Геодинаміка. – 2022. – №1(32)

Permanent URI for this collection

https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59352

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – № 1 (32). – 140 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Content


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 12 of 12
  • No Thumbnail Available
    Item
    The connection of chemical composition and physical properties in mountain rocks of the Earth's crust and mantle and their dynamic changes under different thermobaric conditions
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Сафаров, Ібрагім; Safarov, Ibragim; Інститут геології і геофізики Національної академії наук Азербайджану; Geology and Geophysics Institute of Azerbaijan National Academy of Sciences
    Визначати фізичні параметри геоматеріалів у високих термобаричних умовах необхідно в зв’язку з фундаментальними проблемами геології і геофізики, а також для вирішення прикладних завдань, де особливо важливим є встановлення зв’язків між фізичними параметрами і хімічними компонентами гірських порід у термобаричних умовах, близьких до умов в надрах Землі. Метою роботи є вивчення особливостей впливу хімічних компонентів на пружні й густинні властивості магматичних і метаморфічних порід континентальної та океанічної літосфери за високих термобаричних умов. Пружні й густинні характеристики порід континентальної та океанічної літосфери визначено ультразвуковим імпульсним методом. Експерименти проводилися в твердофазній установці високого тиску типу циліндрпоршень за методикою, яка передбачає одночасне визначення швидкостей поздовжніх і поперечних хвиль, а також густини під час одного досліду на одному зразку гірських порід у високих термобаричних режимах до 1,5–2,0 ГПа. На підставі експериментального дослідження пружних і густинних властивостей порід континентальної й океанічної літосфери виявлено якісний зв’язок між цими параметрами і хімічним складом зразків в умовах високих термобаричних режимів. Вперше встановлено, що в досліджених гірських породах вплив оксидів на швидкості пружних хвиль, а також на густини залежить від регіонів, тому з підвищенням тиску в одних районах вони збільшуються, а в інших – знижуються. Таке явище пояснюється відмінністю в атомній будові речовини. Виявлено, що в розрізі літосфери швидкості пружних хвиль і густина з глибиною зростають зі зміною хімічного складу гірських порід: від кислого складу до середнього, до основного, і нарешті, ультраосновного складу. Взаємозв’язок хімічного складу гірських порід і мінералів з пружними і густинними властивостями уможливлює прямий пошук твердих корисних копалин.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Folding at inversion of paleorift sedimentary basin(on the example of Dnieper-Donets aulakogen)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Гончар, Віктор; Gonchar, Victor
    Досліджено механізми становлення різноманітних складчастих форм інверсії осадового басейну на прикладі та з урахуванням особливостей будови Дніпровсько-Донецької палеорифтової системи. З цією метою систематизовано дані про структури і літофаціальне наповнення ДДЗ-Донбасу, застосовано числове моделювання деформацій континентальної літосфери і чохла басейну в умовах колізійного стиснення. Показано, що прояв основних форм складчастості – переривчастої, перехідної, повної – супроводжується характерними літофаціальними особливостями чохла; відповідно до цього сформульовано базове припущення про залежність процесу складкоутворення від літофаціального і літогенетичного факторів, що визначили властивості міцності осадової товщі, яка вступає у стадію деформаційної інверсії (принцип літофаціальної механіки). Загалом моделюванням підтверджено вирішальне значення умов горизонтального стиснення в становленні складчастих структур; відзначено роль осадового басейну як самодостатнього атрактора деформацій в масштабі літосфери. Встановлено, що перехідний складчастий парагенезис Донбасу – гребнеподібна Головна антикліналь і прилеглі положисті структури – може бути наслідком неоднорідностей міцності особливого роду: осьової ослабленої зони в чохлі й високоміцного (компетентного) шару з осьовим мінімумом потужності; сам механізм формування парагенезису Головної антикліналі визначається як комплексний, що включає вертикальну в’язкопластичну течію уздовж осі басейну і вигин на видаленні. Показано, що переривчасті складки (підняття) ДДЗ можна трактувати як результат стискання чохла з довільним сполученням ослаблених і зміцнених порід; натомість повна складчастість Східного Донбасу і кряжа