Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49757

Науковий журнал

Журнал публікує дослідження науковців Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», інших українських установ та наших колег з-за кордону, які розглядають проблеми архітектури та містобудування. Журнал надає можливості для обміну науковими ідеями, методологіями досліджень, практичних досягнень, та формує інформаційне поле для наукових дискусій з актуальних проблем теорії та практики в галузі архітектури, містобудування та дизайну.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Т. 1, № 1s . – 186 с.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура

Зміст (том 1, № 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Content (Vol. 1, No 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Bevz, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Місто Жовква (польською – Żółkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер – центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В’їхати до замку можна було лише з центральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові за іменем “Павло Щасливийˮ), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана Станіслава Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом та пожиттєвою справою. На основі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів дало змогу стверджувати, що він використав одну зі схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П’єтро Катанео “Чотири книги про архітектуруˮ (видана у Венеції, 1567 р.). Отже, Жовква – це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теоретичною моделлю П’єтро Катанео.