Юридичні науки. – 2016. – № 845
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/34585
Вісник Національного університету "Львівська політехніка"
У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” пропонуються результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, здійснюється розроблення наукових концепцій щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально- наукового інституту права та психології Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладається повна відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – № 845. – 567 с.
Browse
Search Results
Item Проблеми війни і миру у філософії Канта, Геґеля, Фіхте(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Ряшко, О. В.; Остапенко, Л. О.Розглядаються проблеми війни і миру у німецькій класичній філософії, видатними представниками якої були І. Кант, Г. Геґель, І. Фіхте. Ці та інші мислителі у своїх теоретичних працях не тільки аналізували філософські проблеми суспільства, але значну увагу приділяли політиці, праву, моралі, а також сутності соціальних наслідків війни. Вони пропонували цікаві ідеї мирного співіснування людства. Філософсько-політичні, правові, соціальні концепції видатних німецьких мислителів не втратили своєї соціальної цінності, вони і у наш час вони є надзвичайно актуальними. Рассматриваются проблемы войны и мира в немецкой классической философии, видными представителями которой были И. Кант, Г. Гегель, И. Фихте. Эти и другие мыслители в своих теоретических трудах не только анализировали философские проблемы общества, но значительное внимание уделяли политике, праву, морали, а также сущности социальных последствий войны. Они предлагали интересные идеи мирного сосуществования человечества. Философско-политические, правовые, социальные концепции выдающихся немецких мыслителей не потеряли своей социальной ценности, они и в наше время являются чрезвычайно актуальными. Discusses the problems of war and peace in German classical philosophy, prominent representatives of which were I. Kant, G. Hegel, I. Fichte. These and other thinkers in their theoretical writings not only analyze philosophical problems of society, but paid considerable attention, politics, law, morality, and the nature of social effects of the war. They offered interesting ideas of peaceful coexistence of mankind. Philosophical, political, legal, social concepts of prominent German thinkers have not lost their social values and they are extremely important.Item Поняття конструкціїї «соціальна держава» в історичному аспекті(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сковронський, Д. М.Історія ідеї соціальної держави достатньо відстежена і проаналізована, висвітлена також практика її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні ознаки акумуляції і перерозподілу нею національних ресурсів. Ретельно розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показані неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення у повсякденне життя. Держава – багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури і діяльності, що фіксуються науковою думкою, отримують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї чи іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно-економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона виступає інтервенціоністською або оптимальною. Сегодня достаточно прослежена история идеи социального государства и освещена практика ее институционализации и функционирования. Изучены специфические черты аккумуляции и перераспределения ею национальных ресурсов. Тщательно рассмотрен опыт реализации патронажной роли государства. На этой основе выявлены и плюсы, и минусы, которые неизбежно сопровождают выполнение государством такой роли. Показаны неоднозначные экономические, политические, этические, психологические и другие последствия ее воплощения в повседневную жизнь. Государство – многоаспектное образование. Особенности каждого из аспектов его структуры и деятельности фиксируются научной мыслью, получают свои соответствующие определения, которые, по принятым в науке обычаям, одновременно становятся и номинациями государства как такового. Например, из обозначения той или иной формы правления оно вообще квалифицируется или как республика, или как монархия. Государство же, характеристика которого является производной от констатации присущего ему типа политико-территориального устройства, аттестуют как унитарное или федеративное. В зависимости от степени его непосредственного участия в общественно-экономических процессах оно выступает интервенционистским или оптимальным. History today is followed the idea of the welfare state and highlighted the practice of institutionalization and functioning. The specific features of its accumulation and redistribution of national resources are studied. The experience of implementation patronage role of the stat are carefully considered. Mixed economic, political, ethical, psychological and other consequences of its implementation in daily life are explained. The state is subject to a civil society and endowed with supreme authority. It acts as the system of social categories. The term “welfare state” is widely used in the legal and economic literature and understood as a state that provides social orientation of the market economy to redistribute income in favor of those who need support and concern from the state and the society, overcoming social inequality and so on. The existence of the welfare state is associated with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of civil society. The modern concept of the welfare state comes from the fact that this is a state that puts its main objective the achievement of the welfare of the society and its members, provide citizens with decent living conditions and a free, comprehensive development; ensure social protection and promotes broad participation of people in social development and use of the results for human rights and fundamental freedoms. The analysis of the relationship of civil society with other attributes of the welfare state are explained that civil society sets dynamic welfare state, plays a great role in its development. The functions of the welfare state are the main activities of the welfare state, expressing its essence.Item Цінність права: антропологічний вимір(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Мартинюк, Н. В.Розглянуто соціальну цінність права як детермінувальну ознаку правової та соціальної реальності. Право розглядається не лише як загальнообов’язкові правила поведінки в суспільстві, а як повноцінний елемент соціальної реальності, що впливає на всі структурні частини системи суспільних процесів. Зокрема, досліджено фундаментальні методологічні проблеми права, гносеологічні межі та можливості пізнання права, зв’язок реалізації права з професійною культурою юриста, філософське осмислення правової реальності, єдність цінності та істини в праві. Визначено соціальну справедливість як фундаментальний принцип правознавства, людини в праві, історіографічні проблеми філософії права, феномен європейського права тощо. В статье рассматривается социальная ценность права как детерминирующая признак правовой и социальной реальности. Право рассматривается не только как общеобязательные правила поведения в обществе, а как полноценный элемент социальной действительности, влияет на все структурные части системы общественных процессов. В частности, исследованы фундаментальные методологические проблемы права, гносеологические границы и возможности познания права, связь реализации права с профессиональной культурой юриста, философское осмысление правовой реальности, единство ценности и истины в праве. Определены социальную справедливость как фундаментальный принцип правоведения, человека в праве, историографические проблемы философии права, феномен европейского права и тому подобное. In the article the social value of law as the determining feature of the legal and social reality. The right is seen not only as a compulsory code of conduct in society, and as a full element of social reality that affects all of the structural system of social processes. In particular, the fundamental methodological problems studied law epistemological limits and possibilities of knowledge of law, the right relationship with the professional culture of lawyer, legal philosophical understanding of reality, unity of values and truth in the law. Defined social justice as a fundamental principle of law, human right, historiographical problems of philosophy of law, European law and so the phenomenon.