Architectural Studies. – 2020. – Vol. 6, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57830

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 6, number 2. – P. 181–310.

Зміст


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Content (Vol. 6, No 2)


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Types of housing and industrial institutions for the homeless in foreign practice
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнесь, Ігор; Соловій, Любов; Gnes, Igor; Soloviy, Lubov; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглядаються приклади проектування закладів для бездомних в зарубіжній практиці. Зарубіжний досвід співставляється з результатами власних соціологічних досліджень бездомних в Україні. Категорія бездомних – це невід’ємна складова населення будь-якої країни, яка завжди була присутня в різних типах суспільства, незалежно від рівня його заможності і соціальної формації. Для вирішення проблеми бездомності пропонується соціально-типологічна схема впровадження для бездомних різних типів житла, на основі його інтеграції з виробничими і навчальними функціями. Пропоновані житлово-виробничі заклади для бездомних – це проекти, у яких до звичного складу житлових одиниць додаються навчальні і виробничі приміщення, спеціалізовані майстерні, де бездомні навчаються новим ремеслам, видам господарства, опановують фах, за допомогою якого можуть надалі заробляти на прожиття. Також можливе розташування окремого виробництва або підприємства на території закладів, або в приміській зоні і навіть в сільській місцевості. Виробництво має бути таким, щоб його змогли опанувати особи без спеціальної освіти. Зазвичай це такі галузі: швейна, деревообробна, виготовлення паперу, побутових речей, будівельних конструкцій, сільське господарство. Конкретний вибір виробництва у таких закладах залежить від країни, регіону та їхньої спеціалізації. Для житлово-виробничих організацій не обов’язково розташовувати виробництво на території закладу. Можливо й співпрацювати з підприємствами, яке знаходиться неподалік. За допомогою трансферу люди потрапляють на роботу і освоюють нові навички та отримують заробітну плату. Такий тип закладу дозволить бездомним пройти соціальну адаптацію, дасть змогу відновити нормальне фізичне і психічне здоров’я, забезпечить їх роботою, засобами до існування та дасть можливість, хоча б частково покрити вартість свого проживання в такому типі закладу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Prospective trends of multiflat housing in 2021–2035
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Смалійчук, Андрій; Smaliychuk, Andrij; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті представлено аналітичний огляд перспективних тенденцій багатоквартирного житла на наступні 15 років. Ці тенденції прогнозуються на основі аналізу міжнародного досвіду, зокрема країн Європи. Прогноз загалом ґрунтується на поточній економічній ситуації та демографічних тенденціях в Україні. Найбільш ймовірним трендом є зростання ролі енергоефективності в оцінці споживчих характеристик житла. Існує великий вітчизняний та зарубіжний досвід застосування засобів енергозбереження. Зменшення поверховості також є доволі прогнозованою, оскільки 3–5 поверхова забудова може мати щільність співставну з 8–9 поверховою забудовою. Малоповерхова забудова має багато якісних переваг. Передбачається збільшення різноманітності квартир що відповідатиме у різним життєвим укладам покупців. Ця тенденція зараз перебуває на початковому етапі. Екологічність матеріалів стає вагомим чинником при виборі житла, оскільки це безпосередньо впливає на якість життя. Якість проживання поступово ставатиме найголовнішим критерієм при купівлі нерухомості, а не кількість метрів квадратних як в минулому. Однією з негативних на найбільш ймовірно прогнозованих тенденцій є зростання частки аварійного та малопридатного житла для проживання. Цей проноз ґрунтується на зношеності інфраструктури, негативним демографічним та економічним трендам. Передбачається також зростання важливості художньо-естетичного чинника. Однак ймовірність такого розвитку ситуації є меншою, ніж вищезазначених трендах. Урізноманітнення форм управління житлом може стати однією з форм ефективнішого та якіснішого використання житлового фонду. Модернізація житлового фонду є одним з найважливіших та прогнозованіших трендів на наступні 15–30 років. Ця тенденція триватиме навіть до 2050 року. Відновлення кооперативного будівництва також є однією з менш прогнозованих, оскільки процес кооперації вимагає активного залучення. Поява житлової політики, як вагомого інструменту соціально-економічного розвитку може стати вагомим інструментом розвитку житлового будівництва.