Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2014. – Випуск №26

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24505

Збірник наукових праць

У збірнику наукових праць розглянуто різні аспекти суспільно-політичного розвитку України, особливості вітчизняного та зарубіжного державотворчого процесу, основні тенденції розвитку міжнародних відносин і зовнішньої політики країн світу. Для державних, політичних, громадських діячів, науковців та студентів.

Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Національна академія наук України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – Випуск 26. – 174 с.

Browse

Subject: search.filters.subject.globalization

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження і теоретизування глобалізації: до історії питання
    (Видавницво Львівської політехніки, 2014) Кукарцев, Oлег
    Досліджено історію виникнення та формування дискурсу глобалізації, а також проаналізовано підходи до розуміння глобалізації. Зроблено висновок про відсутність у науці якоїсь єдиної загальної теорії глобалізації та висновок про наявність багатьох концепцій глобалізації, які по-різному тлумачать її суть, генезу, історію, структуру та логіку розвитку. The article researches the history of origin and formation of globalization discourse and analyzes the approaches to understanding of globalization. On the basis of the research there is made a conclusion about the absence of some single general globalization theory in science. There is also a conclusion about the existence of many globalization conceptions that use different approaches to interpret its essence, genesis, history, structure, and logic of development. Over a period of two last decades, the term «globalization» has been used for marking the increasing world interdependency in economic, social, cultural, and political spheres. It is significant that the term is considered to be so clear, that the majority of authors do not provide its definition even in the works that directly cover the globalization theory. The representatives of different areas of science inclined to interpret the globalization on the basis of their own ideas and science interests. Hence there emerges a necessity to study the given standpoints. In general, this research shows that theorisation of globalization has evolved unevenly in spite of a numerous theoretic debates and a literature boom. Particularly, it is observed that in the analysis of the globalization the most active are the experts of the fields of social philosophy, sociology, economics, political science, cultural studies, whereas in the other spheres of knowledge the globalization remains a marginal subject: it does not appear on the forefront and does not represent a subject of particular scientific interest. Assessing the scientific state of the development of the problematic field of globalization, it seems reasonable to talk not about globalization theory, but about globalization theories, or considerably better about discourse and studies of globalization. The feature of globalization discourse consists in the fact that this discourse can not be localized on any one problem, in this connection the diversity of this issue broadens the field of scientific research and theoretical notions about globalization.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цивілізаційна ідентифікація України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хімяк, Оксана
    Визначено цивілізаційну ідентифікацію України, а також досліджено сучасні міжнародні відносини як арену міжцивілізаційної взаємодії та з’ясовано місце України в цьому просторі. Усвідомлення Україною свого цивілізаційного статусу має сприяти як виробленню нею оптимальної моделі соціально-економічного розвитку, так і правильній орієнтації у системі міжнародних зв’язків, що є плюралістичними в основі. The purpose of this paper is to define the civilization identification of Ukraine, as well as to study the contemporary international relations as an arena of interaction among civilizations and the place of Ukraine in this space. In order to achieve this goal and with the consideration of the object under research in the development and interrelationship different research methods are used: comparative, chronological and methods of classification and periodization. Ukraine is a country that has its own civilizational nature and its own interests which do not always correspond to the Western and Eastern projects concerning the place of our country in the world. The awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and the clear orientations in the system of international relations. Development of civilizational issues has not only theoretical but also practical and economic value. Ukraine, in fact, being at the junction of several modern civilizations with its intellectual potential should find the format of a dialogue between them. Both Ukraine and the communicating civilizations will benefit from this dialogue. It seems that now the overall geopolitical and geo-economic situation in the Eurasian continent and even the world depends on this. Regarding the development of the country, Ukraine is a country divided into Western Ukraine (mostly Uniate, nationalist, pro- Western) and Eastern Ukraine (mostly Orthodox, Russian-speaking and pro-Russian). Ukraine could be denominated as a model of coexistence of different ethnic groups and civilizations. Civilization choice of Ukraine is not a striving somewhere towards Europe but a way to escape from the web of Russian globalization influence. In terms of civilizational factor Ukraine occupies a unique position, it is a kind of bridge between the Western, Orthodox and Muslim world. In terms of the global distribution of power, Ukraine also has a unique position to provide an effective balance of powers in Eurasia. Thus, the awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and also the correct orientation in the system of international relations which are basically pluralistic.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості сучасних збройних конфліктів в умовах глобалізації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Луцишин, Галина
