Humanitarian Vision. – 2021. – Vol. 7, No. 1

Permanent URI for this collection

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візіїї : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2021. – Volume 7, number 1. – 84 p.

Зміст


1
10
17
25
33
39
46
54
58
67
69
73
78
83

Content (Vol. 7, No 1)


1
10
17
25
33
39
46
54
58
67
69
73
78
83

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 14 of 14
  • Item
    The Historiography of Philosophy: Four Genres
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Рорті, Річард; Rorty, Richard
  • Item
    Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Читачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.
  • Item
    Learning to See. Nietzsche, Tramp and the New Digital Media
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Штефан, Пауль; Stefan, Paul
  • Item
    The Gaia Hypothesis in the Context of Global Challenges of Contemporaneity.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Лазарева, Марина; Lazereva, Maryna; Львівський національний аграрний університет; Lviv National Agrarian University
    Глибинний розрив зв’язку людини з природою, кризові ситуації та катаклізми, самотність, усвідомлення крихкості власного буття, з якими індивід стикається у своїй буденності, актуалізують переосмислення місця людини у світі. Відтак, чималої популярності сьогодні набуває трактування нашої планети як універсальної живої системи, яка підтримує баланс і самостійно регулює процеси, покликані забезпечити найоптимальніші умови існування для всіх видів. Окрім аналізу цього питання, метою статті став також розгляд процесів видозміни споживацького ставлення людини до природи. У роботі використано порівняльно-критичний метод, за допомогою якого зіставляються різноманітні підходи до тлумачення Геї і тих процесів, які відбуваються на нашій планеті. Розглянуто також припущення, що Гея не лише біологічний організм, а наділене психікою суще. Загалом, у статті проаналізовано сферу культурної індустрії, у якій знаходять своє художнє відображення екологічно орієнтовані настрої і теорії, спрямовані на трактування планети як живого організму. Розглянуто результати наукових досліджень, які аргументують наявність у живих організмів (і не лише людських) свідомості і способів комунікації. У цьому контексті проаналізовано дослідження, згідно з якими людина не може бути визнана індивідуальною, закритою, абсолютно цілісною системою. Натомість окреслено аргументи на користь визначення людини як голобіонту – системи різноманітних організмів, які постійно взаємодіють між собою.
  • Item
    The Role of Education in Overcoming the Negative Information Impacts under the Post-True Era
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано особливості трактування постправди, ключові її інформаційні прояви та вплив на сучасне глобальне суспільство. Стверджується про важливу роль освіти у подоланні негативних проявів політичної практики постправди. Наголошено, що ключовим механізмом протидії поширенню практик постправди в інформаційній сфері, зменшенню її деструктивного впливу є формування у пересічних громадян потреби боротьби з дезінформацією і посилення їх уміння обробляти, зокрема декодувати, інформацію, відділяти корисні її компоненти від шкідливих. З’ясовано, що дослідники проблем, зумовлених появою феномену постправди, про понують їх розглядати у рамках чотирьох підходів, прихильники кожного з яких застосовують різні варіанти для аналізу викликів, які породжує мислення в рамках парадигми постправди. Йдеться про такі підходи, пов’язані із аналізом способів пізнання людей: нерозуміння пізнання; помилкові способи пізнання; нехтування правдою (у достатній для певного індивіда мірі) та розбіжності у пізнанні. У межах кожного підходу дослідники пропонують: (а) пояснення того, як способи пізнання людей можуть впливати на тенденції розвитку феномену постправди загалом, (б) аналіз того, як освіта може посилити ці проблеми та (в) пропозиції щодо того, як освіта може пом’якшити згадані проблеми. Наголошено, що явище постправди виникає на перетині різних контекстів, саме тому необхідно шукати шляхи та розробляти освітні інструкції так, щоб вирішувати соціальні та політичні проблеми, а також заохочувати громадську участь, яка надасть індивідам політичні практики, що емпірично заперечать тези постправди. Визначено необхідність тіснішої співпраці між політиками, представниками соціальної сфери, науковцями та викладачами для розробки міждисциплінарних вказівок, які можуть надати відповіді на виклики епохи постправди, сприятимуть покращенню мислення про проблеми, які існують у світі постправди
  • Item
