Architectural Studies. – 2018. – Vol. 4, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45953

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. – Volume 4, number 2. – P. 117 – 288.

Зміст


117
129
137
148
155
164
171
179
189
196
203
210
221
228
235
241
249
259
269
276
282

Content (Vol. 4, No 2)


117
129
137
148
155
164
171
179
189
196
203
210
221
228
235
241
249
259
269
276
282

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Transformation of urban spaces of Lviv in 20ht–21st centuries
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Русанова, Ірина; Rusanova, Iryna; Lviv Polytechnic National University
    Міський простір можна інтерпретувати як місце загальних комунікацій, яке в матеріальних та просторових вимірах відповідає системі соціальних центрів (квадратів), міських артерій – автомагістралі та вулиці, зелені простори. Перетворення міського простору – це регулярний і безперервний процес, що випливає з динаміки розвитку міста. Характер міських перетворень обумовлений соціально-економічними процесами та ціннісними критеріями суспільства, а також специфікою міста. Розглянуто історичні аспекти формування міських просторів Львова, охарактеризовано фактори впливу на рівень і особливості процесів їх трансформації, визначені загальні риси архітектурно-планувальної зміни просторів в процесі розвитку міської тканини. Виявлені сучасні тенденції і напрямки перетворень міського середовища. Важливим чинником нових міських просторів стало відновлення своєї духовності, яка була реалізована в оновлених храмах. Комерційна функція просторів стала пріоритетною у периферійних сферах. Розвиток житла, що в різний час мав різні обсяги та характер будівництва, адаптований до нових умов вільної ринкової економіки. Одинокі будівлі будинків або нових житлових районів адаптовані до інтересів приватних забудовників. Cтислий аналіз трансформації міських територій протягом XX–XXI століть показав, що період до 2-ї світової війни був найефективнішим, коли місто будувалося за європейським досвідом і традиціями. Міські простори, що склалися в той час, особливо в його центральній частині, на якe не вплинули майбутні покоління, стали сьогодні магнітом для численних туристів. У той же час досвід Львова продемонстрував співіснування просторів різного віку та їх сучасного використання. Архітектурні та містобудівні принципи розуміння трансформації просторів важливі для всіх учасників цього процесу: громадян – споживачіd “своїх” просторів, органів самоврядування, які приймають управлінські рішення, інвестори, без яких ніяка реконструкція неможливо, та архітектори, містобудівники – безпосередні виконавці перетворень, які несуть відповідальність за унікальне середовище міста, де існують різні епохи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Andriy Rudnytskyi as a Ukrainian scholar and urbanist
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National University
    Пройшовши всі службові щаблі (від асистента до професора) у Львівській політехніці, А. Рудницький присвятив свою наукову діяльність загальним і регіональним аспектам урбаністики, формуючи науковий світогляд кількох поколінь львівських науковців у галузі архітектури. Впродовж 1950–1960-х рр. він був єдиним науковцем у Львові архітектурно-містобудівного профілю, тому займався широким колом актуальних для міста і регіону проблем. Чільне місце у науковій діяльності А.Рудницького впродовж 1960-х рр. належить дослідженню містобудівних аспектів проблеми розвитку історичних дільниць міст у ансамблі сучасного міста. Адже Західна Україна є регіоном, де збереглися численні історичні міські ансамблі і пам’ятки архітектури в історичному і мистецькому сенсі пов’язані з європейською культурною спадщиною. Спільні риси і характерні особливості розвитку обласних центрів регіону та формування міських ансамблів впродовж післявоєнного десятиліття були виявлені на прикладах Львова, Тернополя, Рівного. А. Рудницький вперше у 1966 р. склав достатньо детальну схему планування міського центру Львова у ХІІ–ХІV ст., а у 1984 р. висунув гіпотезу про існування у Львові в останній чверті ХІІІ–ХІV ст. на сусідніх територіях майже одночасно двох міських осередків. У монографії “Транспорт в плануванні міст”, опублікованій у 1976 р., автор у системному аспекті розглянув основні вимоги до планування міст та проектування їх елементів, виходячи з умов забезпечення необхідного рівня транспортного обслуговування населення. Особлива увага надана викладу критеріїв об’єктивної оцінки ефективності вирішень транспортного обслуговування міст. А. Рудницький на зламі 1970–1980-х рр. науково досліджував проблеми методології управління міським середовищем. Результати опубліковані в монографії “Управління міським середовищем” у 1985 р. Незважаючи на певні ідеологічні та суспільно-політичні обмеження радянського часу, праця основана на комплексному розумінні міського середовища, головною ознакою визначається його цілісність.
  • Thumbnail Image
    Item
    Professor Andriy Rudnytskyi and his impact on forming the Lviv’s architectural environment of the second half of he 20th century
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Черкес, Богдан; Дида, Ірина; Cherkes, Bohdan; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National University
    Стаття присвячена дослідженню впливу особистісних характеристик на напрям розвитку і якісні особливості фахової архітектурної освіти в окремому університеті, а також вивченню впливу особи на формування архітектурного середовища міста в довгостроковій перспективі. В такому аспекті проаналізовано діяльність доктора архітектури, професора Андрія Рудницького, що працював у Львівській політехніці з 1951 р., в різний час завідував трьома кафедрами, дві з яких було створено за його ініціативи, був деканом Архітектурного факультету, Головою львівської організації САУ, та мав ряд інших професійних обов’язків. Досліджено методику його роботи в сферах архітектурної науки, творчості і освіти, визначено характерні риси особистості в контексті суспільно-культурних передумов та історичних обставин, вивчено вплив його професійної та громадянської позиції на формування архітектурного середовища Львова, збереження історичної міської забудови, на розвиток львівської архітектурної школи, і у підсумку – на сучасний європейський статус Львова в складі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, виявлено значення для збереження традицій львівської архітектурної освіти факту навчання Андрія Рудницького у професора Івана Багенського, представника довоєнної архітектурної школи; обґрунтовано вплив, який мала позиція Андрія Рудницького стосовно питань охорони історичної спадщини, його науково доведені висновки про давньоруське походження регулярного львівського середмістя, пропагування ідеї міських пішохідних просторів, та ін., – на усвідомлення громадськістю і керівництвом міста необхідності збереження львівського історичного центру. Досліджено роль особистості і тезаурусу Андрія Рудницького у формуванні міжнародних контактів львівської архітектурної школи з провідними університетами Європи. Дослідження підтверджує наявність великого потенціалу впливу особистості на напрям розвитку і якість професійної освіти в архітектурній сфері.