Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Проблеми економіки та управління. – 2020. – Том 4, № 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56037

Вісник Національного університету "Львівська політехніка"

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 4, № 2. – 188 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Проблеми економіки та управління

Зміст


1
8
17
27
37
49
59
71
86
94
106
115
125
133
144
153
165
181
187

Content


1
8
17
27
37
49
59
71
86
94
106
115
125
133
144
153
165
181
187

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Ідентифікація загроз монетарної системи економічній безпеці держави
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Миськів, Г. В.; Цапута, В.; Григоришин, Н. О.; Myskiv, G.; Caputa, W.; Grygoryshyn, N.; Львівський державний університет внутрішніх справ; Вища банківська школа Університету в Познані; Lviv State University of Internal Affair; WSB University in Poznań
    Визначено, класифіковано та проаналізовано загрози монетарної системи, що впливають на економічну безпеку держави. Для кращого розуміння проблеми та деталізації загроз автори згрупували загрози монетарної системи за напрямами (сферами) їх виникнення у такі групи: інституційні, грошово-кредитні, банківські та інвестиційні. Автори детально розглянули та проаналізували виокремлені групи монетарних загроз, оскільки саме вони призводять до порушення економічного безпекового балансу в державі та потребують розроблення системи управління ними з метою протидії їх негативному впливу на економічну систему або локалізації їх дії. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що у кожній із виділених груп загроз є активні загрози, які потребують розроблення заходів із їх мінімізації або протидії їм. Однак найбільше активних загроз криється у інституційному середовищі монетарної системи, оскільки більшість з них суб’єктивні та залежать від фаховості посадових осіб, їхньої кваліфікації, бажання змінити ситуацію тощо.