Theory and Building Practice. – 2020. – Vol. 2, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56571

Видання «Theory and Building Practice» (далі Журнал) засновано у 2019 р. за рішенням вченої ради Інституту будівництва та інженерії довкілля від 23 березня 2019 р. Журнал є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва», який входить до переліку фахових видань ВАК України, в яких можна друкувати матеріали дисертаційних робіт у галузі технічних наук.

Theory and Building Practice. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. – Volume 2, number 2. – 128 p. : il.

Зміст


1
10
21
28
35
42
48
63
69
77
84
92
99
107
113
119
127

Content (Vol. 2, No 2)


1
10
21
28
35
42
48
63
69
77
84
92
99
107
113
119
127

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.несуча здатність

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Load Bearing Capacity and Cracking Resistance to off-center Compression of Hollow Concrete Blocks
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Мельник, І.; Білозір, В.; Біденко, І.; Шуляр, Р.; Партута, В.; Melnyk, Ihor; Bilozir, Vitalii; Bidenko, Ivanna; Shulyar, Rostyslav; Partuta, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний аграрний університет; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Agrarian University
    Дослідження стосуються бетонних порожнистих блоків стін підвалів, які широко використовували і використовують в практиці будівництва. Показано, що навіть для середньоповерхових і багатоповерхових будівель міцність бетонних блоків використовуються лише на 10–30 %. Тому масивні фундаментні блоки доцільно виготовляти порожнистими. За конструкцією оптимізовані блоки можна об’єднати в такі групи: з крупними порожнинами, відкритими знизу, з вертикальними закритими і наскрізними порожнинами, горизонтальними порожнинами і ребристі. Розроблені конструкції ефективних блоків стін підвалів потенційно дають можливість значно облегшити їх і зекономити бетон. Проте майже всі запропоновані рішення не знайшли широкого використання на практиці – в основному внаслідок технологічних проблем. Необхідно продовжити пошук ефективних конструктивно- технологічних рішень блоків стін підвалів, та їх дослідження. У статті відображено результати експериментально-теоретичних досліджень фундаментних блоків двох типів: з двома відкритими зверху порожнинами марки ФБП-1 та з 4-ма закритими порожнинами марки ФБП-2. В блоці ФБП-2 порожнини улаштовані з використанням арболітових вставок. Така конструкція блоків є доцільною для зовнішніх стін підвалів, оскільки покращує теплотехнічні характеристики стіни. Випробовували блоки у складі 3-х ярусної стінки загальною висотою 1,8 м на позацентрово прикладене навантаження. Натурні випробування блоків дозволили отримати їхні фактичні значення міцності і тріщиностійкості. Розрахункова несуча здатність і тріщиностійкість блоків визначали за деформаційною методикою згідно з чинними нормативними документами з врахуванням і ідеалізованої діаграми деформування бетону за розтягу. Розрахунок за розробленою методикою натурних порожнистих блоків показав задовільну збіжність з експериментальними даними за показниками несучої здатності і тріщиностійкості
  • Thumbnail Image
    Item
    Calculation of Damage RC Constructions According to Deformation Mode
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Бліхарський, Я. З.; Blikharskyy, Yaroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У цій статті представлені результати теоретичного дослідження залізобетонних балок з пошкодженою робочою арматурою. Досліджено зміну мікротвердості стальної арматури діаметром 20 мм із сталі класу А500С у радіальному напрямку та встановлено товщину термічно-зміцненого шару. Встановлено, що товщина термічно-зміцненого сталевого шару арматурного стержня діаметром 20 мм A500C становить приблизно 3 мм. Виявлено, що міцнісні характеристики цього шару на 50 % вищі порівняно з матеріалом серцевини арматури, тоді як характеристики пластичності нижчі. Метою роботи є визначення міцності та деформативності залізобетонних конструкцій без пошкодження арматури та у разі її пошкодження. Визначення впливу змін фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність залізобетонних балок, що зазнали пошкоджень, згідно до діючих норм, що базуються на деформаційній моделі розрахунку. Ця методика використовує нелінійні діаграми деформацій бетону та арматури та базується на ітераційному методі розрахунку. Відповідно до програми досліджень було розраховано три зразки залізобетонних балок з різними параметрами. Серед них були непошкоджені контрольні зразки з одиночною робочою арматурою діаметром 20 мм – BC-1; зразок з арматурою 20 мм із пошкодженнями близько 40 % без змін фізико-механічних властивостей арматури – BD-2 та зразок з армуванням 20 мм із пошкодженнями близько 40 % із зміною фізико-механічних властивостей арматури – BD-3. Встановлено вплив зміни фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність пошкоджених залізобетонних балок. Для залізобетонних балок з пошкодженням 40 % робочої арматури без врахування зміни фізико-механічних характеристик арматури несуча здатність знижується на 37 % порівняно з контрольними непошкодженими зразками. Враховуючи зміну фізико-механічних характеристик, несуча здатність залізобетонних конструкцій з пошкодженням 40 % робочої арматури знижується на 50 % порівняно з контрольними зразками.