Architectural Studies. – 2020. – Vol. 6, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57830

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 6, number 2. – P. 181–310.

Зміст


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Content (Vol. 6, No 2)


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 18
  • Thumbnail Image
    Item
    Aspects of the formation of a gender-sensitive urban environment of residential structures
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Підлісецька, Христина; Гнат, Галина; Pidlisetska, Khrystyna; Hnat, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті розглядаються аспекти сприйняття простору з позиції гендеру, та їх вплив на формування якісного житлового середовища. Наведено результати проведеного соціологічного дослідження, які свідчать про існування відмінностей у вимогах до формування міського середовища житлових утворень та в оцінках її якостей чоловіками та жінками. Вимоги до функціонально-просторової організації середовища залежать в більшій мірі від гендерної схеми поведінки особи. Це в свою чергу продукує попит на розширення спектру впливу особистостей на міське середовище житлових утворень, яке б задовільнили різного споживача. Встановлено, що для аспектів формування житлового середовища важливішим є врахування гендерних схем поведінки та врахуванням особливостей діяльності гендерних груп. При спробі поєднати поняття гендер і житлове середовище, стикаємось із проблемою їх взаємозв’язку відповідно до рівня персоналізації власне середовища в котрому перебуває індивід.
  • Thumbnail Image
    Item
    Human-friendly new way of seeing architecture
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Май, Анна Марія; Кусмірська, Олександра; Maj, Anna Maria; Kuśmierska, Aleksandra; Фонд Грифіндор; Краківський технологічний університет; Gryffindor Foundation; Cracow University of Technology
    Ця стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка приголомшила світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У ній проаналізовано, що світ змінитися сам не зможе, пропонується як повинен далі працювати архітектор та дизайнер, а також визначено основні напрямки розвитку містобудування. Процес містобудування дуже складний, як і архітектурне проектування, але сьогодні ми говоримо про інший масштаб проекту. Головна мета дослідження – це аналіз стійкого дизайну, добросусідські умови та оптимальне використання енергії та можливостей, які пропонує технологічний прогрес. Планувальникам, містобудівникам та архітекторам доводиться мати справу з багатьма аспектами одночасно. У Німеччині (яку ми досі приймаємо за модель) планування здійснюється на фазах, що дуже перетинаються, і підходять до цього процесу міждисциплінарно. Оцінка ситуації, виявлення проблеми, встановлення цілей, визначення обсягу планування, самого планування, фази реалізації, а також моніторинг та оцінка виконання плану підлягають консультаціям не тільки з боку галузі, а й з боку громадськості. Завдяки морфологічному аналізу, містобудування дозволяє оптимізовано використовувати енергію вітру та сонячного світла. Хороший план міста або план ревіталізації, введений з погляду енергетичної оптимізації, вплине на температуру повітря, обмежуючи ефект каньйону, здоров’я його мешканців та комфорт функціонування в ньому. Підхід до проектування змінюється з впровадженням сучасних методів планування та існуючих інструментів, знань та обізнаності експертів, які проектують простір. Міждисциплінарний підхід, професійна відповідальність та етика дизайну взаємопроникають як ніколи раніше, створюючи сучасні моделі спроб врятувати застійний світ. Вимоги покоління, яке добре усвідомлює кліматичну загрозу, покоління, яке стикається з руйнуванням та деградацією, стають основою стійких дизайнерських ідей і повинні визначити напрямок, у якому ми будемо шукати.
