Теорія і практика будівництва. – 2019. – №912

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46657

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковано результати закінчених науково-дослідних робіт професорсько-викладацького складу Національного університету «Львівська політехніка», українських та зарубіжних науковців.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будівництва : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 912. – 212 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва

Зміст


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Content


1
3
12
19
29
35
41
49
57
63
68
75
84
89
99
108
114
125
132
139
146
154
162
169
175
183
187
193
199
208

Browse

Filters

20193

Settings

Subject: search.filters.subject.carbon dioxide

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Показники енергоефективності мультикомфортних будинків
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гоголь, М. М.; Hohol, M. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано проблему високого енергоспоживання та викидів вуглекислого газу в будівельній галузі. Потенціал економії енергії та зменшення емісії СО2 залишається значною мірою невикористаним через застосування застарілих технологій під час нового будівництва, відсутність ефективної політики в сфері екології та незначні інвестиції у енергоефективні будівлі, що відповідають концепції сталого розвитку. Згідно з даними міжнародної енергетичної агенції, викиди вуглекислого газу щорічно зростають, що зумовлює потребу в розробленні житла нового типу – мультикомфортних будинків. Будинки такого типу зменшують тепловитрати на опалення, скорочують потребу в первинній енергії та зменшують викиди вуглекислого газу. Розраховано енергетичну та екологічну ефективність мультикомфортного будинку. Як екологічний показник обрано кількість вуглекислого газу, виділеного при спалюванні природного газу. Зменшення потреби теплоти на опалення при здійсненні комплексної термомодернізації будинку з механічною системою вентиляції забезпечує зменшення виділення парникових газів в атмосферу в 1,13–2,84 разу порівняно з базовим варіантом і становить 2,8–3,0 кг СО2/(м2·рік), що відповідає екологічним вимогам мультикомфортного будинку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування кімнатних рекуператорів для вентилювання шкільних приміщень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Гулай, Б. І.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Gulay, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Підтримання належних параметрів мікроклімату в класних кімнатах та аудиторіях, які б забезпечували добре самопочуття учнів, є важливим соціальним завданням, оскільки в навчальних закладах молодь проводить значну частину свого часу. Висока концентрація СО2 у приміщеннях класів погіршує самопочуття та знижує працездатність учнів, а також спричиняє недостатнє засвоєння ними навчального матеріалу. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях класів. Проте в існуючих шкільних спорудах забезпечити такий повітрообмін завдяки централізованим системам вентиляції складно через існуючі архітектурно-будівельні вирішення. Тому в таких об’єктах доцільно застосовувати кімнатні припливно-витяжні рекуператори, причому для досягнення потрібного повітрообміну в класній кімнаті слід встановити від 2 до 7 таких агрегатів. Таку кількість рекуператорів в більшості класних приміщень можна змонтувати лише дещо нижче рівня підвіконника, через що припливне повітря буде подаватися безпосередньо на людину. У зв’язку з цим необхідно перевірити параметри мікроклімату на робочому місці, зокрема рухомість та температуру припливного повітря. Доцільно також встановити аналітичні розрахункові залежності та на їх основі побудувати номограми для інженерних розрахунків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Evaluating the state of sanitary and hygienic conditions in ventilated rooms
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Капало, П.; Клименко, Г.; Возняк, О.; Желих, В.; Адамскі, М.; Kapalo, P.; Klymenko, H.; Voznyak, O.; Zhelykh, V.; Adamski, M.; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет Білостока; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University; Bialystok University of Technology
    Сьогодні надзвичайно важливою залишається проблема енергоощадності. Сучасні будівельні технології дають змогу створювати будинки з мінімальним енергоспоживанням, використовуючи енергоефективні зовнішні захищення, зокрема пластикові вікна. Це призводить до зниження тепловтрат приміщення, але загрожує зменшенням необхідного повітрообміну. Цю статтю підготовлено в Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках проекту VEGA 1/0697/17 спільно з науковцями Технічного університету міста Кошице (Словаччина) та Політехніки Білостоцької міста Білосток (Польща). Досліджували стан санітарно-гігєнічних умов у приміщенні навчальної аудиторії учбового корпусу під час проведення занять. У приміщенні аудиторії, об’єм якої становить 127 м3, вентилювання передбачено: приплив повітря – природний неорганізований (відкриванням вікон), витяжка – природна, оргінізована. На початку та в кінці кожного заняття заміряли параметри повітряного середовища аудитрії, зокрема: його температуру, відносну вологість та вміст вуглекислого газу. Дослідження проводили в два етапи. Результати досліджень, наведені на графіках, вказують на залежність зміни параметрів повітряного середовища приміщення аудиторії від ефективності вентилювання. На першому етапі в приміщенні аудиторії не було припливної природної вентиляції (приміщення в перервах між заняттями не провітрювали). Як показали результати досліджень, температура та відносна вологість повітря залишились у межах допустимих норм, а концентрація вуглекислого газу значно перевищувала нормативні значення. Тому для підтримання нормативних параметрів повітряного середовища аудиторії запропоновано встановити припливно- витяжну вентиляційну установку. На другому етапі під час перерв приміщення вентилювали. При цьому було встановлено, що концентрація вуглекислого газу зменшилась на 33 %. Отже, за такого вентилювання навчальної аудиторії навіть 10- хвилинне провітрювання істотно впливає на якість повітряного середовища навчальної аудиторії.