    Energy Aspect of Ukrainian-Russian Confict in the End of XX and XXI centuries.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Луцишин, Галина; Лукач, Наталія; Lutsyshyn, Halyna; Lukach, Nataliia; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    У статі проаналізовано двосторонні українсько-російські відносини в енергетичній сфері кінця ХХ і ХХІ століть, розглянуто проблемні питання їхньої співпраці та форми реалізації масштабних інтеграційних проєктів. Автори дослідили, що виокремлення двосторонніх українсько-російських відносин в енергетичній сфері є досить умовним, оскільки вони об’єктивно вписані у відносини обох країн з третьою стороною – насамперед країнами Європи як споживачами енергетичних ресурсів, що транспортуються територією України. Отже, і з точки зору технологічного ланцюга (виробник-транзитер-споживач), і з економічного погляду (продавець-надавач послуг з транспортування-покупець) ці відносини мають розглядатись у тристоронньому форматі. Зроблено спробу визначити можливі загрози національній безпеці України в контексті впровадження в життя енергетичної стратегії Росії. Українсько-російські відносини в енергетичній сфері є досить динамічними, але не можуть оцінюватися однозначно через наявність позитивних та негативних чинників і тенденцій. Вони великою мірою залежать від загального стану відносин між двома столицями, а також мають іноді визначальний вплив на них. Досліджено, що слабкі сторони українського енергетичного сектора з часу здобуття незалежності у 1991 році проливають світло на основоположний зв’язок між енергетичною безпекою та національною безпекою. З точки зору глобальних енергетичних процесів слід врахувати вигідне геополітичне та географічне становище України та пов’язану із цим її роль, як транзитної держави. Інтеграція української енергосистеми до європейської є складовою стратегічної мети України щодо входження до ЄС. Україна має достатньо потужні та розвинуті газо-, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з транспортними мережами країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія) і країн СНД (Росія, Молдова, Білорусь), що дозволяє їй брати участь у формуванні Європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпраці країн СНД та ЄС.
  • Item
    Labor Migration from Ukraine to Poland: Regulatory Framework, Issues and Challenges
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Ivasechko, Olha; Національний університет «Львівська політехніка»; Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
    У статті зосереджено увагу на таких концепціях міжнародної міграції, як-от: «притягування-відштовхування», стратегія адаптації (акультурації), теорія відносної відмінності, теорія людського капіталу. Проаналізовано нормативно-правову базу України та Польщі у сфері регулювання трудової міграції, яка охоплює низку юридичних актів, прийнятих в обох країнах задля мінімізації можливих негативних наслідків збільшення міграційних потоків. З’ясовано головні «виштовхувальні» фактори трудової міграції країни-донора та «притягальні» фактори країни-реципієнта. Виокремлено позитивні та негативні наслідки інтенсифікації міграційних потоків українських заробітчан як для України, так і для Польщі. Спроєктовано майбутні сценарії моделювання міграційних потоків, а саме: оптимістичний, песимістичний, реалістичний, а також створено модель міграції за умов пандемії. Запропоновано рекомендації задля посилення ефективності співробітництва між Україною та Польщею щодо врегулювання проблем трудової міграції. Для оцінки трендів сучасної міграційної політики офіційної Варшави застосовано багатовимірний Індекс MIPEX, згідно з яким політика щодо мігрантів оцінюється як «рівність на папері» та є нижчою від середньої в ЄС, зокрема оцінюється у 40 балів зі 100 можливих. Зроблено висновок про те, що міграційна політика має базуватися на принципі «трипартизму», тобто приносити користь державі-донору, державі-реципієнту та міґрантам.
  • Item
    Evaluation of EU Activities Strengthen Democracy in Member States of the Last Waves of Enlargement.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Хома, Наталія; Вдовичин, Ігор; Khoma, Nataliia; Vdovychyn, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
    Метою статті є оцінити ефективність політики ЄС щодо зміцнення якості демократії у державах-членах. Методи дослідження спрямовані на доведення гіпотези про зниження впливу (ініціатив, контролю тощо) інституцій ЄС за поглибленням демократичної модернізації, що має наслідком розбіжності з дискусійних питань між «молодими» демократіями ЄС (на прикладі держав Балтії) та ліберально-демократичним курсом ЄС. Дослідження опирається на методології неоінституціоналізму, ціннісного підходу та політичної компаративістики. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що поточні цілі ЄС недостатньо спрямовані на питання якості демократії в державах-членах. Потребу активізації діяльності ЄС у напрямку контролю за дотриманням стандартів демократії пояснено стагнацією/регресом якості демократії у державах останніх розширень ЄС. Дії інституцій ЄС щодо держав-учасниць, де проявляється стагнація/регрес демократії, оцінені як невідповідні можливими наслідками цього деструктивного процесу. Наголошено на недостатній увазі ЄС до зміцнення цінностей, на яких базується ЄС, в чому вбачається основна причина нинішнього погіршення якості демократії. Констатовано нагальність нового формату європейської демократії, справді ефективних механізмів гарантування її якості. Автори констатували низку відкритих питань, які потребують подальшого вивчення, зокрема: 1) які ініціативи ЄС здатні зменшити демократичний дефіцит у державах-членах?; 2) наскільки сильним має бути контроль ЄС за дотриманням стандартів і цінностей демократії, щоб це не суперечило принципам демократії? Звернено увагу на потребу подальшого з’ясування тих механізмів, які має впроваджувати ЄС щодо держав-членів, щоб зміцнити якість національних демократичних політичних систем.
