Transport Technologies. – 2021. – Vol. 2, No. 2

Permanent URI for this collection

Журнал створено у 2020 році у Національному університеті «Львівська політехніка». Періодичність видання двічі на рік. Випуск номерів журналу здійснюється англійською мовою.

Transport Technologies. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. – Volume 2, number 2. – 67 p. : il.

Зміст


1
11
20
30
42
52
64
67

Content (Vol. 2, No 2)


1
11
20
30
42
52
64
67

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Contents
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01)
  • Item
    Assessment of the noise level on arterial streets depending on traffic flow indicators
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Mironyuk, Oleg; Lviv National Agrarian University
    Інтенсивність транспортних потоків зростає кожного року та значно посилює свій вплив на екологічну ситуацію та природнє середовище міської території. В містах України зростання шумового забруднення є дуже актуальною проблемою, тому що це сприяє великому навантаженню на навколишнє середовище, у зв’язку із зростанням кількості автомобільного транспорту. Інтенсивність транспортних потоків і підвищення щільної забудови призводить до зростання рівня шуму. Аналітичні методи розрахунку визначення рівня транспортного шуму мають низку недоліків. Для оцінки рівня шуму на магістральних вулицях м. Львова проведено дослідження із урахуванням показників транспортних потоків. Одним із ключових чинників, які впливають на шумове забруднення міського простору, є склад транспортного потоку, який рухається вулицями міста. Проведені дослідження вказують на те, що швидкість транспортного потоку створює значне шумове забруднення, особливо на вулицях, де дорожнім покриттям є бруківка. Вантажний та пасажирський транспорт, який рухається магістральними вулицями міста викликає підвищення рівня шуму та збільшує його вплив на міську територію. На ділянках магістральних вулиць у пікові періоди доби за високого рівня завантаження дороги рухом та загальної частки вантажного і громадського транспорту більше ніж 30 % у потоці шум перевищує допустимі норми та шкідливо впливає на навколишнє середовище. Тому оцінку шумового забруднення та розроблення заходів захисту від шуму необхідно виконувати під час планування і забудови окремих міських територій чи житлової забудови. Встановлено, що для зниження рівня шуму на вулицях потрібно враховувати наявні перехрестя магістральних вулиць та режим руху на них. Для зниження транспортного шуму потрібно раціональніше розподіляти вантажний та транзитний транспорт міськими вулицями, використовувати якісний громадський транспорт та обмежувати максимальний швидкісний режим на вулицях міста. Подальші дослідження на вулично-дорожній мережі дадуть змогу детальніше оцінити розподіл рівня шуму транспортних потоків. Це допоможе виявити проблемні місця та запропонувати методи боротьби з транспортним шумом.
  • Item
    Authors
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01)
  • Item
    Formation of traffic safety profile in central parts of the city and its informational protection
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Barabash, Olena; Weigang, Ganna; Komar, Kateryna; National Transport University; Banking University
    Сьогодні існує відмінність європейського та вітчизняного підходів до функціонування та організації вулично-дорожньої мережі, міської мобільності, а також ефективного використання простору урбанізованих територій. Основними факторами були: історичний розвиток, науково-технологічний прогрес, адміністративна складова, у формуванні фінансових потоків для розвитку міських систем, рельєф місцевості, процес урбанізації територій та утворення міських агломерацій. Ці фактори прямо вплинули на формування сучасного стану вулично-дорожньої мережі. Процес інтеграції інтелектуальних транспортних систем у систему українських міст потребує комплексних підходів, зокрема врахування параметричної структури елементів, застосування комунікаторів не тільки для контролю транспортних потоків ззовні, а й всередині, що дозволить пришвидшити обмін інформацією в системі. Одним із елементів поєднання морфологічних елементів міського середовища є практичне застосування критерію оцінки взаємодії вуличної та дорожньої інфраструктури та поняття профіль безпека руху. Це результат поєднання усіх морфологічних ознак між собою та варіанти їх конфігурації. У сучасних умовах для визначення критеріїв і факторів стійкого розвитку транспортних систем потрібний новий підхід у дослідженнях, що дає змогу оперативно враховувати зміни зовнішнього середовища, адекватно реагувати на поведінку конкурентів надання послуг і споживачів, яка змінюється, та ефективно впливати на попит і пропозицію транспортних послуг. Поняття ефективності необхідно розглядати щодо транспортної системи загалом, так і до окремих її елементів. Впровадження прогресивних методів системного управління транспортними потоками забезпечує в умовах швидкої автомобілізації та збільшення площ урбанізованих територій отримання найбільшого ефекту в стислі терміни і дає змогу максимально використовувати можливості міських дорожніх мереж.