  • Thumbnail Image
    Item
    Theatre costume as a factor of architectonics of theatre space (costume design for The Penelopiad)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Настурціо, Ендрю; Урбані, Алесся; Nasturzio, Andrew; Urbani, Alessia; Школа виконавських мистецтв Університету ім. Е. Райєрсона, Торонто, Онтаріо, Канада; School of Performance Ryerson University, Toronto, Ontario, Canada
    Дизайн костюмів Ендрю Настурціо та Алессі Урбані в театрі університету Райєрсона вніс інноваційний, креативний та унікальний підхід в побудову дії вистави та архітектури сценічного простору, де саме театральні костюми у виставі “Пенелопіада” стали фактором їх творення. Вистава випускного класу Школи виконавських мистецтв Університету ім. Е. Райєрсона “Пенелопіада” відомої сучасної канадської авторки Маргарет Етвуд поставлено на великій сцені школи (її зала налічувала 1200 місць) у 2018 році. Для вистави цей простір був змінений на камерний, де сто глядачів розміщувалося над оркестровою ямою, на спеціально збудованих трибунах, практично в самому просторі дії. Сам простір сценічної дії за задумом не мав мати ні початку, ні кінця як в просторі, так і в часі. Актори не мали зникати під час вистави для перевдягання у просторі сцени за лаштунками, завісами, палетами. При мінімумі інших сценографічно-світлових, просторових, декораційних рішень саме костюмам, рішення яких полягало у використанні магнітів, що утримували, а за потребою, могли падати на планшет і розкривати інший сценічний одяг, вдалося підтримувати постійну динаміку театральної дії без перерв і змін. Сприяти гармонійному синтезу середовища дії і простору сцени
  • Thumbnail Image
    Item
    The architecture of wooden temple buildings – modernity and the form of identity
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    В розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев’яних храмових будівель, зокрема, українських дерев’яних церков виявляються певні тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Проявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев’яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині. Традиція українських дерев’яних церков є достатньо важливим та невід’ємним чинником у формотворенні їхніх типових взірців, зокрема, тридільного або хрещатого типів розпланування, висотно-просторового розвитку храмової структури, що завершується однією, трьома або більше банями. Їх форма (саме баневих завершень), переважно грушевидна, видовжена догори, півциркульна, пірамідальна або їх різновиди, творять властиво національний образ українського храму. Новаторство як сучасне втілення тієї ж традиції храмобудування в Україні та за її межами є своєрідним намаганням у новітні часи, під засобом форми конструкції та матеріалу – дерева, надати нове життя, нової інтерпретації усталеній традиції, як виявлення до неї поваги та пошани у втіленні, а не як певний спосіб її вульгаризації та спрощення. Ці два чинники – традиції та новаторства – виступають важливим підгрунттям для усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності образу української дерев’яної церковної архітектури і архітектури загалом, у просторі України, і тих просторів, де перебувають і живуть українці, український етнос.
  • Thumbnail Image
    Item
    Territory of Vicheva square and problems of its architectural renovation
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Криворучко, Ольга; Плесницький, Данило; Kryvoruchko, Olga; Plesnytskyi, Danylo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджується історичне підґрунтя утворення сучасної площі Вічевої та визначення відповідно до історичних даних її ролі у сучасній структурі міста Львова. Також предметом зацікавлення є містобудівний аналіз, що був проведений на рівні дипломного проектування для напрацювання архітектурних пропозицій та рекомендацій. Низький замок має назву на противагу іншому – Високому Замку, що знаходився на горі, на північному сході міста. Найдавніша згадка – 1270 роки, у зв’язку з перенесенням сюди помешкання короля Лева Даниловича, він належав до найдавніших будівель, і пізніше став частиною нового середмістя. На території Низького замку була кам’яна каплиця святої Катерини Олександрійської, яка спочатку була руською церквою, про що свідчили описи про багаті розписи її інтер’єрів. Після завоювання Львова польським королем Казимиром ІІІ замок служив неофіційною королівською резиденцією. Йому неодноразово завдавалася шкода, зокрема під час нападів литовського князя Любарта в 1340, 1353 роках; від пожежі 1565 р.; під час пограбування міста шведськими військами в 1704 р., проте він відбудовувався багато разів. Через брак коштів на підтримання в належному стані, будівлі Низького Замку поступово занепали, і були остаточно розібрані в 1802 р., а частина вивільненої площі перетворена під торгову площу. Нині територія, де був замок, частково зайнята драматичним театром, а частково будівлею Національного музею. Деяка частина території не забудована, вона містить ринок мистецьких творів і сувенірів Вернісаж, це площа