Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collection

https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 26
  • No Thumbnail Available
    Item
    The origin and development of media for children in Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Казімова, Юліана; Ivanytska, Bozhena; Kazimova, Juliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На теренах української преси вирізняється понад 70 видів дитячих журналів та газет. Сьогодні вони здатні задовольнити навіть найвибагливіших читачів. Така преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі, завжди була і залишається одним із основних комунікативних каналів, за допомогою яких до дитини надходить інформація різного змісту та форми. Не є винятком і телепередачі, які з часом згуртувалися у повноцінні телеканали для дітей. Сучасні діти не залишаються байдужими до суспільних подій і очікують відповіді на свої запитання саме від улюблених журналів, газет та телеканалів. Саме вони замінюють дітям книжки, батьків у вільний час, навчають і виховують, тобто з їхньою допомогою дитина формує власний світогляд, побудований на інформації, яку вона поглинає. Тому дуже важливим є дослідження та вивчення актуальних проблем ТБ, журналів та газет, призначених для дитячої аудиторії. Нині преса та телеканали для дітей майоріють картинками та іграми, через що втрачається та послаблюється пізнавальна функція видань, а це нині є важливою темою для дослідження. Мета статті – дослідити особливості підготовки журналів, газет та телепередач для дітей, окреслити напрями вдосконалення журналістської майстерності для підготовки медіа-продукції та її успішної реалізації, виявити недоліки та запропонувати способи їх виправлення.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Політичні ток-шоу на українських телеканалах: дотримання принципу об’єктивності (на прикладі телеканалу “1+1”, програми “Право на владу”)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”
    Здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури, що розглядається як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової й міжособистісної комунікації. Досліджено телепрограму “Право на владу”, в якій можна простежити дотримання принципу об’єктивності. Виділено переваги та недоліки в проведенні ток-шоу. Звернено увагу на те, що основні принципи, на яких основане телешоу, правдивість і реальність того, про що ведеться мова. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це своєрідна родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи з тієї чи іншої теми. Політичні ток-шоу розглянуто як “замінник демократії”, що витіснив реальну політику. Аналіз поглядів вітчизняних науковців, медіа-критиків та медіа-експертів свідчить про неоднозначність сприйняття програм та багатоцільову роль суспільно- політичних ток-шоу. Акцентовано на тому, що політичні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на політиків, журналістів але й на середньостатистичну глядацьку аудиторію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть сприяти звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Холод, Олександр; Kholod, Oleksandr; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
    Для дослідження було відібрано два регіональних друкованих періодичних видання: Криворізьку загальноміську газету “Червоний гірник” (укр. мовою), що видається у м. Кривий Ріг, та щотижневу суспільно-політичну газету “Слово” (рос. мовою) м. Одеса (Україна). У кожному друкованому періодичному виданні було відібрано по п’ять матеріалів політичного характеру (розповідь про діяльність політика або його партію) від 1 січня 2006 р. до 1 лютого 2008 р. Критерії кількісно- якісного аналізу були такі: кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядних члена речення: означення, додаток, прикладка); кількість конотованих лексичних одиниць, що відображають характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу; кількість вжитих лексичних одиниць політичного формату (тих, які означають реалії політики, або таких, що можуть характеризувати політиків та політику); кількість мовленнєвих одиниць, які означають вихваляння (браваду) виключним правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (шпальтами періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб’єкта; мовленнєвою одиницею у цьому випадку вважається фрагмент тексту, у якому журналіст популяризує певного політичного суб’єкта через своє “виключне” права користуватися для цього каналом інформації (шпальтами газети); вимірюється така мовленнєва одиниця кількістю речень. Отже, одеські та криворізькі журналісти під час висвітлення політичних подій та подавання характеристик дій політичних фігурантів проявляють старанність у формуванні негативного або позитивного іміджу останніх. Саме таку старанність ми й називаємо політичною “заангажованістю”.