Карпінського зв’язується з вигином компетентного шару постійної потужності. Наукова новизна. Вперше отримано модельне підтвердження механізмів формування складчастих структур первиного (основного) етапу інверсії ДДЗ і Донбасу (зокрема Головної антикліналі), які тривалий час являли собою проблему в регіональних тектонічних дослідженнях і реконструкціях. Складкоутворення безпосередньо пов’язане з особливостями осадового наповнення западин у межах сформульованого принципу літофаціальної механіки. Результати моделювання і висновки з необхідною обережністю можна запропонувати як основу для пояснення походження основних типів складчастості в межах як внутрішньоконтинентальних осадових басейнів, так і крайових складчастих поясів. Практичне значення. Виконано числове моделювання, розроблені принципи аналізу можуть бути використані в реконструкціях, кількісному дослідженні розвитку складчастих структур (підняттів) інверсованих басейнів, зокрема під час вивчення і прогнозування зв’язаних з ними покладів корисних копалин.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Geological conditions of development and landscape differentiation of modern geological and geomorphological processes in the highlands of the Chornohora massif (Ukrainian Carpathians)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Карабінюк, Микола; Калинич, Іван; Лета, Василь; Микита, Михайло; Мельничук, Володимир; Karabiniuk, Mykola; Kalynych, Ivan; Leta, Vasyl; Mykyta, Mykhailo; Melnychuk, Volodymyr; Ужгородський національний університет; Uzhhorod National University
    Мета досліджень – аналіз впливу геодинаміки регіону на формування колекторів вуглеводнів у карбонатній нижньовізейсько-турнейській товщі, обґрунтування пасток вуглеводнів у межах Мачусько-Тищенківської ділянки південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, завдання пошукового буріння на нафту і газ і нових ефективних методів стимуляції припливів газу до свердловин. Методика. В роботі використано стратиграфічний, літологічний, тектонічний, палеотектонічний методи вивчення геології та нафтоносності, а також метод геологічних аналогій. Результати. Досліджено газоносні карбонатні породи ранньовізейсько-турнейського віку на Мачусько-Тищенківській ділянці. За результатами порівняння з іншими нафтогазоносними регіонами доведено, що вони є куполами карбонатних платформ (уолсортськими фаціями). В межах ділянки виділено три ешелони біогермних вапняків, показано етапи їхнього формування. Визначено залежність колекторських властивостей вапняків від їхніх біофаціальних типів. Показано роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід-колекторів. Зазвичай тектонічні тріщини зацементовані кальцитом внаслідок дії пластових вод. Висловлено припущення про формування мікротріщинуватості у щільних вапняках внаслідок плюмтектоніки. Воно полягає у вторгненні високоенергетичних флюїдів з глибин землі, природному флюїдорозриві порід і формуванні в них неантиклінальних вуглеводневих скупчень. Ймовірними місцями прориву флюїдів можуть бути зони глибинних розломів: Мачусько-Тищенківську ділянку перетинає Інгулецько-Криворізько-Крупецька шовна зона. Заповнення мікротріщин вуглеводнями запобігає їх цементуванню. Наведено приклади мікротріщинуватості в керні свердловин. Встановлено зменшений винос керна з мікротріщинуватих пластів. Для виділення у карбонатних товщах інтервалів з мікро-тріщинуватістю пропонується застосовувати інформацію про зменшення винесення керна, а також швидкості буріння порід. З метою стабілізації та збільшення припливів газу з карбонатних колекторів до свердловин запропоновано застосування скерованих багатоступеневих гідророзривів, а також кислотних гідророзривів, які забезпечать зв’язок свердловин з газонасиченими колекторами. Визначено ймовірні чинники негативного впливу на довкілля під час проведення гідророзривів. Наукова новизна. На значних глибинах крім тектонічної тріщинуватості можлива адіабатична мікротріщинуватість щільних літотипів порід, зумовлена природним флюїдоророзривом осадової товщі вуглеводневими газами. Це дає можливість відкриття вуглеводневих скупчень нового типу, які не пов’язані з антиклінальними пастками. Практична значущість. Рекомендовано геофізичні дослідження та розміщення шести свердловин з метою пошуків покладів вуглеводнів на Мачусько-Тищенківській ділянці. Рекомендовано застосовувати ефективні методи збільшення припливу газу до свердловин з низькопроникних карбонатних порід.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Geodynamic aspects of hydrocarbon deposit formation in carbonate complex of lower carbon of the Dnieper-Donets basin and peculiarity of their forecasting and industrial development
