Геодинаміка. – 2019. – №2(27)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/52216

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 2 (27). – 68 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
5
16
24
39
48
54
66

Content


1
5
16
24
39
48
54
66

Browse

Author: search.filters.author.Bilyk, N. T.

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Serpentines as the indicators of geodynamic conditions of mesozoic peridotites metamorphic transformations in the marmarosh rocky zone (Inner Ukrainian Carpathians)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Генералова, Л. В.; Степанов, В. Б.; Білик, Н. Т.; Сливко, Є. М.; Heneralova, L. V.; Stepanov, V. B.; Bilyk, N. T.; Slyvko, Ye. M.; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    Мета. Виконано дослідження вторинних серпентинів для реконструкції умов становлення й перетворення перидотитів угольського комплексу, які локалізовані в Мармароській зоні скель внутрішніх Східних Українських Карпат і поширені в межиріччі Великої та Малої Угольок. Методи. Робота ґрунтується на результатах геологічних спостережень порід угольського комплексу в природних відслоненнях, а також петрографічних, мінералогічних (рентгеноструктурний, термоваговий і мікрозондовий аналізи) та геохімічних досліджень. Для порівняння використано літературні дані щодо перидотитів Українських Карпат і окремих детально вивчених перидотитових комплексів орогенів. Результати. Перидотити утворюють олістоліти в нижньокрейдовій соймульській олістостромовоконгломератовій товщі Мармароської зони скель (Вежанський покрив) внутрішніх Українських Карпат. Вік олістолітів (соймульська світа) перидотитів угольського комплексу – Т2–К1 (?). Породи представлені серпентинізованими перидотитами й серпентинітами. Метаморфічні перетворення перидотитів олістолітів виявлено у значному поширенні a- і β-лізардиту й антигориту. Серед вивчених серпентинів виділено дві групи. Серпентин першої групи має лінзоподібно-петельчасту текстуру і представлений, головно, a-лізардитом і баститом; ці мінерали містять порівняно великі незмінені зерна хромшпінелідів і мають підвищену хромистість. Серпентин другої групи, представлений, зазвичай, β-лізардитом і антигоритом, смугасто-сланцюватої текстури, містить включення пилоподібного магнетиту й підвищену кількість заліза. Мінералам першої групи притаманні термодинамічні характеристики регресивного метаморфізму верхів зеленосланцевої фації, який міг бути реалізований за геодинамічних умов спредингу під час підняття й охолодження перидотитів. Серпентини другої групи мають параметри, хоча й локальні, прогресивного метаморфізму низів зеленосланцевої–верхівепідот-амфіболітової фації. Вони формувались за надсубдукційних умов і приурочені до фрагментів палеозон відколово-пластичних деформацій, які супроводжували в юрі–ранній крейді субдукційно-колізійні події між терейнами Дакія і Тисія, що привели до закриття Трансильвансько-Муреського палеоокеану. Виділені групи серпентинів мають різний генезис і формувались за різних геодинамічних умов: мінерали першої групи тяжіють до первинно-мантійних протолітів ультраосновного складу, а другої – до літосферних протолітів основного складу. Наукова новизна. Використання комплексу методів дослідження серпентинів дало змогу розділити їх на дві групи, які мають різну термодинамічну й геодинамічну історію. Структурнотекстурні, мінералогічні, геохімічні та інші особливості серпентинів є індикаторами геодинамічних умов перетворення перидотитів Мармароської зони скель та інших регіонів. Запропоновано модель поетапного перетворення перидотитів угольського комплексу. Практичне значення. Дослідження серпентинітів, розвинутих по перидотитах угольського комплексу, важливе для з’ясування типу метаморфізму вихідних первинно-мантійних протолітів і стадійності формування літосфери складчасто-покривних споруд (на прикладі Українських Карпат). Отримані результати можна використовувати для прогнозного оцінювання зруденіння серпентинітів, оскільки визначено, що з лізардитовими серпентинітами пов’язані елементи групи платини, а з антигоритовими асоціює магнетит.