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сучасна фотожурналістика: проблеми, виклики, перспективи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто роль і значення фотожурналістики в сучасних умовах, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Здійснено спробу проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів та фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників та редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об’єктивності/суб’єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів та фотографіваматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що із удосконаленням технічних пристроїв та розвитком цифрових технологій достовірність і автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів та фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів та морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Автор наголошує на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив’язки до справжнього контексту. У висновках подано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна ґрунтуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
    Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості подавання радіоновин: порівняльна характеристика радіо “Ера ФМ” та “BBC RADIO 5 LIFE”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Галаджун, Зоряна; Осьмак, Юлія; Haladzhun, Zoriana; Osmak, Yuliya; Національний університет “Львівська політехніка”; “Четвертий канал”, Київ
    Розглянуто актуальність новин на радіо в епоху цифрових медіа та відзначено, що місія новин на радіо залишається незмінною – інформування людей про те, що сталось у світі, країні, регіоні, місті. Зазначено, що змінюватись може лише форма подавання новин і специфіка роботи відділу інформації. Доведено, що формат подавання новин повинен відповідати часу, регіону мовлення і бути привабливим для слухачів, на яких орієнтується радіостанція, – так званій “цільовій аудиторії”. Проаналізовано контент новин на радіо “Ера ФМ” та радіо “BBC Radio 5 Life”, в результаті чого виокремлено відмінності в роботі редакцій обох радіостанцій. Серед найвагоміших вказано такі: подавання новин обох станцій відрізняється, передусім, якістю звукових матеріалів у ефірі, що пояснюється технічним оснащенням студій двох радіостанцій; манера ведучих читати новини. Радіо “BBC Radio 5 Live” відійшло від стандартного формату викладання новин рівним, монотонним тоном і з одноманітною, правильною інтонацією, натомість перейшло до ведення нового формату – повідомлення новин у невимушеній розмові двох ерудованих ведучих. Тим часом “Ера-ФМ” поки дотримується традиційного формату ведення. Чіткі, рівні й правильні інтонації ведучих новин незмінні, до них звик український слухач і це не робить новини на радіостанції особливими; стиль написання новин у “Ери-ФМ” більше нагадує мову прес-релізів, а у “BBC Radio 5 Life” – легкі, короткі, прості й зрозумілі слухачеві повідомлення. Автори виокремили рекомендації для українських радійників: 1) варто відійти від подавання новин у стилі “прес-релізів” і більше адаптовувати їх під слухача; 2) журналістам потрібно уникати надмірного нагромадження цифр у новинах, які заважають сприймати і розуміти інформацію; 3) за можливості, стежити за добором кадрів і не допускати в ефір нередаговані новини журналістів-початківців; 4) у випусках новин висвітлювати насамперед не події, а новини; 5) давати більше новин формату “лайт”; 6) збільшити частку міжнародної інформації у випусках новин; 7) розширювати мережу кореспондентів; 8) проводити більше опитувань людей на актуальні теми і давати їх в ефір; 9) використовувати нове, сучасніше музичне оформлення; 10) додати в ефір інтерактиву; 11) працювати над хорошим піаром. Публікувати на сайті та сторінках у соціальних мережах матеріали із випусків новин; 12) глибше розуміти свою аудиторію, контактуючи із нею, спілкуючись, проводячи відкриті заходи, під час яких колектив може безпосередньо знайомитись зі своєю цільовою аудиторію.
  • No Thumbnail Available
    Item
    The role of journalists in informing society about extraordinary events
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Ониськів, Ігор; Ivanytska, Bozhena; Onyskiv, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси “Моніторинг політичних новин” за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці – близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика – це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об’єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об’єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Публіцистичні маркери поетичних текстів Василя Симоненка: слово – логос – чин
