Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2020. – Випуск 92

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57450

Міжвідомчий науково-технічний збірник

У збірнику опубліковані статті за результатами досліджень інженерної геодезії, супутникової геодезії, геодезичної гравіметрії, картографії, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформатики, кадастру та моніторингу земель. Входить до Переліку наукових фахових видань з технічних наук, який затвержений МОН України.

Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; відповідальний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Випуск 92. – 72 с. : іл. : ill.

Геодезія, картографія і аерофотознімання

Зміст


1
5
15
24
37
45
55
68

Content


1
5
15
24
37
45
55
68

Browse

Filters

20208

Settings

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12)
  • Thumbnail Image
    Item
    The Gis technologies products for increasing the tourist attractiveness of the destination (on the example of the Chernigiv region)
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Лепетюк, В. Б.; Lepetiuk, V. B.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Мета цієї роботи – аналіз продуктів ГІС-технологій, покликаних підвищувати туристичну привабливість дестинації, дослідження можливостей ГІС-технологій при формуванні туристичного продукту. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності застосування інноваційних підходів до використання ГІС технологій при розробленні національних туристичних продуктів. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні статистичного методу обробки даних, картографічного методу дослідження з застосуванням ГІС та методу просторового аналізу. Також використані загальнонаукові, системний та інформаційний підходи. Результатами дослідження є аналіз існуючих продуктів ГІС-технологій та стану їхнього впровадження в туризмі, вивчення інтерактивних карт та геопорталів як інструментів для успішного рішення проблем в сучасній туристичній сфері. З’ясовано, що геопортали значно допомагають формуванню національної інфраструктури геопросторових даних. В публікації розглянуто два рівні впровадження ГІС: національний та регіональний, наведені яскраві приклади новостворених національних геопорталів та туристичних геопорталів регіонів України, інтерактивних карт туристів-аматорів. Детальніше розглянуто розвиток продуктів ГІС-технологій такої туристичної дестинації, як Чернігівська область, зокрема один з найбільш потужних в Україні за функціоналом Геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області. З допомогою ГІС спроєкційовано тематичний тур Чернігівщиною. Наукова новизна даного дослідження полягає у виявленні особливостей використання картографічного методу дослідження в цілому та ГІС-технологій зокрема для вивчення туристичних ресурсів території, створення нових регіональних туристичних продуктів. Пропонується використовувати методику просторового аналізу при проєкціюванні туру. Практична значущість полягає у тому, що виявлені продукти ГІС-технологій можуть бути застосованими для створення картографічних творів, таких як: карта, серії карт, атлас, ЗD моделі, віртуальні тури, що допомагають детально вивчати туристичні об’єкти регіону, сприяють прийняттю управлінських рішень та подальшому розвитку та популяризації туризму. Створена в ході дослідження база даних може бути використана для формування інших видів туристичних продуктів. Запропонована методика використання просторового аналізу при проєкціюванні туру може бути корисною для розширення сфери використання ГІС-технологій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Development of a methodics for improving the accuracy of determination of spatial coordinates of object points during air surveillance from a UAV
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Глотов, В.; Фис, М.; Пащетник, О.; Hlotov, V.; Fys, M.; Pashchetnyk, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Розробити оптимальний алгоритм, завдяки якому вдасться підвищити точність визначення координат місцевості при застосуванні аерознімального процесу з допомогою безпілотного літального апарату (БПЛА). Методика. Виконується мінімізація функції побудованої на підставі умови колінеарності, що дає уточнення елементів зовнішнього орієнтування (ЕЗО) цифрових зображень, а це у свою чергу приводить до підвищення точності просторових координат точок об’єктів. Причому, запропонована функція – це сума квадратів різниць між вирахуваними та даними спостережень опорних точок на відповідних цифрових зображеннях. Послідовність реалізації запропонованого алгоритму полягає в тому, що урахування умови мінімуму цієї функції дає можливість отримати систему шести нелінійних рівнянь стосовно ЕЗО. Процес визначення ЕЗО виконується двома способами: в першому випадку функцію G мінімізуємо безпосередньо одним з чисельних методів, а в другому – одержуємо як розв’язок системи рівнянь, що дає уточнені значення ЕЗО на підставі початкових наближень, отриманих безпосередньо з телеметрії БПЛА. Для контролю точності визначення ЕЗО застосовуються видозмінені умови мінімуму функції G в яких відсутні операції диференціювання. В результаті, отримаємо остаточні значення ЕЗО в момент знімання. Результати. Розроблений і апробований на макетних на реальних прикладах алгоритм, який дозволяє підвищити точність обчислення координат точок місцевості при застосуванні БПЛА для аерознімального процесу. Наукова новизна. Отримані формули, за допомогою яких підвищується точність створення топографічних матеріалів цифровим стереофотограмметричним методом. Практична значущість. Впровадження розробленого алгоритму дасть змогу суттєво підвищити точність опрацювання великомасштабних ортофотопланів та топографічних планів створених за матеріалами аерознімання з БПЛА.