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Лазарук, Ярослав; Lazaruk, Yaroslav; Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine
    Мета досліджень – аналіз впливу геодинаміки регіону на формування колекторів вуглеводнів у карбонатній нижньовізейсько-турнейській товщі, обґрунтування пасток вуглеводнів у межах Мачусько-Тищенківської ділянки південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, завдання пошукового буріння на нафту і газ і нових ефективних методів стимуляції припливів газу до свердловин. Методика. В роботі використано стратиграфічний, літологічний, тектонічний, палеотектонічний методи вивчення геології та нафтоносності, а також метод геологічних аналогій. Результати. Досліджено газоносні карбонатні породи ранньовізейсько-турнейського віку на Мачусько-Тищенківській ділянці. За результатами порівняння з іншими нафтогазоносними регіонами доведено, що вони є куполами карбонатних платформ (уолсортськими фаціями). В межах ділянки виділено три ешелони біогермних вапняків, показано етапи їхнього формування. Визначено залежність колекторських властивостей вапняків від їхніх біофаціальних типів. Показано роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід-колекторів. Зазвичай тектонічні тріщини зацементовані кальцитом внаслідок дії пластових вод. Висловлено припущення про формування мікротріщинуватості у щільних вапняках внаслідок плюмтектоніки. Воно полягає у вторгненні високоенергетичних флюїдів з глибин землі, природному флюїдорозриві порід і формуванні в них неантиклінальних вуглеводневих скупчень. Ймовірними місцями прориву флюїдів можуть бути зони глибинних розломів: Мачусько-Тищенківську ділянку перетинає Інгулецько-Криворізько-Крупецька шовна зона. Заповнення мікротріщин вуглеводнями запобігає їх цементуванню. Наведено приклади мікротріщинуватості в керні свердловин. Встановлено зменшений винос керна з мікротріщинуватих пластів. Для виділення у карбонатних товщах інтервалів з мікротріщинуватістю пропонується застосовувати інформацію про зменшення винесення керна, а також швидкості буріння порід. З метою стабілізації та збільшення припливів газу з карбонатних колекторів до свердловин запропоновано застосування скерованих багатоступеневих гідророзривів, а також кислотних гідророзривів, які забезпечать зв’язок свердловин з газонасиченими колекторами. Визначено ймовірні чинники негативного впливу на довкілля під час проведення гідророзривів. Наукова новизна. На значних глибинах крім тектонічної тріщинуватості можлива адіабатична мікротріщинуватість щільних літотипів порід, зумовлена природним флюїдоророзривом осадової товщі вуглеводневими газами. Це дає можливість відкриття вуглеводневих скупчень нового типу, які не пов’язані з антиклінальними пастками. Практична значущість. Рекомендовано геофізичні дослідження та розміщення шести свердловин з метою пошуків покладів вуглеводнів на Мачусько-Тищенківській ділянці. Рекомендовано застосовувати ефективні методи збільшення припливу газу до свердловин з низькопроникних карбонатних порід.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European platform in the silurian-early devonian
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Радковець, Наталія; Колтун, Юрій; Radkovets, Natalia; Koltun, Yuriy; Інститут геології і геохімії горючих копалин; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals
    Мета роботи – вивчення карбонатно-глинистого комплексу осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) південно-західного схилу Східноєвропейської платформи, формування якого стало результатом єдиного циклу геодинамічних та седиментаційних подій у літологічному літописі південної континентальної окраїни Балтики. Методика передбачає кореляцію геофізичних досліджень свердловин, літологічне та геохімічне вивчення кернового матеріалу та петрографічний аналіз порід. Одержані результати використано для встановлення закономірностей зміни речовинного складу досліджених нашарувань у часі й просторі з метою з’ясування динаміки розвитку басейну континентальної окраїни південно-західного схилу Східноєвропейської платформи у силурі-ранньому девоні. Результати. Встановлено, що формування карбонатно-глинистої товщі являє собою єдиний седиментаційний цикл і стало результатом комплексу геодинамічних, седиментаційних та палеокліматичних подій, які відбувалися на південній континентальній окраїні Балтики. Для силурійського часу був характерний інтенсивний розвиток бентосних організмів та формування рифових побудов у