  • Item
    Minimization of traffic delay in traffic flows with coordinated control
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Royko, Yuriy; Yevchuk, Yurii; Bura, Romana; Lviv Polytechnic National University
    У роботі розглянуто методику та результати транспортних досліджень, проведених методом натурних вимірювань, з визначення основних показників транспортних потоків зі значною нерівномірністю руху на магістральній вулиці в умовах координованого управління. Використовуючи метод імітаційного моделювання, визначено часові параметри світлофорного регулювання, за яких досягається зменшення затримки руху у прямому за зустрічному транспортному потоці шляхом зміни тривалості дозвільного сигналу залежно від величини інтенсивності руху. Зміна (збільшення) тривалості дозвільного сигналу забезпечує беззупинний рух групи транспортних засобів під час їх проїзду через стоп-лінії на світлофорних об’єктах. Запропонований метод актуальний до застосування на ділянках транспортної мережі з координованим управлінням, де є значна неоднорідність транспортного потоку, і запобігає розпаду груп, які складаються із транспортних засобів з різними динамічними характеристиками. Такий результат досягається у випадку, коли в системі автоматизованого управління, яка об’єднує суміжні перехрестя на магістральній вулиці, діє жорстке програмне управління світлофорною сигналізацією. За такої умови є можливість узгодити тривалість сигналів світлофорних груп, коректуючи ширину (тривалість дозвільного сигналу) та кут нахилу (швидкість руху) стрічки часу у графіках координації. Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що набув подальшого розвитку метод мінімізації затримки транспорту в умовах координованого управління, суть якого полягає у керованій зміні діапазону тривалості дозвільного сигналу за одночасного управління швидкістю руху між суміжними перехрестями. Практична цінність – застосування різних програм управління світлофорною сигналізацією на ділянках магістральних вулиць у транспортних районах, де у ранішній та вечірній пікові періоди є значна відмінність значень інтенсивності руху за напрямками.
  • Item
    An influence of mountainous traffic conditions on the functional state of a bus driver
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Postranskyy, Taras; Boikiv, Mykola; Lviv Polytechnic National University
    Забезпечення транспортного процесу потребує належної взаємодії всіх ланок системи “водій автомобіль – дорога – середовище” та її підсистем. У цьому випадку водій часто виступає “слабкою” складовою системи, а його дії можуть призводити до зниження рівня безпеки учасників дорожнього руху. Треба зазначити, надійність роботи водія можуть розглядати як ймовірність його безвідмовного та безпомилкової роботи, а також як належний рівень функціонування його регуляторних механізмів. Часто, в такому разі, для аналізу діяльності та готовності водія до професійної його діяльності, використовують показники функціонального стану. Таким чином, дослідження людини-оператора у транспортному процесі є важливим завданням щодо забезпечення надійності функціонування транспортної системи загалом. Сьогодні левова частка всіх перевезень як у межах населеного пункту, так і за межами, здійснюється саме автомобільним транспортом. Від дій водія залежить своєчасність та збереженість доставки вантажів та безпека пасажирів. Під час роботи на водія впливає значна кількість чинників впливу зовнішнього середовища. Одним з найвагоміших є умови руху в гірській місцевості, в якій часто спостерігається значна кількість кривих як у плані, так і в профілі автомобільних доріг. Ще одною особливістю таких умов руху є висотне положення над рівнем моря, яке також впливає на організм людини, зокрема на її функціональний стан. Враховуючи вищезазначене, у роботі здійснено заміри показників варіабельності серцевого ритму водіїв автобусів, які рухалися на маршруті, що частково пролягав у гірській місцевості. Під час натурних досліджень також здійснювалася відеофіксація та реєстрація геоположення транспортного засобу. Це дало змогу встановити показники функціонального стану водія у конкретний досліджуваний період. Після опрацювання отриманих значень встановлено вплив гірських умов руху на значення показника активності регуляторних систем водіїв автобусів.
