Humanitarian Vision. – 2019. – Vol. 5, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46046

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візії : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2019. – Volume 5, number 1. – 86 p.

Гуманітарні візіїї

Зміст (том 5, № 1)


1
7
13
19
25
30
36
43
50
57
64
71
76
80
84

Content (Vol. 5, No 1)


1
7
13
19
25
30
36
43
50
57
64
71
76
80
84

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольги Гончаренко “Філософія освіти у ЛьвівськоВаршавській школі”, Кам’янець-Подільський: ТОВ “Друкарня “Рута””, 2018, 476 с.)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензії проаналізовано зміст монографії Ольги Гончаренко “Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі”. Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики. Вони приділяли багато уваги розвитку філософської пропедевтики, наголошували на важливості дидактики, яка засновується на логіці та психології; відстоювали автономію університету та свободу академічних наукових пошуків. Можна вважати, що авторка досягла мети, а саме: всебічно проаналізувала особливості філософії освіти представників Львівсько-Варшавської школи, довела, що й українські освітяни, педагоги, психологи, зокрема Михайло Рудницький та Яким Ярема, були під впливом педагогічних, епістемологічних та психологічних ідей засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    В оглядовій статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова “диво” й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне. Методи, які застосовувалися автором для дослідження дива (етимологічний, феноменологічний, компаративістський), дозволили глибше усвідомити та зрозуміти феномен дива з огляду на грецьке значення поняття “phenomenon”: те, що являє само себе; те, що є істиною буття; неприхованістю.