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Павлюк, Ігор; Pavlyuk, Ihor; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Проаналізовано публіцистичні елементи в поетичних текстах одного зі знакових літераторів-“шістдесятників” – журналіста за фахом Василя Симоненка у контексті тогочасної української публіцистики та прози. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення поетизованих публіцистичних текстів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтексту, перспективах їх ангажування у сучасний культурно-інформаційний вітчизняний простір. Як пряме дзеркало життя “газетна література”, тобто публіцистика, перебуває у перманентному становленні, розвитку форми, змісту, формозмісту. Адекватний соціум очікує від письменника художніх відкриттів і, разом із тим, – правди життя як органічної сутності справжнього мистецтва. І талановита публіцистика – чи не найпростіша форма втілення цих етично-естетичних сподівань. Тому постараємось проаналізувати, як змінилися художні методи осягнення історичного часу та способи письмового впливу на “сповнені динамізму” суспільно-політичні події, адже науково-дослідницький об’єктивізм передбачає свідоме ігнорування психо- філософських, ідеологічних догм та різнорідних забобонів. Cформульовані питання породжують, провокують цілий корпус дискусійних, полемічних, науково- публіцистичних думок, ідей, коментарів і фактів. Отож, не претендуючи на їх остаточне висвітлення, монополію на істину, але для якнайбільшої об’єктивності, авторитетності в доборі наукової теоретичної літератури, дотримуватимемось принципу: зрівноважувати кількість думок дослідників творчості поета за фахом публіцистів і дослідників- поетів, деякі з них товаришували із самим поетом чи просто знали його особисто. Спробуємо знайти між двома, іноді полюсно протилежними поглядами на його життєтворчість та текстотворчість, справжнього Василя Симоненка.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Багатотемний вектор термінологічних досліджень професора Олександри Сербенської
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”
    Викладено результати дослідження тематики україномовних термінів, зафіксовані у численних статтях, книгах, доповідях на науково-практичних конференціях з 1958 р. до 2018 р. відомого представника української школи термінознавства, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, професора Львівського національного університету імені Івана Франка, Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської. Виявлено, що до термінологічного поля досліджень відомого не тільки в Україні українського лінгвіста О. Сербенської належать теми з: історичного, загального, функціонального термінознавства, української термінографії. розділи теоретичної, практичної термінології української мови, порівняльне термінознавство, галузеві сфери термінознавства: термінологія юриспруденції, комунікативістики, пресознавства, масмедій, політології, франкознавства, творів Івана Франка. Проаналізовано тематику відібраних публікацій термінологічного спрямування за розділами термінознавства у статтях О. Сербенської. Виокремлено найбільш представлені тематичні групи досліджень у теоретичному й практичному термінознавстві, простежено поповнення їх новими сучасними галузями термінознавства. Проаналізовано наукові статті, опубліковані доповіді на конференціях із суспільних сфер: правничої, науково-технічної, мовознавчої, перекладацької, мас-медійної, комунікативної, комп’ютерно-інформаційної та інших. Доведено, що професор О. Сербенська є не лише дослідником юридичних термінів, тематика її термінознавчих досліджень сфокусована на прикладному термінознавстві за науковими, технічними й суспільними сферами. Виявлено, що термінологічні дослідження професора О. Сербенської можна поділити за тематикою на кілька груп, у яких розглянуто україномовні терміни: 1) однієї терміносистеми; 2) у зіставному аспекті слов’янських мов; 3) у працях Івана Франка; 4) в окремих розділах термінознавства; 5) у співвідношеннях національного й інтернаціонального.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Лексична креативність як вияв майстерності журналіста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Конюхова, Любов; Konyukhova, Lyubov; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Розглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації власне української лексики. Зазначено, що під впливом російської мови усталилися певні лексичні одиниці, структура яких не відповідає українським нормам творення слів. На конкретних прикладах продемонстровано, як сучасні журналісти застосовують такі норми творення лексичних одиниць, які властиві українській мові. У статті проаналізовано журналістський текст з погляду лексичної креативності журналіста. Вказано, що ознаки лексичної креативності – влучні слова та економія мовних засобів. Акцентовано на тому, що основним способом компресії є професійне використання словотвірних ресурсів. Зазначено, що вміння правильно дібрати містке слово є важливою рисою журналістської майстерності. Проаналізовано мас-медійні тексти з погляду уживання не лише повнозначних, а й службових слів. Наведено приклади, які доводять, що сьогодні журналісти активізують прийменники, сполучники, частки, які донедавна рідко використовувалися, бо були замінені скалькованими з російської мови структурами. Особливу увагу звернуто на нормативність уживання темпоральних, логічних та просторових прийменників і підкреслено, що прийменники мають певні відтінки значень і тому журналісти повинні ретельно добирати їх у кожній мовній ситуації. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування. Чіткість, ефективність і привабливість є ознаками сучасного стилю мас-медіа. Дослідження також засвідчує, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Атрибутивна сполучуваність концепту гідність в українському інтернет-дискурсі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дацишин, Христина; Datsychyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Розглянуто актуальну тему відображення у сучасному інтернет-дискурсі одного з морально-етичних концептів – концепту ГІДНІСТЬ. Зосереджено увагу на впливогенному потенціалі медіа і здатності медіа-дискурсу формувати ментальні концепти мовної картини світу реципієнтів. Часова детермінованість медіа- комунікації визначає можливість фіксувати особливості вербального наповнення концептів у конкретному часовому проміжку і внаслідок цього здійснювати діахронічний компаративний аналіз. Виявлено атрибутивну сполучуваність концепту ГІДНІСТЬ і визначено різновиди гідності залежно від обсягу і змісту, вкладеного в поняття (буттєва, моральна та суспільна гідність), а також від групи суб’єктів, яким притаманна гідність як морально-етична цінність. Виокремлено такі різновиди гідності: гідність людини як самодостатньої цінності; гідність людини як представника певної групи, яка, з погляду мовця, в Україні не має змоги сповна реалізувати свої права; гідність людини як представника нації; гідність нації та держави; гідність конкретної особи; гідність праці як однієї зі сфер людського життя. Фрагменти дискурсу, у яких йдеться про гідність одіозних в українському політичному середовищі особистостей, демонструють зіставлення одночасно двох трактувань гідності – буттєвого (з акцентом на правовому контексті) та морального; атрибутивне словосполучення з назвами таких осіб має ознаки оксиморону. Різновид гідності, пов’язаний із суб’єктом – представником групи, права якої, на думку мовця, потенційно не можуть бути повною мірою реалізовані, виявляє невідповідність між буттєвим трактуванням гідності та її правовим втіленням.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Мовностилістичні помилки ведучих українських телеканалів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Білограць, Христина; Нечипір, Ангеліна; Bilohrats, Khrystyna; Nechypir, Angelina; Національний університет “Львівська політехніка”
    У наш час телебачення стало невід’ємною частиною повсякденного життя. Саме тому мовлення, яке звучить з екрана, можна називати зразком повсякденного мовленнєвого спілкування. У лексиці руйнуються відокремлення між різними категоріями слів. Вагомо змінилася структура тексту, ведучі не ставлять собі певні обмеження. В своєму мовленні працівники телеканалів використовують просторіччя, жаргонізми, та і загалом притаманну певним соціальним групам лексику, які колись вважали недопустимим вживати в ефірі. Під час дослідження проблем мовлення на телебаченні для аналізу було вибрано найпопулярніші телеканали: “1+1”, “СТБ”, “Інтер” на прикладі випусків новин “ТСН”, “Вікна-новини” та “Новини” на предмет грамотності, дотримання норм і правил української мови. Більшість помилок типові. Здебільшого відчувається, що в повсякденні диктори користуються російською мовою, а тому дуже часто помиляються, висловлюючись українською. Відтак ми виокремили найпоширеніші групи помилок ведучих аналізованих каналів, найтиповіші з них фонетичні та граматичні. Не володіючи вільно українською мовою, телеведучі й запрошені гості на передачі вдаються до калькування, творять штучні терміни, замінюючи такими принагідними саморобками давно усталені в нормативній українській мові відповідники. Працівники телеканалів “1+1” та “Інтера” демонструють з екрана недостатнє знання української лексики, їм бракує українських слів, і вони замінюють їх звичними для них російськими. Незнання українських фразеологізмів і сталих словосполучень також є однією з проблем для українських телеведучих. Оскільки телебачення транслює у широкі маси не лише ідеї, але й культуру мови, то серйозні вимоги ставлять і до мовлення ведучих на телеканалах, і до правильності вимови. Не можна забувати, що до мовлення на телебаченні глядачі ставляться як до взірця, еталона.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Structure of news messages as a tool of communication
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Окреслено структуру новинних повідомлень, описано способи оприлюднення новин, які виробила журналістська практика. Оскільки засоби масової комунікації не можуть хаотично подавати ту інформацію, на яку є попит, а повинні передбачати вплив цієї інформації на суспільство, у нашому дослідженні порівняємо особливості жорстких (важких) і м’яких (легких) новин. Тепер потрібно подолати стереотипи, якими послуговується журналіст, адже це призводить до спрощення засобів масової інформації. Регіональні ЗМІ зазвичай пропонують ті самі теми, аналогічних дійових осіб. Система комунікації залишається незмінною і передбачуваною. Науковці, яких цитуємо в дослідженні, пропонують належно виходити за межі звичного і шукати зворотний зв’язок, що дасть можливість диференціювати їх від інших. Для досягнення ефективної комунікації з аудиторією у цій статті пропонуємо журналістам глибше розуміння відповідей на запитання під час