    Розглянуто особливості сучасних збройних конфліктів, причини їх виникнення і розвитку у контексті глобальних політичних процесів. Показано, що більшість збройних конфліктів є відчутними для України, зокрема, через участь у міжнародних миротворчих операціях, міграцію населення з районів конфлікту через Україну, евакуацію українських громадян із зон конфлікту. Contemporary armed conflicts pose a significant threat to humanity as they may expand in the context of globalization, development of environmental disasters, negative humanitarian consequences associated with growing numbers of refugees. The article deals with special features of contemporary armed conflicts, identification of reasons for the emergence and evolution of armed conflict in the context of global political processes. This study is of immediate interest as, among other things, most armed conflicts have some bearing on Ukraine as well, for example, due to more active migration of people from areas of conflict through Ukraine and problems related to the evacuation of Ukrainian citizens from the area of conflict. In addition, Ukraine is involved in international peace-keeping operations. So, the study of special features of contemporary armed conflicts, the role and position of international organizations and some states is an important issue. The article applies general scientific methods such as systemic, comparative, and structural functional methods. They allow a comprehensive analysis of the evolution of contemporary armed conflicts and the development of practical approaches to conflict resolution. The article is empirically based on UN research, monitoring results of the Stockholm International Peace Research Institute, media materials which are used to analyze the contemporary state and prospects of the evolution of contemporary armed conflicts. Through the analysis of contemporary armed conflicts, the author identifies their main characteristics – a more pronounced international nature of armed conflicts; engagement ofcivilians in warfare; frequent application of asymmetric action between conflicting parties which makes conflicts difficult to predict and uncontrollable; transformation of conflict management methods which produces different transitions from conflict escalation to deescalation. The problem of armed conflict is highly relevant and holds a prominent place in the system of contemporary international relations.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інституціоналізація мондіалізму: глобальна політика з погляду теорії латентних структур
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Дорош, Леся
    Розглянуто діяльність мережі організацій мондіалізму, до яких належать: Рада з міжнародних відносин, Тристороння комісія, Більдерберзький клуб. Зіставлено позиції прихильників та критиків теорії латентних структур щодо міри впливу згаданих мондіалістських інститутів на управлінські державні структури, їх посягання на національний суверенітет, побудови планетарного надуряду. Критично доведено неможливість однозначно стверджувати про зникнення суверенних держав; підкорення національного наднаціональному; перетворення держав на автономні та союзні республіки неформально існуючої глобальної держави. The article observes the problem of the development of different concepts of the future of mankind, particularly, in terms of the search of hidden (latent) structures of influence on the international community. In the frames of analyzed variants of the global policy development (the scenarios of «global unrest», «balance of interests», «new world order») it is stated that the mondialism is one of the important elements of the possible scenario of the development of current global political system. Its adherents advocate about the merging of all states in a single planetary formation with a single governing body, a global government; the establishment of supranational laws and the federal structure on the whole planet; the elimination of racial, religious, ethnic, national, and cultural boundaries. The author clarifies the features of the institutionalization of the mondialist ideas and the specific character of functioning of the latent institutions of mondialism; analyzes the activity of a network of mondialist organizations which include «Foreign Relations Council» (FRC), «Trilateral commission», «Bilderberg group». The work compares the positions of supporters and critics of the theory of latent structures regarding the extent of the impact of mondialist institutions on the administrative state structures, its encroachment on the national sovereignty, and the creation of the global government. The author critically proves the inability to clearly affirm the disappearance of sovereign states; the national being subjugated by supranational; the transformation of the states into autonomous and allied countries of informally functioning global state. The author also affirms the research perspective of the future role of the national state in the global system of international relations in the context of the likelihood of the existence of a common supranational political structure headed by the «global government», the peculiarities of the formation of a «new world order», the ways of resolving and the prevention of the military conflicts on the planet.