Вічева. Коротка вулиця, що перетинає територію, де раніше був замок (між Національним музеєм та площею Вічевою), отримала назву Низький замок у 1991 році. Аналізуючи історичне підгрунтя та всі аспекти сучасної містобудівної ситуації, ми можемо зробити деякі висновки. Хаотична організація громадського простору через присутність тут ринку, оточеного парковкою, відрізаність від решти середмістя, незручність пішохідних шляхів, які тут інтесивно діють, відсутність озеленення – усе це створює суміш з несприятливих моментів для успішної реновації площі Вічевої. Проте, заховані під землею залишки Низького замку та церкви св. Катерини – створюють дуже позитивне підґрунтя, що може дати гарний поштовх до розвитку площі, саме в аспекті історико-археологічної та культурної спадщини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Types of housing and industrial institutions for the homeless in foreign practice
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнесь, Ігор; Соловій, Любов; Gnes, Igor; Soloviy, Lubov; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглядаються приклади проектування закладів для бездомних в зарубіжній практиці. Зарубіжний досвід співставляється з результатами власних соціологічних досліджень бездомних в Україні. Категорія бездомних – це невід’ємна складова населення будь-якої країни, яка завжди була присутня в різних типах суспільства, незалежно від рівня його заможності і соціальної формації. Для вирішення проблеми бездомності пропонується соціально-типологічна схема впровадження для бездомних різних типів житла, на основі його інтеграції з виробничими і навчальними функціями. Пропоновані житлово-виробничі заклади для бездомних – це проекти, у яких до звичного складу житлових одиниць додаються навчальні і виробничі приміщення, спеціалізовані майстерні, де бездомні навчаються новим ремеслам, видам господарства, опановують фах, за допомогою якого можуть надалі заробляти на прожиття. Також можливе розташування окремого виробництва або підприємства на території закладів, або в приміській зоні і навіть в сільській місцевості. Виробництво має бути таким, щоб його змогли опанувати особи без спеціальної освіти. Зазвичай це такі галузі: швейна, деревообробна, виготовлення паперу, побутових речей, будівельних конструкцій, сільське господарство. Конкретний вибір виробництва у таких закладах залежить від країни, регіону та їхньої спеціалізації. Для житлово-виробничих організацій не обов’язково розташовувати виробництво на території закладу. Можливо й співпрацювати з підприємствами, яке знаходиться неподалік. За допомогою трансферу люди потрапляють на роботу і освоюють нові навички та отримують заробітну плату. Такий тип закладу дозволить бездомним пройти соціальну адаптацію, дасть змогу відновити нормальне фізичне і психічне здоров’я, забезпечить їх роботою, засобами до існування та дасть можливість, хоча б частково покрити вартість свого проживання в такому типі закладу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Experience in using modular social housing
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Софія, Лук’янченко; Баб’як, Володимир; Гнесь, Ігор; Lukyanchenko, Sofiya; Babyak, Volodymyr; Gnes, Igor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Модульна архітектура на сьогодні активно використовується в будівництві, бо має чимало переваг в порівнянні з традиційним будівництвом. Такий тип проектування спрощує і пришвидшує процес створення не тільки соціального житла, але й студентських містечок, лікарень, коли відбувається епідемія і потрібно в швидкі терміни забезпечити хворих палатами, чи вийти з житлового дефіциту під час економічної кризи. Окрім того, що такий метод є практичним він набагато дешевший та екологічніший. В цій статті наведені приклади використання модулів у будівництві та архітектурі, щоб аргументувати актуальність й потребу використовувати модульну архітектуру та її розвивати. Використання технології модульного формування архітектурних об’єктів може вирішити термінові завдання в сучасному світі: подолання наслідків природних явищ, бойових дій, формування соціального та нішевого спеціалізованого житла. Наведені приклади не є нововведеннями, недосяжними чи не масштабованими через технологічні причини. Висвітлене питання лише показує необхідність поширення цих рішень у практиці. Ще одна причина використання модульної архітектури, передбачає змогу пришвидшити процес будівництва. Іноді у міському середовищі доводиться виходити за межі ділянки, щоб реалізувати будівництво, але є один нюанс, і він передбачає, що терміни реалізації будівництва в такому випадку скорочуються вдвічі, аніж, якби будівництво відбувалось лише на своїй ділянці. Таким чином, монтування модульної архутектури не тільки надає змогу пришвидшити будівництво, але й зекономити фінанси в схожих ситуаціях, коли на ділянці немає можливості розмістити великогабаритну будівельну техніку. Окрім цього, чимало архітектурних бюро розпочинає пропонувати не просто статичну модульну архітектуру, а зокрема ту, яка має змогу адаптуватися до різних кліматичних та топографічних умов. Це також надає шанс розробляти модулі для постійної експлуатації, а не лише для тимчасової. Такий метод трансформації непостійного житла під постійне враховує те, що модуль може доповнюватись іншою архітектурою під потреби замовника, що є дуже зручно. Тому, соціальне тимчасове житло з часом може стати постійним житлом для людей з різними вимогами та потребами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Issues of design of informal learning spaces in the university cultural centers
