Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2023. – Випуск 2 (6)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61499

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск 2 (6). – 108 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика

Зміст


1
8
15
23
33
39
47
55
66
73
81
89
96
103
105

Content


1
8
15
23
33
39
47
55
66
73
81
89
96
103
105

Browse

Filters

20234

Settings

Subject: search.filters.subject.mass media

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Українська періодика: виклики воєнного часу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Паславський, Ігор; Paslavskyy, Ihor; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Проаналізовано функціонування друкованих засобів масової інформації – місцевих періодичних видань, обласної преси та всеукраїнських газет і журналів у перший період повномасштабної російської збройної агресії. Виокремлено три групи періодики. Місцеві видання, що повністю перестали виходити у світ, і на невизначений час припинили ведення медійного бізнесу. Газети, що тимчасово згорнули інформаційну діяльність, змінили локацію редакції і поновили за відносно короткий термін вихід у світ в онлайнформаті. Зберегли медійний бренд та налагодили комунікацію з аудиторією. Періодичні видання з місцем постійної дислокації на підконтрольній Українській державі території, які переорієнтувались відповідно до умов воєнного часу, оперативно відреагували на підвищення вартості паперу, порушення логістичних зв’язків, на виклики, пов’язані із придбанням комплектуючих і розхідних поліграфічних матеріалів тощо. Відчутним викликом для періодики стало раптове і майже тотальне припинення надходжень від рекламної продукції. Локальна преса і видання обласного та всеукраїнського рівнів переорієнтували інформаційний контент на військову тематику, у перших номерах обрали депресивний ракурс її висвітлення. Уже від третього–четвертого номера газети та журналу контент друкованих видань зазнав кардинальних змін, тематика виступів значно розширилась. Змістовність, цікавість та інформаційна насиченість публікацій знову задомінували в періодиці, а інформаційні, аналітичні та експертні журналістські матеріали наповнились змістом героїчного спротиву та обнадійливого перебігу подій на основному театрі воєнних дій. Більшість українських періодичних видань у перший рік війни втримались на інформаційному ринку, адаптувались до його викликів та продовжують надавати суспільству виважену, перевірену, достовірну інформацію про ситуацію в країні та на фронті. Стійкість редакційних колективів у воєнний час виявилась вищою за очікування медійних експертів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”
    Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Evolution of political advertising in the communication space of Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Войтович, Наталія; Voitovych, Nataliia; Ivan Franko National University
    Суспільство завжди намагається бути максимально проінформованим, особливо, якщо це стосується політичної сфери. У передвиборний період, коли рівень політичної активності політиків зростає, інформаційний простір стає полем їхньої боротьби за владу. Медіа завжди були своєрідним орієнтиром у виборі політичних симпатій адресатів, а контент медіа формував ставлення цих адресатів до дійсності. Оскільки відповідальність суспільства за свій політичний вибір є високою, важливо, щоб аудиторія завжди ідентифікувала політичну рекламу у будь-якому вигляді. Впродовж майже 30 років політична реклама пройшла шлях від зародження до активної фази розвитку. Якщо наприкінці ХХ століття ми бачили рекламу лише в пресі, на телебаченні та радіо, то на початку ХХІ століття вона активно поширюється в літературі, на зовнішніх елементах, а з розвитком Інтернету – і в соціальних мережах. У дослідженні проаналізовано політичну рекламу та політичну агітацію від 1991 року до крайніх президентських виборів та розроблено періодизацію, яка базується на виборах Президента України. Аналіз контенту тематичних подач у медіа дав змогу виокремити сім етапів становлення та розвитку політичної реклами. Зародження політичної реклами відбулося у кінці 1990 років ХХ століття. Нині в комунікаційному просторі України існує якісна політична реклама, яка відповідає вимогам чинного законодавства та відповідним етичним стандартам. Водночас маємо існування й політичної “джинси” (прихована реклама), яка порушує журналістські та етичні стандарти. Політична реклама постійно еволюціонувала й набувала нових форм, пов’язаних із розвитком технологій, інформаційного простору та запитами суспільства. У період свого розвитку вона пройшла кілька стадій і трансформацій: від невдалого застосування пострадянського та російського досвіду до застосування політтехнологій у мережі Telegram. Еволюційний період політичної реклами триває і досі. Сучасні комунікаційні технології допоможуть вивести політичну рекламу на новий етап розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”
    Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.