  • Thumbnail Image
    Item
    Assessment of environmental conditions within the limit of the riparian water protection strips using the WEBGIS technology
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Грама, В.; Яковлєв, А.; Grama, Vasile; Iacovlev, Andrei; Технічний університет Молдови; Technical University of Moldova
    Метою цього дослідження є оцінка сучасних умов водозахисних смуг в їх ролі як ефективного буфера, що запобігає погіршенню стану водойм внаслідок ерозії та забруднення ґрунту. На основі цього дослідження розробляється план дій щодо поліпшення умов водоохоронних смуг для озер. Підхід був зосереджений на ідеї емпіричного дослідження (на основі спостережень та польових вимірювань) якості навколишнього середовища. Запропоновано інтегральний аналіз території охоронних смуг, процесів та явищ, що відбуваються на них, з метою отримання чіткого уявлення про стан навколишнього середовища. З метою адміністрування та забезпечення візуалізації та прозорості цього дослідження, був створений блог проекту на платформі " blogspot.com" з правильно налаштованими географічними моделями інтересів. Картографічні дані були опубліковані на Картах Google та інтегровані в блог. Таким чином, отримуючи доступ до блогу, вид на озеро, визначні місця, з необхідними атрибутами, отримуємо доступ із можливістю просторового аналізу. Попередні результати показують позитивні ефекти та високий інтерес зацікавлених сторін щодо технології WebGIS для оцінки екологічних умов водозахисних смуг вздовж водосховищ Костешті-Стінка. Наукова новизна полягає в оптимальному поєднанні програми blogspot на картах GOOGLE шляхом інтеграції просторових даних з різним програмним забезпеченням (QGIS, Mapinfo, ArcGIS) та геопросторовою базою даних PostGIS. Простота публікації, візуалізація та моніторинг.
  • Thumbnail Image
    Item
    The system model of topographic mapping in the national spatial data infrastructure in Ukraine
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Карпінський, Юрій; Лазоренко-Гевель, Надія; Karpinkyi, Yurii; Lazorenko-Hevel, Nadiia; Державне підприємство “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”; Київський національний університет будівництва і архітектури; State Enterprise “Research Institute of Geodesy and Cartography”; Kyiv National University of Construction and Architecture
    В статті пропонується нова концепція розвитку топографічного картографування в Україні. Мета. Вона ґрунтується на впровадженні нової системної моделі, яка відповідає геоінформаційному підходу до топографічного картографування в умовах розвитку Національної Інфраструктури Геопросторових Даних (НІГД) та передбачає формування наборів геопросторових даних у вигляді баз даних та баз знань на основі існуючих стандартів і специфікацій: серії міжнародних стандартів ISO 19100 “Географічна інформація/Геоматика”, Відкритого геопросторового консорціуму (Open Geospatial Consortium – OGS), INSPIRE, національних стандартів України (ДСТУ), комплексу стандартів організації України (СОУ) “База топографічних даних”. Методи. Основою дослідження є аналіз можливостей застосування теорії баз даних і баз знань, міжнародних стандартів і специфікацій. Наукова новизна і практичне значення. Це забезпечує високий інтелектуальний рівень базових і тематичних геопросторових даних, який здатний забезпечувати геоінформаційний аналіз і моделювання в сучасних ГІС. Крім того впровадження інфраструктурного підходу в топографічне виробництво та створення і розвиток постійно діючої системи топографічного моніторингу забезпечить публікацію геопросторових даних в режимі реального часу практично одночасно зі змінами на місцевості, що гарантує підтримання в актуальному стані єдиної цифрової топографічної основи і відповідно наборів базових геопросторових даних для НІГД.
  • Thumbnail Image
    Item
    Method of collection of control points for georeferencing of aerial images
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Дорожинський, О. Л.; Колб, І. З.; Бабій, Л. В.; Дичко, Л. В.; Dorozhynskyy, O. L.; Kolb, I. Z.; Babiy, L. V.; Dychko, L. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. В фотограмметрії фундаментальною задачею є визначення елементів зовнішного просторового орієнтування знімальних систем на момент отримання ними зображень. Принципово ця задача вирішується двома шляхами. Перший шлях – пряме позиціонування та вимірюванням напрямків орієнтування оптичної осі камер в геодезичному просторі з допомогою GPS/INS апаратури. Другий шлях – аналітичне вирішення задачі з допомогою набору опорної інформації (найчастіше такою інформацією є набір опорних точок, геодезичне положення яких відоме з достатньою точністю і які надійно зчитуються на аерознімках фотограмметричного блоку). Автори розглядають завдання забезпечення опорною і контрольною інформацією саме другого підходу, який має ряд переваг щодо надійності та точності визначення шуканих параметрів орієнтування знімків. Отримувати зображення опорних точок пропонується за методом додаткового їх аерознімання з допомогою БПЛА в більшому масштабі порівняно із масштабом знімків фотограмметричного блоку. Метою представленої роботи є реалізація методу