Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s

Permanent URI for this collection

Науковий журнал

Журнал публікує дослідження науковців Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», інших українських установ та наших колег з-за кордону, які розглядають проблеми архітектури та містобудування. Журнал надає можливості для обміну науковими ідеями, методологіями досліджень, практичних досягнень, та формує інформаційне поле для наукових дискусій з актуальних проблем теорії та практики в галузі архітектури, містобудування та дизайну.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Т. 1, № 1s . – 186 с.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура

Зміст (том 1, № 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Content (Vol. 1, No 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 20
  • Item
    Історико-архітектурна характеристика міста Сколе до початку промислової революції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Тарас, В. Я.; Taras, V.; Інститут народознавства НАН України; The Ethnology Instituteof National Academy of Sciences of Ukraine
    Проаналізовано процес виникнення та становлення міста Сколе. Визначено рівень впливу власників міста Сколе на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині.
  • Item
    Проблеми збереження середмістя історичного міста України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Rybchynskyi, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті з’ясовано, що значення середмістя у формуванні історичного міста України є недооцінене. В результаті аналізу існуючої структури поселення та збереженості історичної забудови визначено, що середмістя потребують збереження культурної самобутності, архітектурної спадщини, локальних цінностей, традицій та ідентичності історичного міста.
  • Item
    Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Bevz, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Місто Жовква (польською – Żółkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер – центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В’їхати до замку можна було лише з центральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові за іменем “Павло Щасливийˮ), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана Станіслава Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом та пожиттєвою справою. На основі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів дало змогу стверджувати, що він використав одну зі схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П’єтро Катанео “Чотири книги про архітектуруˮ (видана у Венеції, 1567 р.). Отже, Жовква – це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теоретичною моделлю П’єтро Катанео.
  • Item
    До проблеми оборонного будівництва у Руському королівстві та збереження історичної пам’яті про Високий Замок ХІІІ–ХVІІІ ст. у Львові
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Міщенко, А. В.; Давидович, М. І.; Штендера, А. Ю.; Mishchenko, A.; Davidovich, M.; Shtendera, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У дослідженні представлено унікальність оборонного будівництва в Руському королівстві (Давньоукраїнській державі) на прикладі археологічних розкопок двору (замку) короля Данила у Холмі, вежі у Столп’ю, стовпів “волинського типуˮ, а також Високого Замку у Львові. Порушено питання про збереження пам’яті про королівську фортецю Високий Замок у Львові як визначну оборонну пам’ятку Давньоукраїнської держави.
  • Item
    Собор Софії в Константинополі та формування традиції церковного будівництва Руси-України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Диба, Ю. Р.; Dyba, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Автор звертає увагу на самобутній планувальний тип тридільних українських дерев’яних церков. Особливість храмів цього типу проявляється у тому, що західний та східний компартименти, приєднані до центрального зрубу, мають у плані гранчасту форму. Церкви такого планувального типу можна назвати двоапсидними. Зазвичай вважають, що багатогранні зруби з’являються унаслідок впливу бароко. Проте двоапсидний тип репрезентують найстарші дерев’яні храми. Автор доводить, що появу цих храмів слід пов’язати зі взоруванням на собор святої Софії у Константинополі – один із найшанованіших християнських храмів східної традиції.