Геодинаміка. – 2013. – №2(15)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31631

Науковий журнал

Науковий журнал “Геодинаміка” містить три розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика” і публікує українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. У цьому номері журналу поряд з іншими публікуються статті за матеріалами доповідей на V Міжнародній науковій конференції “Геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища” (Львів, 1–4 жовтня 2013 р., Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України).

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. – № 2 (15) : Геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища : V Міжнародна наукова конференція до 95-річчя Національної академії наук України, 1–4 жовтня 2013 року, Львів. – 409 с. : іл. – Бібліографія в кінці розділів. – Текст українською, російською, англійською.

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Коровые проводники и астеносфера в Карпатском регионе
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Рокитянский, И. И.; Бабак, В. И.; Терешин, А. В.
    Карпатская аномалия электропроводности (КАЭ) прослежена путем построения и анализа векторов индукции: оценена максимально возможная глубина залегания (20-25 км) и интегральная проводимость (порядка 108 См×м). Истинная глубина определяется методами зондирования: МТЗ над осью КАЭ выполнено только на двух участках, на которых свойства КАЭ оказались различны. Электрическая астеносфера в Паннонском бассейне начинается на меньшей глубине (50-100 км), чем на платформах (100-250 км), но результаты неточны, местами противоречивы. Работа обосновывает целесообразность Проекта синхронных ЕМ-наблюдений вдоль оси КАЭ и в удалении с упором на МТЗ и магнитный тензор. Карпатська аномалія електропровідності (КАЕ) простежена шляхом побудови та аналізу векторів індукції: оцінена максимально можлива глибина залягання (20-25 км) і інтегральна провідність (порядку 108 См×м). Істинна глибина визначається методами зондування: МТЗ над віссю КАЕ виконано тільки на двох ділянках, на яких властивості КАЕ виявилися різними. Електрична астеносфера в Паннонському басейні починається на меншій глибині (50-100 км), ніж на платформах (100-250 км), але результати неточні, подекуди суперечливі. Робота обґрунтовує доцільність Проекту синхронних ЕМ-спостережень уздовж осі КАЕ та на віддалі з упором на МТЗ і магнітний тензор. Carpathian electrical conductivity anomaly (CEA) is traced by construction and analysis of induction vectors from which maximum possible depth (20-25 km) and integral conductance (about 108 Sm×m) were estimated. The true depth is determined by sounding methods: MTS over the axis of CEA was performed in only two areas in which properties of the AEC were different. Electric asthenosphere in Pannonian Basin begins at smaller depth (50-100 km) than on platforms (100-250 km), but results are not accurate, sometimes contradictory. This work proves the feasibility of the Project of synchronous EM-observations along the CEA axis and apart focusing on MTS and magnetic tensor.