Геодинаміка. – 2017. – №1(22)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42628

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить 3 наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесені в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнаються ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – № 1 (22). – 160 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
7
16
26
42
55
74
85
98
114
125
139
142
148
155
160

Content


1
7
16
26
42
55
74
85
98
114
125
139
142
148
155
160

Browse

Filters

20171

Settings

Author: search.filters.author.Radkovets, N.Subject: search.filters.subject.силур

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Безкисневий седиментогенез нашарувань едіакарію та силуру південно-західного схилу Східно-Європейської платформи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Радковець, Н. Я.; Radkovets, N.; Радковец, Н. Я.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    Мета цієї роботи – дослідити умови седиментації збагачених органічною речовиною відкладів едіакарію та силуру південно-західного схилу Східноєвропейської платформи. Зокрема, врахувати фактори, що сприяють ефективній фосилізації органічної речовини в морських осадах та відіграють ключову роль в утворенні чорносланцевих товщ, які є основоположним елементом сланцевих нафтогазових систем. Методика. Методика ґрунтується на літологічних дослідженнях, які стали основою для встановлення речовинного складу порід, поширення досліджених товщ та їхніх потужностей, діапазону залягання в розрізі, та реконструкції палеосередовища досліджених вікових інтервалів. Результати. Проведені дослідження платформових відкладів едіакарію (калюські верстви) та силуру дали змогу встановити, що калюські верстви поширенні суцільним пасмом уздовж південно- західного силу Східноєвропейської платформи і досягають Українського щита. Їх потужності становлять 90 м і більше в межах Волино-Подільської плити та Молдовської плити, а в Переддобрудзькому про- гині – 150 м і більше. Для нашарувань силуру встановлено, що відклади, збагачені органічною речовиною (аргіліти та мергелі), поширені в найзануренішій ділянці платформи, де потужності відкладів силуру сягають 700 м і більше. Проведено реконструкцію палеосередовища в едіакарії та силурі, з’ясовано фактори, що зумовили безкисневий седиментогенез у ці часові проміжки геологічної історії. Встановлено, що морський басейн у калюський час охоплював значну територію кратону Балтика, де зона кисневого мінімуму у водній колоні починалася з глибини щонайбільше 100 м. Реконструкція палеосередовища для силурійського часу вказує на те, що басейн мав батіометричну зональність. До глибини приблизно 100 м нагромаджувалися сульфатні, глинисто-карбонатні та карбонатні (риф) осади, а збагачені органічною речовиною – нагромаджувались на глибинах більше ніж 100 м, у зоні кисневого мінімуму. Наукова новизна. Для відкладів едіакарію встановлено їх поширення, потужності та нафтоматеринський потенціал. Для відкладів силуру з’ясовано ділянки поширення найперспективніших порід та встановлено, що нагромадження збагачених органічною речовиною осадів контролювалось зоною кисневого мінімуму. Практична значущість. Результати досліджень дали змогу встановити нафтоматеринський потенціал для відкладів едіакарію та виділити ділянки поширення най- перспективніших порід силуру, збагачених органічною речовиною (аргіліти, мергелі), які складають потенційний ресурс для розвідки та видобутку сланцевого газу.