject: search.filters.subject.politics

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Кримінальна процесуальна складова політики держави у галузі протидії злочинам в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Кушпіт, В. П.
    З’ясовано місце та роль кримінальної процесуальної політики, як складової політики держави у галузі протидії злочинам. Встановлено засоби реалізації кримінальної процесуальної політики. Визначено завдання кримінальної процесуальної політики у напрямку ефективного забезпечення досягнення цілі покарання. Окреслено перспективи розвитку кримінальної процесуальної політики України в напрямку виконання міжнародно-правових зобов’язань. Определены место и роль уголовной процессуальной политики как составляющей политики в области противодействия преступлениям. Установлены средства реализации уголовной процессуальной политики. Определено задание уголовной процессуальной политики касательно эффективного обеспечения достижения целей наказания. Установлены перспективы развития уголовной процессуальной политики Украины в направлении исполнения международно-правовых обязательств. A place and role of criminal judicial politics are found out in the article, as component politics of the state in industry of counteraction to the crimes. Facilities of realization of criminal judicial politics are set. Defined the tasks of criminal procedure policy to effectively achieve the purpose of punishment. The prospects of development of criminal judicial politics of Ukraine are outlined in direction of implementation of international legal obligations.
  • Thumbnail Image
    Item
    Характеристика соціальної держави з позиції системно-функціонального підходу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Сковронський, Д. М.
    Охарактеризовано соціальну державу з позиції системно-функціонального підходу. Сьогодні достатньо відстежено і проаналізовано історію ідеї соціальної держави і висвітлено практику її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні риси акумуляції і перерозподілу нею національних ресурсів. Розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показано неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення в повсякденне життя. Держава – багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури і діяльності, що фіксуються науковою думкою, отримують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї або іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно- економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона є інтервенціоністською або оптимальною. Охарактеризировано социальное государство с позиции системно-функционального подхода. Сегодня достаточно прослежена история идеи социального государства и освещена практика ее институционализации и функционирования. Изучены специфические черты аккумуляции и перераспределения ею национальных ресурсов. Рассмотрен опыт реализации патронажной роли государства. На этой основе выявлены и плюсы, и минусы, которые неизбежно сопровождают выполнение государством такой роли. Показаны неоднозначные экономические, политические, этические, психологические и другие последствия ее воплощения в повседневную жизнь. Государство – многоаспектное образование. Особенности каждого из аспектов его структуры и деятельности фиксируются научной мыслью, получают свои соответствующие определения, которые, по принятым в науке обычаям, одновременно становятся и номинациями государства как такового. Например, из обозначения той или иной формы правления оно вообще квалифицируется или как республика, или как монархия. Государство же, характеристика которого является производной от констатации присущего ему типа политико-территориального устройства, аттестуют как унитарное или федеративное. В зависимости от степени его непосредственного участия в общественно-экономических процессах оно выступает интервенционистским или оптимальным. History today is followed the idea of the welfare state and highlighted the practice of institutionalization and functioning. The specific features of its accumulation and redistribution of national resources are studied. The experience of implementation patronage role of the stat are carefully considered. Mixed economic, political, ethical, psychological and other consequences of its implementation in daily life are explained. The state is subject to a civil society and endowed with supreme authority. It acts as the system of social categories. The term “welfare state” is widely used in the legal and economic literature and understood as a state that provides social orientation of the market economy to redistribute income in favor of those who need support and concern from the state and the society, overcoming social inequality and so on. The existence of the welfare state is associated with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of civil society. The modern concept of the welfare state comes from the fact that this is a state that puts its main objective the achievement of the welfare of the society and its members, provide citizens with decent living conditions and a free, comprehensive development; ensure social protection and promotes broad participation of people in social development and use of the results for human rights and fundamental freedoms. The analysis of the relationship of civil society with other attributes of the welfare state are explained that civil society sets dynamic welfare state, plays a great role in its development. The functions of the welfare state are the main activities of the welfare state, expressing its essence.