підготовки новинних повідомлень. Оскільки новина є актуальною інформацією про факти, події, явища соціальної значущості, вона повинна відповідати певним вимогам. Факти набувають значення, коли їх поміщають у структуру або сюжетну лінію, що упорядковує їх, вибираючи один та ігноруючи інші. Новинні повідомлення на регіональних телеканалах не завжди, точніше часто, не відповідають виробленим і сформульованим стандартам. У дослідженні окреслено, осмислено метод підготовки новинного повідомлення. За результатами наукового осмислення теорії телевізійної комунікації та аналізу новинного контенту рекомендовано оптимальну структуру новинних повідомлень. Основними сегментами цієї структури є абсолютні, національні, громадянські, сімейні, особисті цінності й розроблена нами структура соціогуманістичних потреб телеглядачів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Этические ценности журналистов в документах ООН, Совета Европы, МФЖ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Elena; Національний університет “Львівська політехніка”
    Прихильність до традиційних професійних цінностей журналістів має соціально- конструктивне значення, сприяє розвитку демократичного, громадянського суспільства. ЗМІ, що ігнорують професійні цінності, закріплені в документах міжнародних організацій, спричиняють деструктивні проблеми в суспільстві, сприяють його регресу. Для розвитку демократії, захисту свободи ЗМІ та з метою вдосконалення національних правових і етичних документів, що містять цінності журналістів України, для регулювання їхньої професійної діяльності, відповідно до ратифікованих документів міжнародних організації, членом яких є Україна, проаналізовано документи щодо ЗМІ міжнародних організацій ООН, Ради Європи, МФЖ, що містять етичні цінності журналістів, які систематизовані. Встановлено відсутність в Кодексі етики українського журналіста й українському законодавстві цінностей журналістської етики і визначено складові, що становлять свободу ЗМІ як найголовніший принцип журналістики, основу розвитку демократії в країні. Виявлено, що у документах міжнародних організацій ООН, Ради Європи етична цінність, принцип свободи ЗМІ передбачають: 1) свободу доступу журналістів до інформації; 2) свободу шукати, отримувати інформацію під час збирання, перевірки, уточнення інформації; 3) свободу поширювати інформацію в ЗМІ, незалежно від кордонів; 4) свободу висловлювання думки або свободи оцінки в ЗМІ без порушення чинного законодавства; 5) соціальну відповідальність журналістів за опублікований контент; 6) заборону цензури на етапі збирання інформації, підготовки матеріалів ЗМІ й після їх обнародування.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Образ ОРДЛО в прифронтових медіа як елемент гібридної війни
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Василик, Любов; Vasylyk, Lybov; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
    Розглянуто проблему дотримання інформаційних стандартів журналістики в умовах гібридної війни. Проаналізовано регіональні ЗМІ Донецької та Луганської областей як найближчі до зони конфлікту медіа, що зазнають інформаційного впливу чужої пропаганди. Увагу звернено на неприпустимість легітимізації у суспільній свідомості сепаратистських угруповань ОРДЛО, показано, як помилки журналістів сприяють російським пропагандистам в інформаційній війні проти України, актуалізовано потребу кращої кодифікації стандартів журналістики в умовах інформаційної агресії. Констатовано: розділеній українській аудиторії Донеччини/Луганщини подається дуже розмита картина дійсності, у якій неможливо чітко виявити грань між правдою та брехнею, а тонкі гібридні медіа-вкиди легітимізують уявлення про різні “правди”, які існують по обидві сторони конфлікту, про їх виправданість і право на існування. Українські медіа ризикують подати події в інтерпретації прес-служб “ДНР/ЛНР”. Некритичне цитування представників окупаційної адміністрації як цілком допустимих джерел інформації легітимізує владу сепаратистів, подає її як таку, що відбулася. Оскільки викладення новин у ракурсах бачення російсько-окупаційних адміністрацій є елементом медіа-маніпуляцій, то українським ЗМІ частіше варто надавати слово Міністерству з питань тимчасово окупованих територій, Держприкордонслужбі, прес-штабу ООС. Основний наголос у медіа-контенті має ставитися саме на українських смислових позиціях. Поширення медіа-концептів сепаратистів, мови ворожнечі небезпечне для цілісності нашої держави і є елементом ведення гібридної війни в нашому українському медіа-просторі. Нерозуміння цього та відсутність чіткої позиції блокує подолання головних загроз національній безпеці держави.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Manipulating the brexit issue in the english-written media
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сушко, Сергій; Sushko, Serhii; Приватне акціонерне товариство “ВНЗ МАУП”; Private Joint-Stock Company “Higher Education Institution “Interregional Academy of Personnel Management”
    Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”). Різнобічність висвітлення Брекзиту виявляється у формах виваженого журналістського та академічного аналізу причин та обставин цього суспільно-політичного явища, демостративно заангажованого однобічного підходу з використанням зневажливо-образливого дискурсу і тону, що значною мірою характерно для британських таблоїдів, журналістського розслідування утаємничених засобів втручання у доленосний референдум країни у 2016 р., газетних та журнальних колонок, спрямованих виключно на Брекзит та закріплених за відомими огдядачами, блогів, сенсаційно-конспірологічних матеріалів, яким бракує доказової бази, інтерв’ю, публічних виступів, доповідей на конференціях. До результатів дослідження належить виокремлення зазначених форм та визначення особливостей і наявності або відсутності ознак маніпулятивності в окремих публікаціях, вибраних для аналізу; встановлення культурно та історично маркованої стратифікації друкованих видань британських ЗМІ; виокремлення вагомого шару антиманіпулятивних публікацій та внеску окремих журналістів-розслідувачів у справу забезпечення демократичного суспільного вибору; аналіз серії публікацій в авторських брекзит-колонках газети Guardian; окреслення формату публікацій окремих видань, зокрема суттєвої ролі заголовків на першій сторінці друкованих видань (за матеріалами огляду академічного дискурсу).
  • No Thumbnail Available
    Item
    Права дитини та обов’язки журналіста: юридичне підґрунтя моральних норм журналістики про дітей
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дзьомба, Наталія; Dzomba, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”
    Стаття методично і композиційно підпорядкована ідейному задуму дослідження, який полягає у визначенні рівня правомірності моральних норм журналістики про дітей. Тому дослідницька увага головно спрямована на виявлення юридичних аргументів для підтвердження бо спростування положень професійної моралі, які регулюють діяльність міжнародного та українського журналіста під час підготовки матеріалів, що стосуються дітей. Детально проаналізовано міжнародні та національні юридичні документи щодо прав дитини, українське мас-медійне та інше законодавство, з одного боку, та міжнародні й українські документи з журналістської моралі, які визначають професійне поводження журналістів із дітьми, – з іншого. Їх порівняння здійснено у ключі встановлення ідейного співвідношення між відповідними положеннями моралі та права на міжнародному й українському рівнях. З’ясовано, які положення про моральне поводження журналістів із дітьми юридично обґрунтовані, а які положення позбавлені юридичного підґрунтя, які положення законодавства про права дитини потрібно внести до документів з журналістської моралі щодо поводження із дітьми. Виявлено і пояснено причини проблеми правомірних і неправомірних водночас норм журналістської моралі щодо дітей, інші слабкі та сильні позиції документів. Конкретизовано і доповнено визначення поняття “дитиноцентризм” для журналістики, встановлено його правомірність. Доведено необхідність чергової редакції моральних норм журналістики про дітей з метою їх конкретизації та юридизації.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа для популяризації журналістського контенту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Семен, Наталія; Казімова, Юліана; Semen, Nataliya; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”
    Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил та тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати усі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні надзвичайно актуальне. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, – одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Memes as markers of fakes and propaganda topics in media representations of the russian-ukrainian conflict
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Павлюк, Людмила; Pavlyuk, Lyudmyla; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань. Тематичні групи мемів, виокремлені на основі фрейму – сценарію воєнного протистояння, відтворюють сенси головних “битв за значення” та ключових наративів російсько-української інформаційної війни. Меметичні маркери дають змогу проаналізувати такі основні стратегії російської пропаганди, як виправдання агресії через апеляцію до історичних міфів, фальсифікація сенсу конфлікту та програм захисту суверенітету України, приховування фактів про реальних виконавців агресії та походження озброєнь, поширення формул загрози та залякування потенційних партнерів. У контекстах контрдискурсу українських медіа фрагменти мовлення ідеологічного й воєнного супротивника не можуть бути подані інакше, аніж у супроводі фігуральних та фактологічних засобів заперечення й викриття. Викривальні стратегії українських авторів у стосунку до пропагандистських формул ґрунтуються на залученні фактичної інформації, зокрема особистих історій свідків подій, даних розслідувань, статистичного матеріалу та документів. Контрфрейми, тобто інтерпретативні межі української мас-медійної аналітики, працюють на те, щоб обґрунтовано заперечити первинний зміст пропагандистського “джерела”.