Геодинаміка. – 2022. – №1(32)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59352

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – № 1 (32). – 140 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Content


1
5
16
26
36
49
64
80
92
99
119
136

Browse

Subject: search.filters.subject.mineralization

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Assessment of the influence of technogenically triggered hydrodynamic processes on groundwater contamination in the area of Kalush mining industry by applying geophysical methods
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Метою досліджень є обґрунтування наукових засад комплексного підходу до вирішення еколого-геологічних проблем, що пов`язані з процесами засолення підземних вод на території Калуського гірничопромислового регіону, кількісної оцінки динаміки такого засолення та його зв’язку з річковою системою на основі отриманих даних геохімічних та геофізичних спостережень. Актуальність робіт визначається необхідністю вирішення таких завдань: 1) виявлення джерел забруднення підземних вод; 2) означення територій засолення, зокрема населених пунктів, у межах яких горизонти питних вод стають непридатними для безпосереднього використання; 3) характеристика динаміки, тобто ступеня засолення та швидкості його змін у просторі й часі; 4) визначення небезпеки для працездатності водозабірних комплексів водопостачання; 5) визначення небезпеки забруднення річкового басейну. Методика полягає у встановленні кореляційного звязку між гідрогеохімічними та електрометричними спостереженнями та визначенні закономірності переходу від вимірювань електричного опору до мінералізації підземних вод, у створенні просторово-часових моделей динаміки мінералізації підземних вод та оцінці ризиків забруднення поверхневих водотоків з урахуванням основних джерел забруднення і в наданні вихідних даних для прийняття управлінських рішень. За допомогою гідрогеохімічних спостережень (мінералізація ґрунтових вод) та електророзвідувальних робіт (вимірювання електричного опору) встановлено кореляційні зв’язки між геофізичними характеристиками, притаманними водоносному горизонту, та мінералізацією ґрунтових вод, що в результаті дало змогу за даними площинних геофізичних досліджень конкретизувати джерела та окреслити площу та ступінь засолення. За режимними спостереженнями встановлено напрям руху фронту засолення та його швидкість. За отриманими кількісними характеристиками динаміки засолення водоносного горизонту наведено розрахунок ризиків забруднення річок Лімниця та Дністер. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку способу оцінювання мінералізації підземних вод за результатами геофізичних досліджень, зокрема, методом електророзвідки. Вперше створено просторово-часові моделі динаміки мінералізації підземних вод на території Калуського гірничопромислового району (КГПР). Вперше наведено оцінку ризиків забруднення поверхневих водотоків (рр. Лімниця, Дністер) з урахуванням основних джерел забруднення в межах КГПР. Застосування одержаних результатів дає можливість у стислі терміни дослідити ділянки, що пов’язані з можливими забрудненнями території, надати вихідні дані для подальшого планування та прийняття управлінських дій. Надійний прогноз дає змогу передбачити заходи для зменшення екологічного навантаження на водоносний горизонт, що є єдиним питним горизонтом для м. Калуш.
  • Thumbnail Image
    Item
    Area-wide 2D and quasi-3D geoelectric models of the earth's crust and upper mantle as a possible evidence of recent tectonic activity in the western part of the ukrainian shield
    (Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Ковачікова, Світлана; Логвінов, Ігор; Тарасов, Віктор; Kováčiková, Svetlana; Logvinov, Igor; Tarasov, Viktor; Інститут геофізики; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна; Institute of Geophysics; Subbotin Institute of Geophysics
    Мета роботи – моделювання розподілу електропровідності в північно-західній частині Українського щита та вивчення взаємозв’язку геоелектричних аномалій із природними родовищами корисних копалин та з ознаками можливої тектонічної активізації довгоіснуючих систем розломів на щиті. Методологія досліджень основана на довгоперіодних магнітотелуричних і магнітоваріаційних вимірюваннях в діапазоні періодів від 3–16 до 2500–3600 с. Густа мережа пунктів вимірювань дала змогу дослідити геоелектричну структуру сегмента Українського щита, обмеженого координатами 26°–30°E та 48°– 51,7°N. 2D та квазі-3D інверсії отриманих магнітотелуричних та геомагнітних відгуків привели до створення оглядових моделей питомого електроопору/провідності для території досліджень. В результаті на різних глибинах були виявлені геоелектрично аномальні структури. Локальний характер провідників та їхнє положення вказують на їх зв’язок із нещодавно активованими зонами розломів, місцями їх перетину та з металогенезом. Докембрійський вік кристалічних порід досліджуваної території вказує на переважно електронний тип графітно-сульфітного походження підвищеної електропровідності, однак глибина провідних аномалій, їх вертикальна протяжність і зв’язок з оновленими системами розломів можуть свідчити про генетичний зв’язок різних мінералів і їх подальше осадження з глибинною міграцією флюїдів. Наукова новизна. Отримані результати спрямовані на з’ясування глибинної будови та співвіднесення геоелектричних особливостей земної кори та верхньої мантії з системами розломів та родовищ різних корисних копалин і самі по собі можуть бути додатковим свідченням можливих тектонічних активізаційних процесів на досліджуваній території. Практична значущість. Подані результати можуть принести економічну користь завдяки визначенню районів наявності мінеральної сировини, а у вивченні геодинаміки можуть сприяти оцінюванню природної небезпеки під час картографування простягання тектонічно активних систем розломів.