проксимальній частині басейну і глинисто-карбонатних мулів, збагачених розсіяною органічною речовиною, в його дистальній частині. У ранньому девоні карбонатна біогенна седиментація продовжувалась у межах всього басейну. Максимальний вміст карбонатів (80–98 %) фіксує існування в седиментаційному літописі басейну рифових побудов. Нижчі значення вмісту карбонатів характерні для мергелів (40–55 %) та біодетритових вапняків (56–75 %), які становлять основну частину розрізу силуру. У розрізі локхівського ярусу девону рифові побудови відсутні, а вміст карбонату кальцію у породах змінюється від 45 до 83 %. Вміст СаСО3 в аргілітах та вапнистих аргілітах силуру – від 5 до 15 %. Наукова новизна. Застосований комплекс літологічних, геохімічних, геолого-геофізичних та палеогеографічних досліджень дав змогу вивчити динаміку розвитку дослідженого осадового басейну у силурі-ранньому девоні з оцінкою можливості участі цих нашарувань у генерації нафтових і газових вуглеводнів. Практична значущість. Одержані результати показують, що карбонатно-глинистий комплекс осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) дослідженого регіону може розглядатися, як окрема нафтогазова система, що містить материнські породи, породи-колектори і можливі традиційні й нетрадиційні поклади нафти і газу.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Investigation of the asymmetry of the Earth's gravitational field using the representation of potentials of disks
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Фис, Михайло; Бридун, Андрій; Юрків, Мар`яна; Согор, Андрій; Губар, Юрій; Fys, Mykhailo; Brydun, Andrii; Yurkiv, Mariana; Sohor, Andrii; Hubar, Yurii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У роботі розглянуто подання зовнішнього гравітаційного поля Землі, які доповнюють його традиційну апроксимацію рядами за кульовими функціями. Необхідність додаткових засобів опису зовнішнього потенціалу продиктована потребою його вивчення та використання в точках простору, що є близькими до поверхні Землі. Саме в таких областях виникає потреба дослідження збіжності рядів за кульовими функціями та адекватного визначення значення потенціалу. Представлення зовнішнього гравітаційного поля Землі інтегралами простого та подвійного прошарку із залученням апарату апроксимації кусково-неперервної функції в середині еліпса дає змогу розширити для рядів, що подають потенціал, область збіжності до всього простору поза еліпсом інтегрування. Тому, як результат, значення гравітаційного потенціалу збігається зі значеннями цих рядів поза тілом, що містить маси надр (крім еліпса інтегрування). Це дає можливість оцінювати поведінку гравітаційного поля в приповерхневих областях та виконувати з більшою достовірністю дослідження геодинамічних процесів. Апроксимація гравітаційного поля за допомогою поверхневих інтегралів окреслює також геофізичний аспект задачі. Адже під час її розв’язання здійснюється побудова двовимірних підінтегральних функцій, що однозначно визначаються набором стоксових сталих. При цьому коефіцієнти їх розкладів у ряди визначаються за лінійними комбінаціями степеневих моментів їх функцій. Отримані розклади функцій можуть бути використані для дослідження особливостей зовнішнього гравітаційного поля, наприклад, вивчення його асиметрії відносно екваторіальної площини.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Modern deformations of earth crust of territory of Western Ukraine based on «Geoterrace» GNSS network data
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У роботі проаналізовано сучасні тенденції горизонтальних та вертикальних зміщень території заходу України за ГНСС-даними, з побудовою відповідних карт рухів та з виділенням зон деформацій верхнього шару земної кори. Об’єктом дослідження є горизонтальні та вертикальні деформації верхнього шару земної кори. Мета – виявлення та аналіз деформаційних зон на Заході України. Вихідними даними є горизонтальні та вертикальні швидкості 48 ГНСС-станцій з 2018 до 2021 років мережі “Geoterrace” на Заході України, відомі тектонічні карти території та описові матеріали. Методика передбачає порівняння та аналіз сучасних деформацій земної кори регіону з його відомою тектонічною структурою. У результаті вперше побудовано карти горизонтальних швидкостей ГНСС-станцій та деформацій верхнього шару земної кори Заходу України як єдиного регіону і вертикальних швидкостей ГНСС-станцій. Встановлено, що деформації території Заходу України є складними і лише частково співвідносяться з відомою тектонічною будовою в регіоні. Більшість ГНСС-станцій зазнають висотних