Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2023. – Випуск 2 (6)
Permanent URI for this collection
Науковий журнал
Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск 2 (6). – 108 с. : іл.
Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістикаЗміст
1 | |
8 | |
15 | |
23 | |
33 | |
39 | |
47 | |
55 | |
66 | |
73 | |
81 | |
89 | |
96 | |
103 | |
15.
Зміст | 105 |
Content
1 | |
8 | |
15 | |
23 | |
33 | |
39 | |
47 | |
55 | |
66 | |
73 | |
81 | |
89 | |
96 | |
103 | |
15.
Contents | 105 |
Browse
Recent Submissions
Item Telegram news channels: overview, audience preferences, specifics of functioning(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Кіца, Мар’яна; Kitsa, Mariana; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено популярні світові новинні телеграм-канали, їх вплив на суспільство та визначено переваги та недоліки такого формату медіа. Розглянено відомі новинні канали, такі як The New York Times, BBC News, The Guardian, CNN та Reuters, проаналізовано їхні особливості та відмінності, описано позитивні та негативні аспекти використання телеграм-каналів для отримання новин та інформації. Для дослідження також проведено опитування аудиторії щодо їхнього досвіду використання новинних телеграм каналів та їхньої думки про переваги та недоліки такого формату медіа. Подано поради щодо вибору надійних та об’єктивних новинних телеграм-каналів та попередження про можливість поширення пропагандистської та необ’єктивної інформації в деяких каналах. Результати дослідження показали, що новинні телеграм канали здебільшого користуються популярністю серед молоді, яка шукає швидкого та зручного доступу до інформації. Опитування аудиторії показали, що більшість респондентів вважають такі канали зручними та доступними для отримання новин. Однак, дослідження також виявило ризики надання необ’єктивної та фейкової інформації деякими новинними телеграм каналами. Тому користувачам важливо звертати увагу на джерела та перевіряти інформацію з інших джерел. Дослідження популярних світових новинних телеграм каналів, проведене за допомогою методів аналізу активності та контенту, дозволило виявити переважаючі тематики, типи матеріалів та рівень активності аудиторії. Крім того, дослідження показало, що якість контенту та журналістські стандарти відрізняються від каналу до каналу. Телеграм канали The New York Times, BBC News, The Guardian та Reuters отримали високі оцінки від аудиторії та експертів щодо якості та незалежності своєї інформації. Телеграм канал CNN також має високі журналістські стандарти. Отже, стаття містить цінну інформацію для тих, хто цікавиться новинами та користується телеграм-каналами як джерелом інформації. Вона допоможе вибрати найбільш якісні та достовірні канали, а також використовувати їх із максимальною користю та обережністю.Item “Радник старости” як модель юридичної газети для нефахівців(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Галаджун, Зоряна; Haladzhun, Zoryana; Національний університет “Львівська політехніка”Роль медіа визначається їх суспільним призначенням, і це, передусім, – інформувати та формувати громадську думку. Поділ преси за типом її аудиторії є одним із основних критеріїв класифікації медіа, де поряд із спеціалізованими виданнями для фахівців певної галузі є газети та журнали для нефахівців. Зазвичай, ці видання публікують фахову інформацію, намагаючись подати її у формі, зрозумілій для людини, що не володіє фаховими знаннями загалом та спеціальною термінологією, щоб максимально задовільнити її інформаційні запити. Свою увагу ми зосередили на інформаційно-аналітичній юридичній газеті для нефахівців юриспруденції – “Радник старости”, де в цікавій та зрозумілій формі подається інформація правничого типу. Важливим кроком для вивчення спеціалізованих видань, які різноаспектно висвітлювали юридичну проблематику, є визначення й аналіз їх тематико-типологічної специфіки. Дослідження суспільно-політичних умов для розвитку цього типу спеціалізованої преси, особливостей діяльності редакційних колегій, проблемно-тематичного увиразнення дає нам розуміння потреб ринку щодо інформаційних запитів і вимог суспільства в новітній історичний період, визначає необхідні