Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49757

Науковий журнал

Журнал публікує дослідження науковців Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», інших українських установ та наших колег з-за кордону, які розглядають проблеми архітектури та містобудування. Журнал надає можливості для обміну науковими ідеями, методологіями досліджень, практичних досягнень, та формує інформаційне поле для наукових дискусій з актуальних проблем теорії та практики в галузі архітектури, містобудування та дизайну.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Т. 1, № 1s . – 186 с.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура

Зміст (том 1, № 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Content (Vol. 1, No 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Browse

Filters

20192

Settings

Author: search.filters.author.Волошинець, В. А.Subject: search.filters.subject.7.025.4-032.5

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування полімерних дисперсій для очищення поверхні пам’яток архітектури
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Бевз, М. В.; Волошинець, В. А.; Rybchynskyi, O.; Bevz, M.; Voloshynets, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто застосування водних полімерних дисперсій бутилакрилат-метилакрилатметакрилова кислота та полівінілацетату для очищення поверхні полив’яних кахлів XVII та XIX століть, фрагментів різьблених кам’яних блоків віконного обрамлення XVII, цегли XVIІI–XIX століть та гіпсових кронштейнів кінця ХІХ століття, кахельної плитки з фасаду будинку м. Львова, ділянки поверхні каплиці Боїмів у Львові, металевої пластини моделей каріатид та стюкового декору з головного корпусу Національного університету “Львівська політехнікаˮ. Показано з використанням відомого механізму формування плівок, що забруднення на поверхні можуть включатися до їх складу. Згідно з відомими енергіями зв’язків під час формування плівок з водних дисперсій між поверхнею та плівкою не виникає хімічних зв’язків, а тільки реалізуються міжмолекулярні взаємодії – орієнтаційні, індукційні та дисперсійні, а у випадку застосування карбоксилвмісного полімеру – виникають зв’язки зі значним іонним характером, які за міцністю наближаються до водневих. Це дає підставу стверджувати, що забруднення, які утримуються на поверхні міжмолекулярними зв’язками, здатні видалятися разом із плівками, отриманими з дисперсій. Проаналізовані особливості формування плівок на поверхні пам’яток архітектури і видалення плівок із поверхні разом із забрудненнями. Розглянута методика дає змогу швидко і легко очищати пам’ятки, не пошкоджуючи їхньої поверхні, а також цінних нижчих нашарувань. Використані матеріали негативно не впливають на фізичні розміри та естетичні властивості пам’ятки. Використовувані матеріали є легко доступними, не шкодять здоров’ю людини та навколишньому середовищу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування термодинамічного аналізу для оцінки можливості перебігу хімічних реакцій в пам’ятках архітектури, виготовлених з каменю
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Волошинець, В. А.; Voloshynets, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто застосування термодинамічного аналізу для вивчення рівноваги хімічних реакцій між компонентами пам’яток архітектури, виготовлених з каменю та компонентами повітря великих міст. Для оцінювання можливості перебігу хімічної реакції необхідно розрахувати зміну ентальпії, ентропії та енергії Гіббса. Тепловий ефект реакції (зміна ентальпії) та зміна ентропії мають вторинне значення для перебігу таких реакцій. Енергія Гіббса за сталого тиску та температури є критерієм скерованості процесу складовими якої є тепловий ефект та зміна ентропії реакції. Від’ємне значення енергії Гіббса, згідно з розрахунками для хімічної реакції., свідчить про можливість її самочинного перебігу, а додатне значення вказує на неможливість самочинного перебігу такої реакції. Розрахунок здійснюють у два етапи. У першому розраховують тепловий ефект реакції та зміну ентропії при 298 К у другому зміну цих параметрів та енергії Гіббса в температурному інтервалі експлуатації пам’ятки архітектури. На прикладі взаємодії оксиду сірки (YI) з вапняком показано застосування цього методу в температурному інтервалі -30 °С … +50 °С. У результаті обрахунків встановлено, що за цих умов ця реакція може самочинно відбуватися, а зі збільшенням температури термодинамічний напір дещо зменшується. Перебіг цієї реакції призводить до перетворення вапняку на сульфат кальцію, що ймовірно обумовлює появу зон з послабленими механічними властивостями. Запропоновано методи запобігання перебігу цієї реакції, які передбачають оптимізацію руху транспорту, регулювання двигунів внутрішнього згорання, заміну автомобілів з двигунами внутрішнього згорання на електромобілі, застосування плівкотвірних композицій з метою формування ізоляційного шару між вапняком та агресивними компонентами повітря великих міст.