  • Item
    Assessment of sustainability of the Iviv city transport system according to the indicator of accessibility
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Zhuk, Mykola; Pivtorak, Halyna; Gits, Ivanna; Lviv Polytechnic National University
    Транспортна доступність території визначає можливість досягнення певної ділянки з використанням певного режиму переміщення наявною транспортною мережею. У роботі охарактеризовано поняття доступності території як чинника сталості міської транспортної системи та способи її оцінки для міських умов. Запропоновано використання показника кількості безпересадкових маршрутів громадського транспорту (ГТ) між транспортними районами як критерію “вартості” переміщень. Безпересадковість поїздки підвищує комфорт подорожі громадським транспортом та зменшує фінансові витрати пасажира. Проаналізовано маршрутну мережу міста Львова та взаємозв’язки транспортних районів маршрутами громадського транспорту (автобусними, трамвайними та тролейбусними). Проведено моделювання обсягів пасажиропотоків та їх розподілу за режимами (приватний транспорт, громадський транспорт і рух пішки) в програмному середовищі PTV Visum на основі матриці тривалості переміщення та матриці кількості безпересадкових маршрутів. Виявлено, що за співмірних відстаней між транспортними районами кількість безпересадкових маршрутів збільшує частку користувачів громадського транспорту. Зв’язок між кількістю безпересадкових маршрутів та часткою користувачів ГТ описується логарифмічною залежністю. Порівнянням змодельованих пасажиропотоків на маршрутах ГТ з результатами натурних обстежень, виявлено, що врахування кількості безпересадкових маршрутів між транспортними районами під час моделювання дає змогу збільшити точність отриманих результатів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз впливу інших чинників, які характеризують доступність території, на розподіл користувачів транспорту між режимами, та на розробку рекомендацій відповідальним органам міського управління щодо вдосконалення міської пасажирської маршрутної мережі.
  • Item
    Assessment of the external mobility to Ukrainian cities
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Mohyla, Ihor; Egis Ukraina LTD
    Проблема мобільності мешканців є однією з ключових для більшості українських міст. Окрім міських пересувань, на міську транспортну систему впливають також зовнішні (позаміські) пересування. Тому дослідження закономірностей зовнішньої мобільності дасть змогу враховувати її під час планування міських транспортних систем. У цій статті розглянуто пересування мешканців до українських міст з чисельністю населення понад 70 тис. осіб. Джерелом даних є інформація від мобільного оператора Kyivstar. Встановлено зв’язок між якістю життя у містах та загальним рівнем зовнішньої мобільності (залежно від чисельності жителів у містах їх поділено на п’ять кластерів). Виявлено що більша мобільність характерна для міст, що у західній та центральній частині країни. Визначено середнє значення зведеного індексу оцінки можливостей міста (інтегральний показник, що враховує можливість вільно висловлювати думки, пересуватись між районами міста, впливати на формування рішень у місті тощо. Між цим індексом та обсягом зовнішньої мобільності існує позитивна кореляція, тобто, відносний обсяг зовнішньої мобільності є більшим до міст, у яких мешканці відзначають вищу якість життя. Обчислено усереднену за рік середню кількість поїздок, що здійснюються від кожного з міст і для кожної поїздки визначено її відстань (по мережі автомобільних доріг). Також встановлено закономірності зовнішньої мобільності до міст різних розмірів (середня довжина поїздок змінюється у діапазоні 39,0–56,5 км; 95 % поїздок – на відстані 150–250 км; 99 % поїздок – на відстань не більше 400–600 км). Отримані результати дадуть змогу сформувати в подальшому рекомендації з удосконалення транспортної системи міста, яка повинна враховувати як щоденний обсяг його відвідувачів, так і тенденції її (системи) зміни в разі покращення якості життя у місті.