компетенції авторського колективу щодо формування запотребованого аудиторією контенту юридичного спрямування, а також розкриває можливості існування самобутньої преси, яка жодною мірою не може бути українським аналогом інтернаціональної корпорації. Спеціалізована преса, що функціонувала й розвивалася в незалежній Україні, нині поступово приваблює дослідницьку увагу науковців. Однак корпус юридичних видань, що належать до спеціалізованої преси, донині залишається малодослідженим. Оскільки система законодавства кожної країни є своєрідною та оригінальною, то й вплив глобалізаційних процесів на такі видання є менш значним і здебільшого виявляється у формах подання інформації та платформах, на яких вони розміщені, а не на формованому контенті. Спеціалізована юридична преса для вузької аудиторії – в цьому випадку для неди торію, на яку орієнтувалися засновники газети, означуємо поняттям “нефахівці”, тобто особи, які не мають фахової юридичної освіти, однак у зв’язку з виконуваними завданнями повинні бути достатнім чином юридично грамотними. Мета дослідження – вивчення особливостей формування правових знань у газеті для нефахівців. Завдання дослідження – узагальнення досвіду редакції видання “Радник старости” (2016–2022) у творенні моделі юридичної газети для нефахівців. Тематико-типологічні особливості низки періодичних видань розглянуто у працях Т. Давидченко, В. Іванова, М. Недопитанського, Т. Хітрової та інших науковців. Більшість дослідників вказує, що найхарактернішими для спеціалізованої преси є параметри проблемно-тематичного спрямування та тип аудиторії. Т. Фісенко пропонує маркетинговий підхід розподілу таких часописів. Дослідниця В. Шевченко подає складники поділу журналів за читацьким призначенням, де виокремлює видання для фахівців, для широкого кола читачів та окремих груп читачів, але водночас зазначає, що журнали одного й того ж тематичного спрямування можуть бути призначені, як для фахівців, так і для широкого кола читачів. Типологію спеціалізованих видань докладно розглянуто у монографії “Ділова преса України” Л. Дудченко, в якій авторка відзначає, що “головним каталізатором розвитку ділових медіа є читацька аудиторія, готовність її до сприйняття економічної інформації”. Типологічну систему спеціалізованої медичної преси, в основні якої є два базисні принципи – аудиторний фактор та цілі комунікаційної діяльності – запропонував В. СадівнItem Varieties of media discourse in research of the University of Rzeszow communication pragmatics department(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Філіп, Гражина; Майхровська, Юстина; Filip, Grażyna; Majchrowska, Justyna; Uniwersytet RzeszowskiІнтернет як нове середовище швидко призвів до зміни моделей дискурсивних жанрів. Сучасні дослідження в цій галузі здебільшого стосуються опису та оцінки реалізації лінгвістичних та комунікаційних феноменів із визначенням їх аспектів. Такий дескриптивно-прескриптивний метод дослідження рекомендований медіалінгвістикою, оскільки він дає змогу помітити стан і ступінь трансформованості представників кожного різновиду, а в майбутньому може бути використаний як порівняльний матеріал у лінгвістиці та культурології. Пропонована стаття містить аналіз медійного дискурсу, а також вказівку на напрямок досліджень, які ведуть співробітники відділу комунікаційної прагматики Жешівського університету з метою популяризації досліджень і заохочення науковців з усього світу до співпраці. Текст розділений на дві частини. Кожен із них передбачає різний тип медіа-дискурсу, зокрема рецензійний (нежанровість як ознака дискурсу кінорецензії. Публіцистика Зигмунта Калужинського та Томаша Рачека. Співавтор – Гражина Філіп) та дослідження інтернет-ресурсу (інтернет-сайт як жанр і форма в Інтернет-дискурсі, співавтор – Юстина Майхровська). Обидва згадані піддискурси становлять особливу частину, яку можна використовувати як відправну точку в подальшому аналізі. Конкретизація кожного з дискурсів – як частини дослідження та описового методу, має на меті вказати на можливість подальших досліджень у цій галузі. Обговорювані аналізи – кейс-стаді та описовий – показують потенціал медіа-дискурсу, який став визначальним фактором досліджень, проведених