Architectural Studies. – 2020. – Vol. 6, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57830

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 6, number 2. – P. 181–310.

Зміст


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Content (Vol. 6, No 2)


181
188
194
198
207
214
220
230
235
243
249
258
269
280
286
296
302
309

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    The architecture of wooden temple buildings – modernity and the form of identity
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    В розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев’яних храмових будівель, зокрема, українських дерев’яних церков виявляються певні тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Проявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев’яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині. Традиція українських дерев’яних церков є достатньо важливим та невід’ємним чинником у формотворенні їхніх типових взірців, зокрема, тридільного або хрещатого типів розпланування, висотно-просторового розвитку храмової структури, що завершується однією, трьома або більше банями. Їх форма (саме баневих завершень), переважно грушевидна, видовжена догори, півциркульна, пірамідальна або їх різновиди, творять властиво національний образ українського храму. Новаторство як сучасне втілення тієї ж традиції храмобудування в Україні та за її межами є своєрідним намаганням у новітні часи, під засобом форми конструкції та матеріалу – дерева, надати нове життя, нової інтерпретації усталеній традиції, як виявлення до неї поваги та пошани у втіленні, а не як певний спосіб її вульгаризації та спрощення. Ці два чинники – традиції та новаторства – виступають важливим підгрунттям для усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності образу української дерев’яної церковної архітектури і архітектури загалом, у просторі України, і тих просторів, де перебувають і живуть українці, український етнос.
  • Thumbnail Image
    Item
    Forming principles of spatial-planning model for recreation environment in rural local conditions
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Чижевська, Лідія; Chyzhevska, Lydia; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Стаття присвячена актуальним питанням наукового опрацювання моделі просторово-планувальної організації об’єднаних територіальних громад та визначення принципів формування їх туристично-рекреаційного середовища. Сформульовано сім відповідних принципів: перший принцип відповідності просторово-територіальної організації завданням реалізації стратегічної та оперативної цілей з розвитку туристично-рекреаційної галузі; другий принцип полягає у взаємопов’язаності напрямків розвитку просторового планування території громади, її окремих частин чи поселень з функціонально-планувальною організацією туристично-рекреаційної діяльності; третій – це принцип комплексного ландшафтного планування території об’єднаної територіальної громади; четвертий принцип – принцип структурованої диференціації здійснення розрахунків та побудови систем обслуговування в населених пунктах з рекреаційно-туристичною направленістю; п’ятий принцип формування просторово-територіальної моделі полягає в реалізації сценарного підходу до організації планувальних та візуальних зав’язків між основними структурними елементами простору території громади, поселень, їх частин та окремих атрактивних об’єктів; шостий – це принцип непереривності та органічного поєднання планувальних структур курортно-рекреаційних об’єктів та комплексів з іншими структурними елементами населених пунктів; сьомий принцип – це принцип просторового акцентування провідних туристичних атракцій в просторово-планувальній організації територій громад та їх окремих частин і структурних елементів. Складається висновок про те, що перші три принципи (перший, другий і третій) стосуються формування підходів до відпрацювання прийомів розробки містобудівної документації на рівні територій громад, а останні два (шостий та сьомий) мають відношення до місцевої документації на рівні поселень або окремих рекреаційних територій. Так само четвертий і п’ятий принципи реалізуються в містобудівній документації як на рівні територій громад, так і територій поселень.