Теорія і практика будівництва. – 2019. – №912

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46657

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковано результати закінчених науково-дослідних робіт професорсько-викладацького складу Національного університету «Львівська політехніка», українських та зарубіжних науковців.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 912. – 212 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва

Зміст


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Content


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування кімнатних рекуператорів для вентилювання шкільних приміщень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Гулай, Б. І.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Gulay, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Підтримання належних параметрів мікроклімату в класних кімнатах та аудиторіях, які б забезпечували добре самопочуття учнів, є важливим соціальним завданням, оскільки в навчальних закладах молодь проводить значну частину свого часу. Висока концентрація СО2 у приміщеннях класів погіршує самопочуття та знижує працездатність учнів, а також спричиняє недостатнє засвоєння ними навчального матеріалу. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях класів. Проте в існуючих шкільних спорудах забезпечити такий повітрообмін завдяки централізованим системам вентиляції складно через існуючі архітектурно-будівельні вирішення. Тому в таких об’єктах доцільно застосовувати кімнатні припливно-витяжні рекуператори, причому для досягнення потрібного повітрообміну в класній кімнаті слід встановити від 2 до 7 таких агрегатів. Таку кількість рекуператорів в більшості класних приміщень можна змонтувати лише дещо нижче рівня підвіконника, через що припливне повітря буде подаватися безпосередньо на людину. У зв’язку з цим необхідно перевірити параметри мікроклімату на робочому місці, зокрема рухомість та температуру припливного повітря. Доцільно також встановити аналітичні розрахункові залежності та на їх основі побудувати номограми для інженерних розрахунків.