Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62561
Browse
Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).