Architectural Studies. – 2020. – Vol. 6, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57830

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 6, number 2. – P. 181–310.

Зміст


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Content (Vol. 6, No 2)


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Aspects of the formation of a gender-sensitive urban environment of residential structures
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Підлісецька, Христина; Гнат, Галина; Pidlisetska, Khrystyna; Hnat, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті розглядаються аспекти сприйняття простору з позиції гендеру, та їх вплив на формування якісного житлового середовища. Наведено результати проведеного соціологічного дослідження, які свідчать про існування відмінностей у вимогах до формування міського середовища житлових утворень та в оцінках її якостей чоловіками та жінками. Вимоги до функціонально-просторової організації середовища залежать в більшій мірі від гендерної схеми поведінки особи. Це в свою чергу продукує попит на розширення спектру впливу особистостей на міське середовище житлових утворень, яке б задовільнили різного споживача. Встановлено, що для аспектів формування житлового середовища важливішим є врахування гендерних схем поведінки та врахуванням особливостей діяльності гендерних груп. При спробі поєднати поняття гендер і житлове середовище, стикаємось із проблемою їх взаємозв’язку відповідно до рівня персоналізації власне середовища в котрому перебуває індивід.
  • Thumbnail Image
    Item
    The influence of genetic memory and memory of generations on the change of the habitat
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Смадич, Іван; Smadych, Ivan; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    В цій статті розглянуто феномен пам’яті поколінь та його вплив на людину при зміні житлових умов. Пам’ять поколінь в архітектурі – це міждисциплінарне поняття, що трактується, як передача системи знань, норм і цінностей, соціального досвіду, соціальних якостей, ролей та поведінки від одного покоління до іншого, та проявляється у всіх сферах життя людини, в тому числі при формуванні та виборі житла та житлового середовища. Реалізація цих компонентів досягається шляхом виховання людини в сім’ї та соціумі, а також частково на генетичному рівн(генетична пам’ять). В результаті теоретичних досліджень поняття “пам’ять поколінь” сформовані основні гіпотези цього дослідження, що охоплюють кілька аспектів: пам’ять поколінь має вплив на вибір житлового середовища при зміні місця проживання; існують сталі взаємозалежності між рівнем передачі ціннісних орієнтирів різних поколінь; при підвищенні рівня функціональних пріоритетів людини знижується рівень подібності житла, яке було притаманне різним поколінням. Для проведення цього комплексного дослідження використано метод соціологічного опитування, графоаналітичної оцінки та групового порівняння. Питання опитування відображають основні складові феномену пам’яті поколінь: засвоєння ціннісних орієнтирів, засвоєння стереотипів поведінки, засвоєння діючих соціальних норм, засвоєння звичаїв, засвоєння інтересів. Серед 210 респондентів, що пройшли це опитування в соціальних мережах, основна частка 99 % становлять жителі України. З них 82 % респондентів змінювали житло понад 3 рази. Визначено, що пам'ять поколінь втрачається при активізації функціональних орієнтирів (зміна житла в процесі зміни місця праці, бажання покращити умови проживання через наслідування модних тенденцій в архітектурі. Проте цей феномен проявляється в старшому віці (50–65 років при наступних змінах житлового середовища). визначивши причини, що вплинули на зниження рівня подібності в житлі різних вікових груп, ми сформували пропозиції елементів архітектурно-планувальних та просторових рішень. Це допоможе виправити негативні тенденції міграційних процесів в сільській місцевості України, а також змінити підхід до уніфікованої системи житлового будівництва на систему адресного будівництва відносно потреб людини та її життєвих пріоритетів.