  • Item
    Contents
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25)
  • Item
    A Human Being as the Twofold Entety of the Psychological and Ontological Dimensions (Review of the Monograph: Petrushenko, V. (2020). Psychological Ontology. Experience of the Construction of Non-Traditional Ontology. Lviv: «New World-2000»).
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Повторева, Світлана; Povtoreva, Svitlana; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Рецензія присвячена аналізу особливостей теоретичної конструкції, яку Віктор Петрушенко називає «психологічна онтологія». У рецензії наголошено на оригінальному поясненні структури психологічної картини світу людини та її складових – форм емпіричного пізнання (відчуттів, сприйнять та уявлень). Автор рецензованої монографії аналізує динамічну взаємодію нашого мислення, або другої рефлексії, з психікою (першою рефлексією), внаслідок чого ми розрізняємо буття і небуття. Головний висновок монографії полягає у тому, що буття людини – це переплетення психології з онтологією, і він добре аргументований. Лише через таке поєднання можливі сенс життя, соціум, мораль, цінності, відповідальність.
  • Item
    Evolution of Artificial Intelligence on the Background of the Progress in Computer Sciences and Engineering (Review of the Monograph: Mainzer, K. (2020). Artificial Intelligence – When Do Machines Take Over? Berlin, Heidelberg: Springer, 2020.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Стаськів, Максим; Staskiv, Maksym; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто зміст та основну проблематику англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера. Автор охоплює коло проблем, які пов’язані з історією становлення та розвитку штучного інтелекту, причинами неготовності суспільства до інтеграції машин в соціум, взаємозв’язку штучного інтелекту з ціннісними установками людини, проблемами етики та безпеки, а також тим, що чекає людство в майбутньому. Однією з ключових проблем, яку висвітлює автор, є співвідношення штучного інтелекту та етики відповідальності, а також забезпечення особистих прав і свобод людини при активному розширенні сфер впливу штучного інтелекту.
  • Item
    Cleavage (Foreword to Ukrainian Translation Michel Faucault’s Interview with Jean-Pierre Elkabbach «Foucault Responds to Sartre»)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Бартусяк, Павло; Bartusiak, Pavlo; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького; Stepan Gzhytskyi Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
    Розмова Мішеля Фуко з Жан-П’єром Елькабахом «Фуко відповідає Сартру» була опублікована у жовтні 1966 року. Текст перекладений українською мовою вперше. У цій бесіді Мішель Фуко відповів на критичні зауваги Жана-Поля Сартра щодо опублікованої у квітні 1966 року книги «Слова і речі». У цій розмові Фуко діагностував зокрема остаточне закінчення доби Сартра.
  • Item
    «Foucault Responds to Sartre»
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Фуко, Мішель; Foucault, Michel
  • Item
    Understanding the True Nature of Relations between the EU and the Gulf Cooparation Council, and Predicting Tomorrow
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Їлдірім, Ясін; Юзюмджю, Рабіа; Yildirim, Yasin; Uzumcu, Rabia; Університет Чанкері Каратекін; Çankiri Karatekin University
    Історія європейсько-арабських відносин насичена неспокійними, трагічними, напруженими, але також оптимістичними подіями. Протягом століть народи Європи та Близького Сходу жили разом і взаємодіяли, торгуючи, домовляючись та завойовуючи одне одного. Однак ми бачимо, що постійно розвиваються норми міжнародного права, дипломатії та загальної поваги, тому співпраця та партнерство є основними принципами сучасних відносин між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Цих принципів дотримуються дві регіональні організації, а саме: Європейський Союз та Рада співробітництва країн Перської затоки, які мають унікальні інституційні характеристики. За останні три десятиліття ці дві організації зробили багато для налагодження взаємовигідних економічних зв’язків, практикували дуже цінну комерційну взаємодію та досягли значного поступу у політичній сфері. Втім ще не час говорити про повне порозуміння та гармонію у відносинах. Через багато перешкод дві організації не змогли скористатися всіма можливостями для повноцінного співробітництва. Тому характер двосторонніх відносин між Європою та країнами Перської затоки набув надзвичайно ексцентричної та дивної форми, яка є одночасно потужною та конкретною, а також слабкою й ненадійною. Тим не менше, незважаючи на всі недоліки та перешкоди, можна передбачити більш позитивні наслідки такої співпраці та бути оптимістичним щодо майбутнього стану співпраці між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Тому в цій статті проаналізовані відносини між ними на інституціональному рівні в контексті позитивних та негативних наслідків міжнародного співробітництва на основі правових договорів та інших офіційних документів.