Humanitarian Vision. – 2023. – Vol. 9, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61287

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візії : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2023. – Volume 9, number 1. – 46 p.

Гуманітарні візіїї

Зміст (том 9, № 1)


1
7
14
21
25
29
32
37
41

Content (Vol. 9, No 1)


1
7
14
21
25
29
32
37
41

Browse

Filters

20239

Settings

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Thumbnail Image
    Item
    Пізнаване й непізнаване у вимірах епістемології. Рецензія: Петрушенко, В. (2022). Епістемологія релігії : навч. посіб. Львів: Град Лева. 220 с.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Онищук, Оксана; Onyshchuk, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто зміст, структуру та ключову проблематику першого в Україні навчального посібника авторства професора В. Петрушенка, присвяченого ключовим проблемам епістемології релігії. У рецензії розглянуто усі частини роботи, які розкривають всебічно найважливіші питання цього розділу філософії з акцентом на сучасні дослідження. Показано, що автор ґрунтується на методологічному плюралізмі в розкритті тем, намагаючись максимально глибоко та ретельно розкрити питання. В посібнику автор здійснив комплексний епістемологічний аналіз та оцінку складових та феноменів релігії та релігійної свідомості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28)
  • Thumbnail Image
    Item
    Дика природа як виклик моральним та ціннісним уявленням людини. Рецензія: Duclos, J. S. (2022). Wilderness, Morality, and Value. Lanham: Lexington Books. pp. 141.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Рецензовану монографію Джошуа Дюкло присвячено дикій природі. На думку автора, дику природу треба розглядати як дику природу. Дика природа як дика природа долає антропоцентричні та неантропоцентричні обмеження всіх спроб теоретичного обґрунтування необхідності захисту дикої природи, зокрема філософії довкілля, біоетики, релігійних концепцій довкілля тощо. Відтак, автор рецензованої монографії пропонує погляд “нікого й нізвідки” на дику природу і лише він може виявити цінність дикої природи як такої.
  • Thumbnail Image
    Item
    Навігація майбутнього за допомогою штучного інтелекту. Рецензія: Kissinger H., Schmidt E., Huttenlocher D. (2022). The Age of AI. Berlin: Financial Times. pp. 266.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Іншин, Валерій; Дьомін, Володимир; Inshyn, Valerii; Domin, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано історію розвитку технологій та звернено увагу на те, як штучний інтелект може змінити наші звички та спосіб життя. Розглянуто можливості та ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в таких галузях, як медицина, освіта та військова технологія. Одним із ключових питань є взаємодія людей зі штучним інтелектом. Відзначено, що розуміння цієї взаємодії є необхідним для створення майбутнього, в якому люди та штучний інтелект можуть працювати разом для досягнення спільних цілей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософські горизонти віртуальної реальності. Рецензія: Chalmers, D. (2022). Reality +: Virtual Words and the Problems of Philosophy. New York: W. W. Norton & Company. pp. 503.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Голомша, Оксана; Міньковець, Людмила; Holomsha, Oksana; Minkovets, Liudmyla; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Рецензія присвячена новій монографії “Реальність +: віртуальні світи та проблеми філософії” відомого філософа Девіда Чалмерса. Як видно з назви монографії, в ній автор розглядає філософський потенціал віртуальної реальності для можливого вирішення філософських проблем, а саме: від онтології (проблеми реальності та гіпотези про симуляцію) до цінностей (доброго й щасливого життя у віртуальній реальності).
  • Thumbnail Image
    Item
    Специфіка та основні наслідки впливу пандемії коронавірусу на місцеві вибори 2020 р. в Україні (Оглядова стаття)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бучин, Микола; Ковальчук, Анастасія; Buchyn, Mykola; Kovalchyk, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено особливості впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати голосування на прикладі місцевих виборів 2020 р. в Україні. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, розкрито особливості та проблеми проведення у 2020 р. виборів до органів місцевого самоврядування України, які відбувалися в умовах пандемії COVID-19. Наголошено на тому, що не відтерміновували дату проведення місцевих виборів 2020 р. Натомість головний акцент в Україні було зроблено на застосуванні спеціальних механізмів захисту українських громадян від поширення коронавірусної інфекції під час проведення місцевих виборів. Автори доводять, що пандемія COVID-19 не мала масштабного негативного впливу на місцеві вибори 2020 р. в Україні та не призвела до суттєвих правопорушень, які б ставили під сумнів легітимність та демократичність виборчих процедур. Водночас найнижча у вітчизняній електоральній практиці явка громадян значною мірою була спричинена пандемією коронавірусу: майже третина українських виборців не з’явилася на виборчі дільниці саме з причин, пов’язаних із пандемією. Наголошено на тому, що під час місцевих виборів 2020 р. в Україні, окрім чинників, безпосередньо пов’язаних із пандемією COVID-19, негативний вплив на виборчий процес та його якість здійснювали низка інших чинників. Йдеться, насамперед, про недостатнє фінансове забезпечення спеціальних умов для голосування в умовах пандемії COVID-19; зміни виборчих правил (прийняття Виборчого кодексу) напередодні місцевих виборів; слабку інформаційну політику з боку держави щодо роз’яснення особливостей проведення виборів за новою виборчою системою в умовах пандемії COVID-19.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософія та громадськість (Огляд 11-го Міжнародного конгресу Товариства аналітичної філософії, 12-15 вересня 2022 р., Берлін, Німеччина)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гончаренко, Ольга; Honcharenko, Olha; Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; National Academy of State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi