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Дмитраш, Ольга; Dmytrash, Olga; Національний університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З часів Середньовіччя складовою ідеї університету було активне суспільне життя студентів. Однак багато сучасних кампусів позбавлені загальнодоступних громадських культурних просторів. Студенти проводять більшу частину свого часу за межами лекційної зали чи навчальної аудиторії (групи приміщень, які ми можемо віднести до офіційного або формального простору для навчання). В цей час вони спілкуються, самостійно навчаються, відпочивають. А відбувається це, на жаль, за межами університету. Причиною цього є відсутність у більшості студмістечок так званого неформального простору. Це простір, який провокує соціальну взаємодію: несподівані зустрічі, імпровізовані розмови. Він сприяє особистісному і професійному зростанню. Заклади харчування, коридори, холи, площі, двори, гуртожитки стають важливими елементами для формування неофіційних зон для самостійного і групового навчання. Проте, характер перерахованих існуючих груп приміщень здебільшого є хаотичним та непристосованим, або просто не передбаченим для такої функції. Тому інтеграція неофіційних навчальних просторів у склад функціонального наповнення університетського чи міжвузівського центру культури значно покращить відвідуваність таких закладів і заповнить прогалини в організації навчального процесу на території університету. У статті представлено огляд та аналіз стану досліджень у галузі проектування та експлуатації сучасних освітніх просторів в університетах світу, а саме просторів з гнучким плануванням, які називаються неформальним навчальним простором. Внаслідок проведених досліджень була розроблена загальна характеристика, класифікація, розкрито основні принципи проектування цього простору. Зокрема, визначено низку проблем, що виникають під час його експлуатації, які слід враховувати при проектуванні. Висвітлено досвід навчального проектування міжвузівських культурних центрів із застосуванням розроблених теоретичних основ проектування неформального освітнього простору.
  • Thumbnail Image
    Item
    Instructions to Authors
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10)
  • Thumbnail Image
    Item
    Forming principles of spatial-planning model for recreation environment in rural local conditions
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Чижевська, Лідія; Chyzhevska, Lydia; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Стаття присвячена актуальним питанням наукового опрацювання моделі просторово-планувальної організації об’єднаних територіальних громад та визначення принципів формування їх туристично-рекреаційного середовища. Сформульовано сім відповідних принципів: перший принцип відповідності просторово-територіальної організації завданням реалізації стратегічної та оперативної цілей з розвитку туристично-рекреаційної галузі; другий принцип полягає у взаємопов’язаності напрямків розвитку просторового планування території громади, її окремих частин чи поселень з функціонально-планувальною організацією туристично-рекреаційної діяльності; третій – це принцип комплексного ландшафтного планування території об’єднаної територіальної громади; четвертий принцип – принцип структурованої диференціації здійснення розрахунків та побудови систем обслуговування в населених пунктах з рекреаційно-туристичною направленістю; п’ятий принцип формування просторово-територіальної моделі полягає в реалізації сценарного підходу до організації планувальних та візуальних зав’язків між основними структурними елементами простору території громади, поселень, їх частин та окремих атрактивних об’єктів; шостий – це принцип непереривності та органічного поєднання планувальних структур курортно-рекреаційних об’єктів та комплексів з іншими структурними елементами населених пунктів; сьомий принцип – це принцип просторового акцентування провідних туристичних атракцій в просторово-планувальній організації територій громад та їх окремих частин і структурних елементів. Складається висновок про те, що перші три принципи (перший, другий і третій) стосуються формування підходів до відпрацювання прийомів розробки містобудівної документації на рівні територій громад, а останні два (шостий та сьомий) мають відношення до місцевої документації на рівні поселень або окремих рекреаційних територій. Так само четвертий і п’ятий принципи реалізуються в містобудівній документації як на рівні територій громад, так і територій поселень.