Теорія і практика будівництва. – 2019. – №912

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46657

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковано результати закінчених науково-дослідних робіт професорсько-викладацького складу Національного університету «Львівська політехніка», українських та зарубіжних науковців.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 912. – 212 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва

Зміст


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Content


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування кімнатних рекуператорів для вентилювання шкільних приміщень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Гулай, Б. І.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Gulay, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Підтримання належних параметрів мікроклімату в класних кімнатах та аудиторіях, які б забезпечували добре самопочуття учнів, є важливим соціальним завданням, оскільки в навчальних закладах молодь проводить значну частину свого часу. Висока концентрація СО2 у приміщеннях класів погіршує самопочуття та знижує працездатність учнів, а також спричиняє недостатнє засвоєння ними навчального матеріалу. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях класів. Проте в існуючих шкільних спорудах забезпечити такий повітрообмін завдяки централізованим системам вентиляції складно через існуючі архітектурно-будівельні вирішення. Тому в таких об’єктах доцільно застосовувати кімнатні припливно-витяжні рекуператори, причому для досягнення потрібного повітрообміну в класній кімнаті слід встановити від 2 до 7 таких агрегатів. Таку кількість рекуператорів в більшості класних приміщень можна змонтувати лише дещо нижче рівня підвіконника, через що припливне повітря буде подаватися безпосередньо на людину. У зв’язку з цим необхідно перевірити параметри мікроклімату на робочому місці, зокрема рухомість та температуру припливного повітря. Доцільно також встановити аналітичні розрахункові залежності та на їх основі побудувати номограми для інженерних розрахунків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Evaluating the state of sanitary and hygienic conditions in ventilated rooms
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Капало, П.; Клименко, Г.; Возняк, О.; Желих, В.; Адамскі, М.; Kapalo, P.; Klymenko, H.; Voznyak, O.; Zhelykh, V.; Adamski, M.; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет Білостока; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University; Bialystok University of Technology
    Сьогодні надзвичайно важливою залишається проблема енергоощадності. Сучасні будівельні технології дають змогу створювати будинки з мінімальним енергоспоживанням, використовуючи енергоефективні зовнішні захищення, зокрема пластикові вікна. Це призводить до зниження тепловтрат приміщення, але загрожує зменшенням необхідного повітрообміну. Цю статтю підготовлено в Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках проекту VEGA 1/0697/17 спільно з науковцями Технічного університету міста Кошице (Словаччина) та Політехніки Білостоцької міста Білосток (Польща). Досліджували стан санітарно-гігєнічних умов у приміщенні навчальної аудиторії учбового корпусу під час проведення занять. У приміщенні аудиторії, об’єм якої становить 127 м3, вентилювання передбачено: приплив повітря – природний неорганізований (відкриванням вікон), витяжка – природна, оргінізована. На початку та в кінці кожного заняття заміряли параметри повітряного середовища аудитрії, зокрема: його температуру, відносну вологість та вміст вуглекислого газу. Дослідження проводили в два етапи. Результати досліджень, наведені на графіках, вказують на залежність зміни параметрів повітряного середовища приміщення аудиторії від ефективності вентилювання. На першому етапі в приміщенні аудиторії не було припливної природної вентиляції (приміщення в перервах між заняттями не провітрювали). Як показали результати досліджень, температура та відносна вологість повітря залишились у межах допустимих норм, а концентрація вуглекислого газу значно перевищувала нормативні значення. Тому для підтримання нормативних параметрів повітряного середовища аудиторії запропоновано встановити припливно- витяжну вентиляційну установку. На другому етапі під час перерв приміщення вентилювали. При цьому було встановлено, що концентрація вуглекислого газу зменшилась на 33 %. Отже, за такого вентилювання навчальної аудиторії навіть 10- хвилинне провітрювання істотно впливає на якість повітряного середовища навчальної аудиторії.