    Викладено зміст основних публічних заходів 11-го Міжнародного конгресу “Філософія і громадськість”, який проводився німецьким Товариством аналітичної філософії спільно з Інститутом філософії Берлінського університету імені Гумбольдтів 12–15 вересня 2022 р. у Берліні (Німеччина). Ознайомлено з діяльністю німецького Товариства аналітичної філософії. Розглянуто третю місію Берлінського університету імені Гумбольдтів та розкрито роль аналітичної філософії у її реалізації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки в контексті російсько-української війни (Оглядова стаття)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Івасечко, Ольга; Данів, Віра; Ivasechko, Olha; Daniv, Vira; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Увагу сфокусовано на аналізі причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні результати саміту НАТО у Мадриді, що відбувся у 2022 р., зокрема ухвалення нової Стратегічної концепції НАТО. Виокремлено особливості презентованої Є. Столтенберґом нової моделі безпеки й оборони, що включає захист східного флангу Альянсу та ґрунтується на трьох ключових принципах, а саме: 1) збільшення передової присутності з більшою кількістю бойових операцій; 2) попереднє розгортання військового обладнання для економії часу в умовах, коли потрібна мобілізація сил; 3) попереднє визначення підрозділів – це сили, які проходитимуть навчання на певній території, де матимуть певні обов’язки. Представлено динаміку оборонних витрат кожної з країн-учасниць формату Бухарестської дев’ятки від початку російсько-української війни в 2014 р. і до періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. Висвітлено інформацію щодо формування новітніх бойових груп високого реагування Північноатлантичного альянсу та їх розташування на території держав-учасниць Б9 для посилення військової присутності в країнах, що перебувають в зоні ризику у випадку подальшої ескалації російсько-української війни. Проаналізовано дані, що стосуються військових навчань НАТО в межах укріплення східних кордонів у контексті активізації збройної агресії рф. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що російська агресія щодо України вважається державами-членами Альянсу найбільш значущою загрозою для існування миру і безпеки у євроатлантичному регіоні. Прогнозовано подальше зростання військового потенціалу держав Б9 для збереження стабільної безпекової ситуації в субрегіоні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реалізація проєктів постійної структурованої співпраці у сфері безпеки та оборони Європейського Союзу: проблеми та виклики (Оглядова стаття)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано ключові особливості реалізації проєктів у рамках “Постійно структурованої співпраці” (PESCO) та їх перспективи із урахуванням пандемії коронавірусу та того факту, що російсько-українська війна з 2014 р. вийшла за рамки регіональної і торкнулась основ міжнародної та європейської безпеки. Проаналізовано Стратегічний огляд PESCO 2020 та вказівки для наступного етапу PESCO (2021–2025) щодо загальної мети, ключових цілей політики, процесів, а також стимулів для покращення виконання більш нагальних зобов’язань. Наголошено, що за даними Стратегічного огляду до 2025 р. 26 із 46-ти проєктів вже будуть повністю завершені. Ці проєкти включають кібер-академію та інноваційний центр, хімічний, біологічний, радіологічний та ядерний нагляд, операції з реагування на кризові ситуації, захищений програмно-конфігурований радіозв’язок, медичне командування, військову мобільність, мережу логістичних центрів, групи швидкого реагування в кіберпросторі тощо. Виокремлено виклики на шляху реалізації проєктів у рамках PESCO, серед яких слід виділити розрізненість і непослідовність таких проєктів, тривалість їх виконання та необхідність узгодження, фінансові виклики для безпеки та оборони ЄС, зумовлені як пандемією, так і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Важливе значення має й те, що PESCO потребує чіткого переходу до усунення недоліків стратегічного потенціалу та відкритості для повної участі не членів ЄС, зокрема Великобританії. Наголошено, що PESCO створене задля ефективнішої оборони Європи, а також для значних результатів, забезпечуючи посилену координацію дій і співпраці в сфері інвестицій, розвитку потенціалу і операційної готовності. Розширена співпраця в цих сферах дасть змогу скоротити кількість різних систем озброєння в Європі і у підсумку посилить оперативну взаємодію серед держав-членів Європейського Союзу. Водночас ці проєкти мають бути гнучкими та передбачати можливість зростаючій кількості держав (головно асоційованим країнам чи країнам-кандидатам, зокрема Україні) повноцінно брати у них участь.