Геодинаміка. – 2022. – №1(32)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59352

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – № 1 (32). – 140 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Content


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Geodynamic aspects of hydrocarbon deposit formation in carbonate complex of lower carbon of the Dnieper-Donets basin and peculiarity of their forecasting and industrial development
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Лазарук, Ярослав; Lazaruk, Yaroslav; Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine
    Мета досліджень – аналіз впливу геодинаміки регіону на формування колекторів вуглеводнів у карбонатній нижньовізейсько-турнейській товщі, обґрунтування пасток вуглеводнів у межах Мачусько-Тищенківської ділянки південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, завдання пошукового буріння на нафту і газ і нових ефективних методів стимуляції припливів газу до свердловин. Методика. В роботі використано стратиграфічний, літологічний, тектонічний, палеотектонічний методи вивчення геології та нафтоносності, а також метод геологічних аналогій. Результати. Досліджено газоносні карбонатні породи ранньовізейсько-турнейського віку на Мачусько-Тищенківській ділянці. За результатами порівняння з іншими нафтогазоносними регіонами доведено, що вони є куполами карбонатних платформ (уолсортськими фаціями). В межах ділянки виділено три ешелони біогермних вапняків, показано етапи їхнього формування. Визначено залежність колекторських властивостей вапняків від їхніх біофаціальних типів. Показано роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід-колекторів. Зазвичай тектонічні тріщини зацементовані кальцитом внаслідок дії пластових вод. Висловлено припущення про формування мікротріщинуватості у щільних вапняках внаслідок плюмтектоніки. Воно полягає у вторгненні високоенергетичних флюїдів з глибин землі, природному флюїдорозриві порід і формуванні в них неантиклінальних вуглеводневих скупчень. Ймовірними місцями прориву флюїдів можуть бути зони глибинних розломів: Мачусько-Тищенківську ділянку перетинає Інгулецько-Криворізько-Крупецька шовна зона. Заповнення мікротріщин вуглеводнями запобігає їх цементуванню. Наведено приклади мікротріщинуватості в керні свердловин. Встановлено зменшений винос керна з мікротріщинуватих пластів. Для виділення у карбонатних товщах інтервалів з мікротріщинуватістю пропонується застосовувати інформацію про зменшення винесення керна, а також швидкості буріння порід. З метою стабілізації та збільшення припливів газу з карбонатних колекторів до свердловин запропоновано застосування скерованих багатоступеневих гідророзривів, а також кислотних гідророзривів, які забезпечать зв’язок свердловин з газонасиченими колекторами. Визначено ймовірні чинники негативного впливу на довкілля під час проведення гідророзривів. Наукова новизна. На значних глибинах крім тектонічної тріщинуватості можлива адіабатична мікротріщинуватість щільних літотипів порід, зумовлена природним флюїдоророзривом осадової товщі вуглеводневими газами. Це дає можливість відкриття вуглеводневих скупчень нового типу, які не пов’язані з антиклінальними пастками. Практична значущість. Рекомендовано геофізичні дослідження та розміщення шести свердловин з метою пошуків покладів вуглеводнів на Мачусько-Тищенківській ділянці. Рекомендовано застосовувати ефективні методи збільшення припливу газу до свердловин з низькопроникних карбонатних порід.