Геодинаміка. – 2017. – №1(22)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42628

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить 3 наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесені в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнаються ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – № 1 (22). – 160 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
7
16
26
42
55
74
85
98
114
125
139
142
148
155
160

Content


1
7
16
26
42
55
74
85
98
114
125
139
142
148
155
160

Browse

Filters

20172

Settings

Subject: search.filters.subject.Silurian

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Безкисневий седиментогенез нашарувань едіакарію та силуру південно-західного схилу Східно-Європейської платформи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Радковець, Н. Я.; Radkovets, N.; Радковец, Н. Я.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    Мета цієї роботи – дослідити умови седиментації збагачених органічною речовиною відкладів едіакарію та силуру південно-західного схилу Східноєвропейської платформи. Зокрема, врахувати фактори, що сприяють ефективній фосилізації органічної речовини в морських осадах та відіграють ключову роль в утворенні чорносланцевих товщ, які є основоположним елементом сланцевих нафтогазових систем. Методика. Методика ґрунтується на літологічних дослідженнях, які стали основою для встановлення речовинного складу порід, поширення досліджених товщ та їхніх потужностей, діапазону залягання в розрізі, та реконструкції палеосередовища досліджених вікових інтервалів. Результати. Проведені дослідження платформових відкладів едіакарію (калюські верстви) та силуру дали змогу встановити, що калюські верстви поширенні суцільним пасмом уздовж південно- західного силу Східноєвропейської платформи і досягають Українського щита. Їх потужності становлять 90 м і більше в межах Волино-Подільської плити та Молдовської плити, а в Переддобрудзькому про- гині – 150 м і більше. Для нашарувань силуру встановлено, що відклади, збагачені органічною речовиною (аргіліти та мергелі), поширені в найзануренішій ділянці платформи, де потужності відкладів силуру сягають 700 м і більше. Проведено реконструкцію палеосередовища в едіакарії та силурі, з’ясовано фактори, що зумовили безкисневий седиментогенез у ці часові проміжки геологічної історії. Встановлено, що морський басейн у калюський час охоплював значну територію кратону Балтика, де зона кисневого мінімуму у водній колоні починалася з глибини щонайбільше 100 м. Реконструкція палеосередовища для силурійського часу вказує на те, що басейн мав батіометричну зональність. До глибини приблизно 100 м нагромаджувалися сульфатні, глинисто-карбонатні та карбонатні (риф) осади, а збагачені органічною речовиною – нагромаджувались на глибинах більше ніж 100 м, у зоні кисневого мінімуму. Наукова новизна. Для відкладів едіакарію встановлено їх поширення, потужності та нафтоматеринський потенціал. Для відкладів силуру з’ясовано ділянки поширення найперспективніших порід та встановлено, що нагромадження збагачених органічною речовиною осадів контролювалось зоною кисневого мінімуму. Практична значущість. Результати досліджень дали змогу встановити нафтоматеринський потенціал для відкладів едіакарію та виділити ділянки поширення най- перспективніших порід силуру, збагачених органічною речовиною (аргіліти, мергелі), які складають потенційний ресурс для розвідки та видобутку сланцевого газу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective silurian deposits of Lviv Paleozoic depression
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Наумко, І. М.; Куровець, І. М.; Зубик, Н. І.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Е.; Чепусенко, П. С.; Naumko, I.; Kurovets’, I.; Zubyk, M.; Batsevych, N.; Sakhno, B.; Chepusenko, P.; Наумко, И. М.; Куровец, И. М.; Зубик, Н. И.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Э.; Чепусенко, П. С.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    Мета. Дослідження складу газу закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори порід) перспективно газоносних граполітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину та обґрунтування вірогідного механізму і динаміки газогенерації під час формування “сланцевого” газу у продуктивних верствах чорносланцевих формацій регіону. Методика. Склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор порід, їхні відносні газонасиченість і водонасиченість визначали мас-спектрометричним хімічним методом. Включення і закриті пори розкривали за допомогою розчавлювання стандартної проби (наважка 200 мг, фракція +1–2 мм) у невеликій металевій циліндричній ступці між двома плоскопаралельними твердосплавними (побєдітовими) поверхнями в умовах високого вакууму (порядка 1·10-3 Па). Результати. За даними мінералофлюїдологічних досліджень у газовій фазі флюїдних включень у мінералах і закритих пор граптолітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину домінує метан (до 100 об. %) за незначних вмістів етану, діоксиду вуглецю, азоту. Відсутність пари води може свідчити про “сухість” вуглеводневмісних систем, а низькі значення відносної газонасиченості – про перетворення органічної речовини як джерела летких вуглеводневих сполук за невисоких (головно, літостатичних) тисків. Це свідчить про реальність перебігу процесів газоутворення під час трансформації органічної речовини аргілітових верств. На порядок вища відносна газонасиченість включень у кальциті, яким заліковані субвертикальні тріщини в аргілітах, і поява пари води вказує на ймовірний приплив глибинних мігрувальних флюїдів потужними тріщинними системами. Обґрунтовано вірогідний механізм і динаміку газогенерації з подальшим захопленням газу у вільному стані та сорбцією і окклюзією породами, інтенсифікований впливом глибинних флюїдів. Він основується на зіставленні даних про склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор перспективно газоносних аргілітів та сорбційно-генераційні процеси утворення метану у вугіллі, виходячи з принципової єдності природи перетворення розсіяної і концентрованої форм органічної речовини. Наукова новизна. Вперше у флюїдних включеннях у мінералах і закритих порах (кавернах, тріщинах) перспективних на “сланцевий” газ граптолітових аргілітів палеозою Волино-Поділля встановлено релікти відновних, практично істотно водневодневих безводних (“сухих”) флюїдів. Це вказує на наявність геофлюїдодинамічних умов, як для генерації вуглеводнів у процесах перетворення органічної речовини, сорбованих і окклюдованих мінеральною і органічною складовою порід на стадії катагенезу, так і припливу глибинних вуглеводневих флюїдів, і, отже, підтверджує газосланцевий потенціал надр регіону. Практична значущість. Оцінено вплив летких сполук закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори вмісних порід (граптолітових аргілітів) на сумарну потенційну газоносність сланцевовмісних верств, що матиме значення (не заторкуючи інших аспектів проблеми) за можливого підрахунку ресурсів (запасів) “сланцевого” газу.