просідань, імовірно, в зв’язку з денудаційними процесами, але Галицько-Волинська западина практично не просідає. На схилах Українського щита помітна кореляція вертикальних зміщень та глибини залягання поверхні кристалічних порід. Зони стиску виділяються на Закарпатті, що відповідає території Закарпатського глибинного розлому, а інша – на північному-заході регіону. Окремо необхідно виділити регіон довкола міста Хмельницький, де спостерігаються аномальні вертикальні та горизонтальні зміщення. Подано геодинамічну інтерпретацію аномальних зон деформацій. Визначені швидкості ГНСС-станцій зі збільшенням часового інтервалу спостережень дадуть можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори на території Заходу України та в майбутньому створити відповідну регіональну геодинамічну модель.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Spatial-temporal geodynamics monitoring of land-use and land cover changes in Stebnyk, Ukraine based on Earth remote sensing data
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Подано результати аналізу та моніторингу змін складу категорій земель регіону міста Стебник (Львівська область, Україна) як об’єкта підвищеної техногенної небезпеки (на території спостерігаються карстові провали, що є наслідком порушення умов консервації підземних шахт видобутку калійної солі). Видобуток здійснювався без закладання відпрацьованих порожнин, унаслідок чого утворилися пустоти близько 33 млн м3, які пролягають під житловим сектором та дорожньою інфраструктурою, і потенційно можуть бути місцем наступного провалу, що загрожує населенню та ландшафтній екосистемі регіону загалом. Дослідження ґрунтувалось на супутникових знімках Landsat 7 та 8 станом на лютий 2002 р. та грудень 2019 р. відповідно, та даних ETM+. Для виявлення та аналізу просторово-часової динаміки змін типів земельного покриву використано методику контрольованої класифікації за методом максимальної вірогідності із поділом на чотири класи. Також апробовано застосування вегетаційного індексу NDVI та проведення на його основі класифікації. Для підвищення точності даних використана растрова фільтрація зображень. Для аналізу зміни складу категорій земель за досліджуваний період застосовано підхід порівняння після класифікації. Виявлено, що за 2002–2019 рр. забудована територія зросла на 5,61 %, площі лісів та полів зменшились на 2,77 % та 2,36 % відповідно. Площа водних об’єктів зазнала найменших змін (+0,37 %). Оцінка якості класифікацій продемонструвала, що класифікація, виконана на основі RGB знімків, точна порівняно з класифікацією на основі вегетаційного індексу NDVI, за більшістю класів фільтрована класифікація дала точніші результати. Моніторинг змін земної поверхні задля збалансованого локального, регіонального та національного розвитку і планування територій є новим напрямом застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні, що дає змогу оцінити наявний стан геокомпонентів системи та спрогнозувати їх подальші зміни. Вивчення антропогенної активності дає можливість передбачити небезпечні техногенні процеси і завдяки цьому уникнути чи зменшити їх наслідки. Результати дослідження можуть використовуватись як основа для подальшого моніторингу регіону, а також бути корисними для територіальних громад з метою гармонійного, сталого розвитку та управління земельними ресурсами досліджуваної ділянки.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміст до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22)
  • No Thumbnail Available
    Item
    Assessment of the influence of technogenically triggered hydrodynamic processes on groundwater contamination in the area of Kalush mining industry by applying geophysical methods
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Метою досліджень є обґрунтування наукових засад комплексного підходу до вирішення еколого-геологічних проблем, що пов`язані з процесами засолення підземних вод на території Калуського гірничопромислового регіону, кількісної оцінки динаміки такого засолення та його зв’язку з річковою системою на основі отриманих даних геохімічних та геофізичних спостережень. Актуальність робіт визначається необхідністю вирішення таких завдань: 1) виявлення джерел забруднення підземних вод; 2) означення територій засолення, зокрема населених пунктів, у межах яких горизонти питних вод стають непридатними для безпосереднього використання; 3) характеристика динаміки, тобто ступеня засолення та швидкості його змін у просторі й часі; 4) визначення небезпеки для працездатності водозабірних комплексів водопостачання; 5) визначення небезпеки забруднення