на кафедрі прагматики комунікації Університету Жешува. Багатовидова замкнутість у піддискурсах демонструє гібридність, а також є ефектом генологічного редукціонізму, який є реалізацією сучасних тенденцій.Item Компаративний аналіз виробництва інформаційного контенту професійними ЗМІ та телеграм-каналами (на прикладі новин “Дзеркала тижня” та “Украина сейчас”)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя СтусаЗдійснено компаративний аналіз журналістських текстів у так званих нових медіа (телеграм-канал “Украина Сейчас”) та професійних медіа (онлайн-видання “Дзеркало тижня”). З’ясовано подібності та відмінності контенту за тематикою та найпопулярнішими персоналіями, що стають героями новин, дотриманням стандартів точності та відокремлення фактів від коментарів або ж нейтральністю новин. Метод дослідження – комп’ютерний аналіз текстів, із використанням модулів Python та бібліотеки для обробки природньої мови Spacy. Було встановлено, що найбільше згадок в обидвох медіа про повномасштабну війну Росії проти України, Зеленського, Генштаб, ЗСУ та Путіна. Однак при цьому телеграм-канал робить ставку на гарячі новини з регіонів, що найближче до лінії фронту, а професійне ЗМІ опікується міжнародним порядком денним. Також контент УС більше стосується персоналій, а ДТ надає перевагу інституціям, частка з яких – це інші ЗМІ. Тож онлайн-ЗМІ ще й акумулює ексклюзивні повідомлення від інших професійних масмедіа. Проте намагання телеграм-каналу повідомляти новини якомога швидше призводить і до порушення стандартів, зокрема точності: телеграм-канал може повідомляти про вибух чи ракетний удар майже відразу, як це сталося, не маючи при цьому достатньо фактів. Те саме стосується і фото, відео, які супроводжують подібну інформацію. Ще одна відмінність телеграм-каналу від професійного медіа у тому, що тут не завжди дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів. Тож не тільки повідомляють новини, але й коментують, іронізують тощо. Здійснений аналіз дозволяє говорити про певний розподіл функцій нових та професійних медіа. Телеграм-канали краще дотримуються правила наближення інтересів, а також виготовляють контент, що є більш легким для сприйняття. Але без професійних ЗМІ, які будуть публікувати так звані hard news – суспільно-вагомі повідомлення, що надходять із різноманітних інституцій та міжнародних організацій, а також перевіряти гарячі новини, що були повідомлені телеграм-каналами, не можна говорити про ефективну медіасистемуItem Українська періодика: виклики воєнного часу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Паславський, Ігор; Paslavskyy, Ihor; Львівський національний університет імені Івана ФранкаПроаналізовано функціонування друкованих засобів масової інформації – місцевих періодичних видань, обласної преси та всеукраїнських газет і журналів у перший період повномасштабної російської збройної агресії. Виокремлено три групи періодики. Місцеві видання, що повністю перестали виходити у світ, і на невизначений час припинили ведення медійного бізнесу. Газети, що тимчасово згорнули інформаційну діяльність, змінили локацію редакції і поновили за відносно короткий термін вихід у світ в онлайнформаті. Зберегли медійний бренд та налагодили комунікацію з аудиторією. Періодичні видання з місцем постійної дислокації на підконтрольній Українській державі території, які переорієнтувались відповідно до умов воєнного часу, оперативно відреагували на підвищення вартості паперу, порушення логістичних зв’язків, на виклики, пов’язані із придбанням комплектуючих і розхідних поліграфічних матеріалів тощо. Відчутним викликом для періодики стало раптове і майже тотальне припинення надходжень від рекламної продукції. Локальна преса і видання обласного та всеукраїнського рівнів переорієнтували інформаційний контент на військову тематику, у перших номерах обрали депресивний ракурс її висвітлення. Уже від третього–четвертого номера газети та журналу контент друкованих видань зазнав кардинальних змін, тематика виступів значно розширилась. Змістовність, цікавість та інформаційна насиченість публікацій знову задомінували в періодиці, а інформаційні, аналітичні та експертні журналістські матеріали наповнились змістом героїчного спротиву та обнадійливого перебігу подій на основному театрі воєнних дій. Більшість українських періодичних видань у перший рік війни втримались на інформаційному ринку, адаптувались до його викликів та продовжують надавати суспільству виважену, перевірену, достовірну інформацію про ситуацію в країні та на фронті. Стійкість редакційних колективів у воєнний час виявилась вищою за очікування медійних експертів.Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Стан медіаринку України у 2022 році на тлі функціонування світового медіабізнесу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гоцур, Оксана; Hotsur, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”Здійснено аналіз функціонування та розвитку українського медіаринку у 2022 році у контексті світового медіабізнесу. Важливість дослідження саме цього року зумовлена головно двома чинниками: 1) воєнними подіями в Україні, яка геополітично знаходиться у центрі Європи; 2) тяглістю наслідків пандемії Covid-19. Ці два чинники спричинилися до значних змін у фінансовій, політико-економічній структурі, як світу, так і України. Як наслідок: зміна підходів до функціонування світових медіагігантів (запровадження інновацій і актуалізація пріоритетних напрямків розвитку у медіабізнесі). Наразі найбільшу динаміку розвитку спостерігають у секторі віртуальної реальності та мобільних ігор – експерти PwC прогнозують зростання доходів на 19 % до 2026 року, а вартість медіаіндустрії становитиме майже 3 трлн доларів. На основі оприлюднених аналітичних даних простежено тенденції розвитку світового медіабізнесу у контексті наслідків війни в Україні. Зокрема, з’ясовано, що у 2022 році відбуваються зміни у соціальних мережах, що пов’язано з купівлею Twitter, акцент на потокове передавання, падіння цін на акції провідних медіагігантів (Disney, Fox, CNN Warner Bros.Discovery, Paramount, Comcast, Roku), а також скорочення штатів медіакомпаній, що призводить до значного збільшення безробіття серед сегменту медіапрацівників. Проаналізовано зміни розвитку усіх сегментів українського медіаринку в умовах російсько-української війни: друкованих медіа, телебачення, радіо, реклами та соціальних медіа. Представлено динаміку видання газет та журналів у травні – грудні 2022 року. Показано тенденції на телерадіоринку (контекст роботи радіо і телебачення, вихід нових телеканалів в український медійний телепростір). Виокремлено проблеми ринку реклами, який розвивався головно в діджитал-сфері, що відповідає загальним світовим тенденціям. Також звернено увагу на стан українського медіабізнесу: відхід медіагруп та створення нових.Item “Пісня України” – мелодійний голос національної громади в радіопросторі Канади від 1959 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університетНа прикладі конкретної радіоіціативи української громади в іномовному медіасередовищі Північної Америки осмислено роль та значення для громади живого українського слова, промовленого крізь простір та роки до покоління українців. Від 1959 р. “Пісня України” безперервно звертається до своїх вірних слухачів рідною для них мовою спершу з радіостанції “CKFH 1400” (о 19.00–19.30), потім “CHWO” (о 16.30–18.00), а нині “CJMR 1320” (о 19.20–19.50). Завдяки безпосередньому спілкуванню з авторкою програми Н. Попович, а також аналізу архівної періодики встановлено історичну хронологію поступу ініціативи в національному середовищі українців Канади, віддано шану її зачинателям Прокопу та Вікторії Наумчукам, які започаткували багаторічну передачу, вдихнули в неї життя на наситили українським духом та звитягою на спільну національну справу сучасників. Простежено тематичну поліфонію та стилістику музичного блоку ініціативи, актуалізовано питання значимості української мови для слухачів різних категорій: для старої аудиторії як безальтернативне джерело новинної інформації про Україну, для молодших слухачів як платформа до актуалізації знань та навичок спілкування мовою предків тощо. Осмислено глибоку місію українськомовних ініціатив у справі збереження власної національної ідентичності та прийнятливості поколінь. Введено до наукового медіадискурсу імен продуцентів українського радіоконтенту Канади в різні роки, а