створення опорних точок та експериментальне підтвердження його ефективності для фотограмметричних опрацювань. Методика та результати роботи. Для повної реалізації потенціалу аналітичного шляху визначення елементів зовнішнього орієнтування знімків необхідна наявність певної кількості опорних точок та дотримання визначеної схеми їхнього розміщення в охопленні фотограмметричного блоку знімків чи космічного знімка. Як джерело опорної інформації автори виокремлюють аерознімки місцевості, які отримані автономно від основного знімання (наприклад, з квадрокоптера), мають краще геометричне розрізнення і на яких зображено опорні точки. З таких допоміжних знімків є можливість автоматизованого перенесення зображень опорних точок на знімки основного фотограмметричного блоку. У нашому трактуванні ці зображення опорних точок та їхнього оточення на місцевості називають “опорні образи”. Основою роботи є розроблення способу отримання опорних образів з допоміжних аерознімків і перенесення цих образів на основні аеро- або космічні знімки місцевості засобами комп‘ютерного стереоототожнення. Для досягнення поставленої мети ми розробили спосіб опрацювання для створення опорних образів аерознімка чи серії допоміжних різномасштабних аерознімків, отриманих дроном з різних висот над опорною точкою. Оператор опізнає точку один раз на допоміжному аерознімку найвищого розрізнення. Далі відбувається автоматичне стереоототожнення опорного образу на всій серії допоміжних знімків послідовно із зменшенням розрізнення і в кінцевому результаті – безпосередньо на аерознімках фотограмметричного блоку. Ніяких опізнавань/наведень курсора оператором-людиною і пов’язаних з ними розбіжностей, промахів і помилок не відбувається. Крім того, вказаний метод при застосуванні достатньо великого розміру образів-еталонів можна застосовувати на малоконтурній місцевості і тому можна обійтись в багатьох випадках без фізичного маркування точок. А це шлях до спрощення і здешевлення фотограмметричної технології. Дію розробленого способу перевірено експериментально для забезпечення опорною інформацією блоку архівних аерофотознімків малоконтурної місцевості. Результати дослідної апробації запропонованого способу дають підстави стверджувати, що запропонований спосіб дає змогу ефективніше виконувати геодезичне забезпечення фотограмметричних проектів за рахунок відмови від фізичного маркування місцевості перед аерозніманням. Запропонованим способом можна скористатись також для отримання контрольної інформації для перевірки якості фотограмметричного знімання. Автори стверджують, що застосування додаткового обладнання – БПЛА напівпрофесійного класу для отримання опорних образів є економічно обгрунтованим. Наукова новизна та практична значущість. Вперше викладено результати апробації методу «опорного образу» з отриманням стереопар аерознімків з вертикальним розміщенням базису знімання. Виконане дослідження властивостей таких стереопар аерознімків для отримання зображень опорних точок. Показано дієвість включення опорних образів в основний блок мережі цифрової фототріангуляції для знімків, отриманих з БПЛА.
  • Thumbnail Image
    Item
    Research of oscillations in the components of zenith tropospheric delay during the year in Ukraine
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Паляниця, Б. Б.; Кладочний, Б. В.; Паляниця, Х. Б.; Palianytsia, B. B.; Kladochnyi, B. V.; Palianytsia, Kh. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї роботи – дослідження коливань складових зенітної тропосферної затримки протягом річного періоду за даними наземних метеорологічних вимірювань на території України. Методика. Для досліджень використано приземні значення метеорологічних величин на пунктах: Львів, Київ, Харків та Одеса, отримані в 2019 році з інтервалом у 3 години. Всього по 2920 вимірювань на кожному з пунктів. Обчислення складових зенітної тропосферної затримки виконано за формулою Саастамойнена. За обчисленими значеннями складових побудовано графіки зміни сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки для кожного з пунктів. Надалі обчислювалися середньомісячні та середньорічні значення складових і порівнювалися між собою. Результати. На основі проведених досліджень зміни значень затримки на чотирьох українських метеостанціях за період 2019 року встановлено, що середньомісячні значення складової ZHD більші на пунктах, висота яких над рівнем моря є меншою. Волога складова ZWD протягом року найбільших значень набуває в літній період. Річні коливання сухої складової ZHD мають значно меншу амплітуду, ніж вологої ZWD. Амплітуда зміни сумарної затримки визначається амплітудою зміни вологої складової, що у різних пунктах майже вдвічі є більшою за амплітуду зміни сухої складової, незважаючи на те, що ZWD складає всього до 10 % від величини ZTD. Таким чином, варіації загальної тропосферної затримки, що опосередковано відображає погодно-кліматичні процеси, обумовлені варіаціями вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленні особливостей річної зміни складових тропосферної затримки на пунктах, що знаходяться у різних кліматичних і погодних умовах. Виконані дослідження можуть використовуватися в задачах моніторингу крупних гідротехнічних споруд ГНСС-методами для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень тропосферної затримки, оскільки стосуються її зміни у просторі й у часі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Титульний аркуш до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12)