річкового басейну. Методика полягає у встановленні кореляційного звязку між гідрогеохімічними та електрометричними спостереженнями та визначенні закономірності переходу від вимірювань електричного опору до мінералізації підземних вод, у створенні просторово-часових моделей динаміки мінералізації підземних вод та оцінці ризиків забруднення поверхневих водотоків з урахуванням основних джерел забруднення і в наданні вихідних даних для прийняття управлінських рішень. За допомогою гідрогеохімічних спостережень (мінералізація ґрунтових вод) та електророзвідувальних робіт (вимірювання електричного опору) встановлено кореляційні зв’язки між геофізичними характеристиками, притаманними водоносному горизонту, та мінералізацією ґрунтових вод, що в результаті дало змогу за даними площинних геофізичних досліджень конкретизувати джерела та окреслити площу та ступінь засолення. За режимними спостереженнями встановлено напрям руху фронту засолення та його швидкість. За отриманими кількісними характеристиками динаміки засолення водоносного горизонту наведено розрахунок ризиків забруднення річок Лімниця та Дністер. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку способу оцінювання мінералізації підземних вод за результатами геофізичних досліджень, зокрема, методом електророзвідки. Вперше створено просторово-часові моделі динаміки мінералізації підземних вод на території Калуського гірничопромислового району (КГПР). Вперше наведено оцінку ризиків забруднення поверхневих водотоків (рр. Лімниця, Дністер) з урахуванням основних джерел забруднення в межах КГПР. Застосування одержаних результатів дає можливість у стислі терміни дослідити ділянки, що пов’язані з можливими забрудненнями території, надати вихідні дані для подальшого планування та прийняття управлінських дій. Надійний прогноз дає змогу передбачити заходи для зменшення екологічного навантаження на водоносний горизонт, що є єдиним питним горизонтом для м. Калуш.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Area-wide 2D and quasi-3D geoelectric models of the earth's crust and upper mantle as a possible evidence of recent tectonic activity in the western part of the ukrainian shield
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Ковачікова, Світлана; Логвінов, Ігор; Тарасов, Віктор; Kováčiková, Svetlana; Logvinov, Igor; Tarasov, Viktor; Інститут геофізики; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна; Institute of Geophysics; Subbotin Institute of Geophysics
    Мета роботи – моделювання розподілу електропровідності в північно-західній частині Українського щита та вивчення взаємозв’язку геоелектричних аномалій із природними родовищами корисних копалин та з ознаками можливої тектонічної активізації довгоіснуючих систем розломів на щиті. Методологія досліджень основана на довгоперіодних магнітотелуричних і магнітоваріаційних вимірюваннях в діапазоні періодів від 3–16 до 2500–3600 с. Густа мережа пунктів вимірювань дала змогу дослідити геоелектричну структуру сегмента Українського щита, обмеженого координатами 26°–30°E та 48°– 51,7°N. 2D та квазі-3D інверсії отриманих магнітотелуричних та геомагнітних відгуків привели до створення оглядових моделей питомого електроопору/провідності для території досліджень. В результаті на різних глибинах були виявлені геоелектрично аномальні структури. Локальний характер провідників та їхнє положення вказують на їх зв’язок із нещодавно активованими зонами розломів, місцями їх перетину та з металогенезом. Докембрійський вік кристалічних порід досліджуваної території вказує на переважно електронний тип графітно-сульфітного походження підвищеної електропровідності, однак глибина провідних аномалій, їх вертикальна протяжність і зв’язок з оновленими системами розломів можуть свідчити про генетичний зв’язок різних мінералів і їх подальше осадження з глибинною міграцією флюїдів. Наукова новизна. Отримані результати спрямовані на з’ясування глибинної будови та співвіднесення геоелектричних особливостей земної кори та верхньої мантії з системами розломів та родовищ різних корисних копалин і самі по собі можуть бути додатковим свідченням можливих тектонічних активізаційних процесів на досліджуваній території. Практична значущість. Подані результати можуть принести економічну користь завдяки визначенню районів наявності мінеральної сировини, а у вивченні геодинаміки можуть сприяти оцінюванню природної небезпеки під час картографування простягання тектонічно активних систем розломів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Титульний аркуш до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22)