саме: З. Прусаченко-Зубович, С. Лантуха, С. Новицького, А. Шеляк, В. Маґденко, Т. Косач, В. Бойчука, Т. Горохович, Н. Куци-Ковальчук, В. Романюка, С. Баюса, З. Онищука, У. Мельник, І. Кравець, Н. Солтис, О. Сидорчук-Соколик та інших. Охарактеризовано сприйнятливість української громади до позаефірних заходів, ініційованих чи підтримуваних програмою та її зачинателями. Серед таких щорічні благодійні “Українські вечорниці”, періодичні святкування, концерти, мюзикли, танці тощо.Item Рецензія на колективну монографію “Ukrainian journalism: theoretical and applied aspects”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пінчук, Ірина; Pinchuk, Iryna; Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра ДовженкаItem Зміст(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28)Item Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаАктуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.Item Evolution of political advertising in the communication space of Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Войтович, Наталія; Voitovych, Nataliia; Ivan Franko National UniversityСуспільство завжди намагається бути максимально проінформованим, особливо, якщо це стосується політичної сфери. У передвиборний період, коли рівень політичної активності політиків зростає, інформаційний простір стає полем їхньої боротьби за владу. Медіа завжди були своєрідним орієнтиром у виборі політичних симпатій адресатів, а контент медіа формував ставлення цих адресатів до дійсності. Оскільки відповідальність суспільства за свій політичний вибір є високою, важливо, щоб аудиторія завжди ідентифікувала політичну рекламу у будь-якому вигляді. Впродовж майже 30 років політична реклама пройшла шлях від зародження до активної фази розвитку. Якщо наприкінці ХХ століття ми бачили рекламу лише в пресі, на телебаченні та радіо, то на початку ХХІ століття вона активно поширюється в літературі, на зовнішніх елементах, а з розвитком Інтернету – і в соціальних мережах. У дослідженні проаналізовано політичну рекламу та політичну агітацію від 1991 року до крайніх президентських виборів та розроблено періодизацію, яка базується на виборах Президента України. Аналіз контенту тематичних подач у медіа дав змогу виокремити сім етапів становлення та розвитку політичної реклами. Зародження політичної реклами відбулося у кінці 1990 років ХХ століття. Нині в комунікаційному просторі України існує якісна політична реклама, яка відповідає вимогам чинного законодавства та відповідним етичним стандартам. Водночас маємо існування й політичної “джинси” (прихована реклама), яка порушує журналістські та етичні стандарти. Політична реклама постійно еволюціонувала й набувала нових форм, пов’язаних із розвитком технологій, інформаційного простору та запитами суспільства. У період свого розвитку вона пройшла кілька стадій і трансформацій: від невдалого застосування пострадянського та російського досвіду до застосування політтехнологій у мережі Telegram. Еволюційний період політичної реклами триває і досі. Сучасні комунікаційні технології допоможуть вивести політичну рекламу на новий етап розвитку.Item Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.Item Прихований вплив на реципієнта у рекламі соціальної мережі “Facebook”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гецко, Ганна; Hetsko, Hanna; ДВНЗ “Ужгородський національний університет”Розвиток інформаційного суспільства впливає не тільки на якість життя людей, але і на формування нових комунікаційних зв’язків. Швидке проникнення інформаційних технологій у різні сфери нашого життя сприяло глобальному поширенню мережі інтернет, в якій для комунікації активно використовуються соцмережі. Для рекламодавців соціальні мережі надають унікальні можливості швидкого поширення інформації та безпосереднього контакту зі споживачами. Специфікою рекламної комунікації є не лише інформування реципієнта про товари чи послуги, але й вплив на нього за допомогою різних засобів. Порушено проблему дискурсу соціальних мереж, де під час комунікації у віртуальному просторі застосовуються різноманітні маніпулятивні стратегії, тактики та прийоми впливу. Зосереджено увагу на комунікативно-прагматичних прийомах маніпулятивного