Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. – 2020. – Випуск 8

Permanent URI for this collection

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Інформаційні системи та мережі» є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Інформаційні системи та мережі» який започатковано у 1997 р.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі / Національний університет "Львівська політехніка" ; відповідальний редактор В. В. Пасічник. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – № 8. – 72 с.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі

Зміст


1
11
21
27
45
55
65
71

Content


1
11
21
27
45
55
65
71

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Зміст
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01)
  • Item
    Нейромережевий метод визначення активного складу вітрової електричної станції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Медиковський, Микола; Мельник, Роман; Дубчак, Максим; Medykovskyi, Mykola; Melnyk, Roman; Dubchak, Maxim; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті подано результати дослідження можливостей застосування нейронних мереж для розв’язання задачі визначення активного складу вітрової електричної станції (ВЕС) з врахуванням коефіцієнта ефективності кожної вітроелектричної установки (ВЕУ). Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів з відомими методами визначення активного складу ВЕС, такими як: метод динамічного програмування; метод динамічного програмування із обґрунтованим підвищенням заданого навантаження; модифікований метод динамічного програмування. Визначено переваги та недоліки використання кожного з досліджуваних методів, щодо можливості досягнення заданої потужності генерації при максимальному коефіцієнті ефективності вибраних ВЕУ. Встановлено, що при використанні рекурентних нейронних мереж для розв’язання задачі визначення активного складу ВЕС, мінімальний лінійний коефіцієнт варіації різниці між потужністю, яку необхідно генерувати, та реальною потужністю визначеного активного складу ВЕС становить 2,7 %. За тих самих умов застосування інших відомих методів, зокрема модифікованого методу динамічного програмування, забезпечує досягнення цього параметра на рівні 0,05 %. При цьому час розв’язання задачі суттєво збільшується. Шляхом комп’ютерного моделювання встановлено, що за рівних умов час розв’язання задачі за допомогою нейронних мереж – 0,04 с, а за допомогою модифікованого методу динамічного програмування – 3,4 с. Отримані результати забезпечують можливість реалізації ефективних систем підтримки прийняття рішень при управлінні енергетичними потоками.
  • Item
    Mobile information system for monitoring the spread of viruses in smart cities
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Дуда, Олексій; Джиджора, Ліліана; Мацюк, Олександр Васильович; Станько, Андрій; Кунанець, Наталія Едуардівна; Пасічник, Володимир Володимирович; Кунанець, Оксана; Duda, Oleksii; Dzhydzhora, Liliana; Matsiuk, Oleksandr; Stanko, Andrii; Kunanets, Nataliia; Pasichnyk, Volodymyr; Kunanets, Oksana; Тернопільський національний університет ім. І. Пулюя; Ternopil Ivan Puluj National Technical University
    Була розроблена концепція створення багаторівневої мобільної персоніфікованої системи боротьби з вірусними захворюваннями, зокрема Covid-19. Використовуючи інтеграцію Інтернету речей, хмарних обчислень та технологій великих даних, система передбачає поєднання двох архітектур: клієнт-сервер та публікацію-передплату. Перевагою системи є постійна допомога при вірусних захворюваннях, а саме на стадіях спілкування, інформації та лікування. Концепція розумного міста в контексті боротьби з вірусними захворюваннями фокусується на застосуванні методів аналізу великих даних та вдосконаленні процедур прогнозування та протоколів екстреного лікування. Використовуючи різні технології, хмарний сервер зберігає дані про позиціонування, отримані з різних пристроїв, а програма отримує доступ до API для відображення та аналізу даних про позиціонування в режимі реального часу. Завдяки поєднанню технологій, внутрішнє та зовнішнє позиціонування можна використовувати з певною мірою точності, корисно для різних медичних та надзвичайних ситуацій та аналізу і подальшого опрацювання іншими інформаційними системами розумного міста. Результатом цього дослідження є розробка концептуальної моделі багаторівневої мобільної персоніфікованої системи моніторингу стану здоров'я, що використовується для інтелектуального аналізу даних, прогнозування, лікування та профілактики вірусних захворювань, таких як Covid-19, у сучасному “розумному місті”.
  • Item
    Типова функціональність, особливості застосування та впровадження систем управління знаннями в ІТ-компаніях
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Сокол, Володимир; Білова, Марія; Космачов, Олексій; Sokol, Volodymyr; Bilova, Mariia; Kosmachov, Oleksii; Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”; Academy Smart Ltd
    Робота присвячена особливостям зберігання та повторного використання знань у компаніях, діяльність яких пов’язана з розробкою програмного забезпечення. Надано поняття знання, управління знаннями та системи управління знаннями з позицій їх використання у ІТ-компанії. Визначено, що організаційне знання прийнято поділяти на явне, тобто таке, яке може бути представлене у вигляді листа, вказівок, довідника тощо, та неявне, носієм якого є розум співробітника безпосередньо та яке доволі важко піддається вилученню. Сформовано основне завдання управління знаннями, яке полягає в організації процесів створення, зберігання, отримання, передачі та застосування знань. Описано основні стратегії знань, серед яких створення знань, збереження та пошук знань, передача та обмін знаннями, застосування знань, подано приклади їхнього використання при розробці програмного забезпечення. Подано характеристику системи управління знаннями як інформаційної системи, яка розроблена для підвищення ефективності управління знаннями організації. Така система дозволяє вирішити проблеми, пов’язані з різноманітністю програмних проєктів, в яких задіяна ІТ-компанія. Визначено основні структурні елементи та функції систем управління знаннями, які включають засоби пошуку, інструменти управління контентом та взаємодією, засоби зберігання даних та інструменти для видобутку, а також засоби групового та штучного інтелекту. Проаналізовано особливості використання та впровадження систем управління знаннями в роботу малих та середніх ІТ-компаній на прикладі Academy Smart Ltd. Розглянуто проблеми, які виникають при цьому, та фактори, що роблять таке впровадження успішним. Надано характеристику організації управління знаннями в Academy Smart Ltd, зроблено висновки про ефективність цієї організації, відповідно до чого сформовано напрямки подальших досліджень.
  • Item
    Розроблення проєкту інформаційної системи мінімізації ризиків управління людськими ресурсами
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Верес, Олег; Христина, Микіч; Іщенко, Олексій; Veres, Oleh; Mykich, Khrystyna; Ishchenko, Oleksii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Роботу присвячено дослідженню джерел виникнення ризиків формування та управління людськими ресурсами компанії та розробленню проєкту інформаційної системи мінімізації ризиків звільнення працівників. У статті описано наявні підходи до стимулювання працівників та наявні програмні рішення щодо ведення обліку людського капіталу. Також проаналізовано найвідоміші сучасні інформаційні системи з моніторингу та управління співробітниками. Для вирішення наявної проблемної ситуації, а саме, розроблення проєкту інформаційної системи мінімізації ризиків звільнення працівників, побудовано дерево цілей. Розглянуто альтернативні засоби для реалізації проєкту інформаційної системи з врахуванням особливості області застосування. Подано ієрархію генеральної мети оптимального вибору засобу реалізації інформаційної системи мінімізації ризиків звільнення працівників. Використовуючи метод аналітичної ієрархії (МАІ), розраховано пріоритети альтернатив відносно фокуса. Найдоцільнішим варіантом реалізації проєкту інформаційної системи мінімізації ризиків звільнення працівників є застосування платформи WordPress. Для реалізації проєкту розроблено комплекс UML діаграм. Подано структуру проєкту у вигляді WBS, а також діаграму Ганта, яка детально зображає графік реалізації проєкту інформаційної системи. Щоб відстежувати всі можливі відхилення виконання проєкту, розраховано критичний шлях виконання проєкту. Прототип інформаційної системи мінімізації ризиків звільнення працівників працює на вебсервері Apache з використанням MySQL як бази даних. Дизайн розроблявся на основі набору інструментів для створення сайтів та вебдодатків WordPress. Проєкт інформаційної системи реалізує політику виявлення та керування ризиками, пов’язаними з відтоком цінних працівників, описує та дає змогу регулювати процедуру виявлення та ведення обліку працівників, що є одноосібними носіями проєктних знань. Також визначається послідовність подальших кроків, які унеможливлюють настання ризиків пов’язаних з відтоком кадрів, ускладнюють та/або сповільнюють цей процес. Застосовувати інформаційну систему запропоновано в галузі розробки програмного забезпечення, проєктування баз даних та підтримки наявних інформаційних систем.
  • Item
    Програмна реалізація побудови кривих короткочасної міцності деревини з двохвісним напруженим станом
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Дендюк, Михайло; Флуд, Любомир; Семенишин, Назар; Dendiuk, Mykhailo; Flud, Lyubomir; Semenyshyn, Nazar; Національний лісотехнічний університет України; Ukrainian National Forestry University
    статті реалізовано алгоритм побудови кривих короткочасної міцності деревини з двовісним напруженим станом у радіально-тангентальній площині структурної симетрії. Для реалізації цього алгоритму було розроблено програмне забезпечення на основі крос-платформного інструментарію Qt, яке дозволяє будувати та аналізувати критерії короткочасної міцності у поперечному розрізі деревини. Створена програма має можливість вибору одного із трьох критеріїв міцності, виду деревини, її температурного та вологісного розподілу. Програмний код мовою C++ спроєктований так, щоб можна було легко додати ще один вид деревини, а також критерій короткочасної міцності. Для відображення кривих їх можна виводити у вигляді графіка або таблиці. Графіки можна фіксувати на графічному віджеті, і додавати нові, порівнюючи з попередніми. На основі аналізу побудованих кривих, встановлено граничний напружений стан матеріалу в часткових випадках. А також зроблено висновки щодо доцільності використання певних критеріїв для опису міцнісних характеристик деревини з сильною та слабкою асиметрією меж міцності.
  • Item
    Популяризація комерційних інтернет ресурсів із використанням соціальних медіа
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Басюк, Тарас; Василюк, Андрій Петрович; Basyuk, Taras; Vasyluk, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті автори розробили методологічне підґрунтя для побудови системи підтримки прийняття рішень при популяризації комерційних інтернет-ресурсів з використанням технологій соціальних медіа. Проведено аналіз особливостей пошукового просування із використанням технологій соціальних мереж та сервісів у результаті якого виявилось, що сьогодні впровадження останнього вимагає застосування нових підходів до популяризації. Здійснено аналіз SMO та SMM-моделей просування, який дозволив визначити основні чинники, що застосовуються для популяризації комерційних інтернет-ресурсів. Серед них визначено та математично описано, відповідно до SMM: показник комюніті-бренду (визначається і схемою взаємодії в співтоваристві, і часовими показниками актуальності контенту з метою підвищення релевантності); показник блогосфери (сукупність блогів, які висвітлюють інформацію щодо комерційного інтернет-ресурсу); показник репутаційного менеджменту компанії (бренду); показник персонального брендингу (сукупність відомостей, які створені компанією та зацікавленими особами). Модель SMO передбачає роботи із внутрішньою структурою та елементами інтерфейсу і включає такі принципи: створення доступного та читабельного контенту; додавання релевантної інформації під потреби цільової аудиторії; зручність користування (юзабіліті); додавання мультимедійних елементів (віджетів). Результатом роботи стало розроблення алгоритму популяризації комерційних інтернет-ресурсів, який використовує пасивну та активну стратегії просування. Пасивна стратегія охоплює такі етапи: побудова концепції та аналіз конкурентів, наповнення групи релевантною інформацією, проведення персонального брендингу, популяризацію в тематичних медіа, залучення цільової аудиторії, оцінювання кількості переходів на комерційний ресурс. Активна стратегія застосовується з метою збільшення кількості відвідувачів та полягає і у створенні власних інформаційних майданчиків, просуванні мультимедіа-елементів, і проведенні колаборацій із суміжними за тематиками ресурсами.
  • Item
    Метод первинної обробки слабоструктурованих медичних даних
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Бичко, Дмитро; Шендрик, Віра; Парфененко, Юлія; Bychko, Dmytro; Shendryk, Vira; Parfenenko, Yuliia; Сумський державний університет; Sumy State University
    У статті розглянуто підхід до первинної обробки слабоструктурованих текстових даних медичних протоколів, що зберігаються та розповсюджуються у вигляді файлів у pdf-форматі. Актуальність цієї роботи зумовлена відсутністю універсальної структури подання медичних протоколів та методів їхньої обробки. У ході роботи вирішено задачу первинної обробки даних клінічних протоколів на прикладі уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Розроблено метод первинної обробки даних для створення чіткої структури симптомів хвороби. Першим етапом структуризації даних клінічного протоколу запропоновано розділення інформації з протоколу на чотири базові частини, що дозволяє пришвидшити його конвертування в інші формати. Цей процес реалізовано за допомогою алгоритму, який розроблено мовою програмування С#. Запропонований алгоритм реалізує парсинг інформації з файлу, що представлений у pdf-форматі, та перетворює її у файл txt. Після цього виконується обробка одержаної інформації, що полягає у синтаксичному аналізі тексту протоколу та виділенні структурних частин протоколу, що відповідають заголовкам розділів: титульний аркуш; вступ; перелік скорочень, що використовуються у протоколі; основна частина протоколу; перелік літературних джерел. Назву хвороби у медичному протоколі ідентифікують, порівнюючи дані з протоколу та переліком назв захворювань, що представлені у світовій класифікації МКХ-10. Було проаналізовано заголовки “Вступ”, “Перелік скорочень, що використовуються у протоколі” та основної частини протоколу і запропоновано алгоритм видалення малоінформативних розділів з початку протоколу, наприклад, літературних джерел. Також розроблено алгоритм пошуку інформації в основній частині медичного протоколу шляхом обробки вхідних даних за таблицями, схемами, заголовками, словами, фразами та спеціальними символами. У результаті роботи алгоритмів обробки клінічного протоколу формується новий файл клінічного протоколу, що має приблизно втричі менший обсяг порівняно з початковим файлом. Він містить у собі лише змістовну інформацію з клінічних протоколів, що прискорить подальшу роботу з цим файлом, а саме його використання в системі підтримки прийняття медичних рішень. Представлено картку хвороби на основі медичного протоколу у форматі JSON.