Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Subject: search.filters.subject.ethical norms

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна фотожурналістика: проблеми, виклики, перспективи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто роль і значення фотожурналістики в сучасних умовах, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Здійснено спробу проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів та фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників та редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об’єктивності/суб’єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів та фотографіваматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що із удосконаленням технічних пристроїв та розвитком цифрових технологій достовірність і автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів та фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів та морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Автор наголошує на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив’язки до справжнього контексту. У висновках подано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна ґрунтуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.
  • Thumbnail Image
    Item
    The role of journalists in informing society about extraordinary events
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Ониськів, Ігор; Ivanytska, Bozhena; Onyskiv, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси “Моніторинг політичних новин” за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці – близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика – це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об’єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об’єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.