впливу на свідомість споживачів в українськомовних рекламних текстах соціальної мережі “Facebook”. Наголошено на тому, що для реалізації стратегії маніпулятивного впливу, рекламодавці вдаються до різноманітних тактик. Найпоширенішою з них є тактика трансакцентуації, яка полягає у формуванні позитивного настрою через перенесення акценту з купівлі рекламованого товару чи послуги на отримання приємних емоцій і відчуттів. Трансакцентуація найчастіше переноситься на відчуття радості, щастя, комфорту, спокою, допомоги, відсутності перешкод. Використовується також ціннісно орієнтована тактика, яка спрямована на активізацію у свідомості адресата позитивних ціннісних орієнтирів і їх асоціацію з рекламованим товаром чи послугою. В аналізованих рекламних текстах найчастіше маніпулюють такими базовими цінностями: свобода, безпека, відпочинок, сім’я. Менш поширеною є тактика маскування – створення у рекламному повідомленні такої позиції адресанта, яка дозволяє відігравати різні ролі з метою переведення спілкування з адресатом у площину особистої комунікації (позиція наставника, співрозмовника, порадника).Item Specialty of materials of the online media “Ukrinform”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Казімова, Юліана; Kazimova, Juliana; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено особливості висвітлення матеріалів в інтернет-ЗМІ “УКРІНФОРМ”. Це питання актуальне, оскільки журналістам необхідно знати, як готують свої матеріали сучасні ЗМІ, які теми вони обирають для висвітлення. Зазначимо, що інтернет-ЗМІ “УКРІНФОРМ” має такі рубрики: “Війна”, “Політика”, “Економіка”, “Україна разом”, “Світ”, “Суспільство”, “Культура”, “Регіони”, “Київ”, “Крим”, “Спорт”, “Діаспора”, “Технології”. Усі матеріали журналісти подають на високому професійному рівні, обирають актуальні теми для висвітлення. Яскравим прикладом великого різноманіття рубрик є інтернет-видання “УКРІНФОРМ”. Кожен заголовок цікаво висвітлює інформацію. Хорошим прикладом журналістських матеріалів є стаття під назвою “Депортація українських дітей до Росії набула ознак геноциду”, в якій журналісти розповідали про те, що ворог мріє перетворити українських дітей на яничарів: для цього вони провадять агресію і фільтрацію, “сортування на здорових і хворих” та вивозять українських дітей до Росії. Журналісти зазначають, що за майже дев’ять років російсько-української війни під виглядом “добровільної евакуації” та “турботи про підростаюче покоління” ворог намагається вивезти з тимчасово підконтрольних територій якомога більше неповнолітніх громадян України. Цих дітей асимілюють, навчають у школах “люби росію-матінку”, усиновлюють... За даними державного порталу “Діти війни”, за період повномасштабної війни станом на 5 лютого було депортовано 16 222 неповнолітніх. Ще одним гарним прикладом роботи журналістів “УКРІНФОРМу” є стаття під назвою – “Я боялася, що якщо я помру на “Азовсталі”, то мій син не матиме про мене спогадів”, у якій журналісти пишуть: “Їй 30 років, її позивний “Гільда” – на честь валькірії, яка мала дар воскресіння. До початку бойових дій на Донбасі працювала юрисконсультом Департаменту культури, національностей та релігії Запорізької облдержадміністрації. У 2014–2015 роках була добровольцем, а потім пішла служити в окремий загін спеціального призначення “Азов”. Тож журналісти-видання висвітлюють інформацію сповна, підбирають гарні фото та викладають матеріали лаконічно та професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні. Актуальність дослідження. Нині актуальним питанням для журналістів є тема та особливості подачі матеріалів. Метою дослідження є аналіз специфіки сучасних матеріалів на прикладі “УКРІНФОРМу”. Новизна роботи полягає в тому, що досліджено останні матеріали інтернет-ЗМІ “УКРІНФОРМ”. Предмет дослідження – матеріали в інтернет-ЗМІ “УКРІНФОРМ”. Об’єкт дослідження – висвітлення інформації в інтернет-ЗМІ. Для дослідження використовували такі методи: синтез, аналіз, моніторинг. Отож, із вищенаведеного можна зробити висновок, що журналісти цього видання чітко висвітлюють дані, до інформації підбирають гарні фотографії та викладають матеріали лаконічно і професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні.