Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62561
Browse
Search Results
Item Організаційна комунікація в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Коврижко, Олена Олександрівна; Kovryzhko, Olena Oleksandrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сфера соціального забезпечення надзвичайно гостро відчуває потребу у встановленні та підтриманні сталих комунікативних зв’язків між його суб’єктами й об’єктами, використанні спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється процес поширення інформації. Впровадження сучасних технологій та інформатизація на їх основі системи управління є важливими стимулами для підвищення ефективності інформаційного обслуговування населення, модернізації системи соціального захисту та розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та системи інформаційних ресурсів. Мета магістерського дослідження полягає у дослідженні та систематизації теоретичних і практичних аспектів організаційної комунікації в установах соціальної сфери в контексті актуальних суспільних трансформацій. Для досягнення мети магістерської кваліфікаційної роботи варто вирішити наступні завдання: дослідити сутність, поняття та особливості комунікації в установах соціальної сфери; проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід інформатизації комунікації в установах соціальної сфери; розкрити специфіку застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні; визначити актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України; представити результати емпіричного дослідження специфіки комунікативних процесів у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; проаналізувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління, а також статистичні показники діяльності зазначеної організації у сфері комунікації; запропонувати шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації установи. Об’єктом дослідження є організаційні комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Предметом дослідження є специфіка застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні (на прикладі Шевченківського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено сутність та особливості комунікації в установах соціальної сфери, визначено ключові поняття. Здійснено аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду інформатизації комунікації в установах соціальної сфери. Другий розділ було присвячено розкриттю специфіки застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Також визначено актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України, зокрема, - висвітлено особливості кризової комунікації в сучасних умовах. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження особливостей організаційної комунікації у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Зокрема, здійснено аналіз нормативно-правового та інформаційного забезпечення комунікаційних процесів, а також статистичних показників діяльності установи. На цій основі запропоновано шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації організації.Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг, як чинник вдосконалення управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Юр, Юлія Миколаївна; Yur, Yuliia Mykolaivna; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Спостереження за процесом надання соціальних послуг та їх якість стають необхідними складовими для забезпечення ефективного функціонування соціальної сфери. Сучасні виклики та різноманітність потреб громадян вимагають систематичного та комплексного підходу до управління соціальними установами. Система моніторингу і оцінки надання послуг дозволяє не лише виявляти проблеми та недоліки, але і швидко реагувати на них, удосконалювати процеси та підвищувати якість обслуговування. Отже, на сьогодні вже існують певні ґрунтовні розробки українських та зарубіжних дослідників і фахівців-практиків з питань моніторингу та оцінювання соціальних послуг. Проте, оскільки це один із нових управлінських процесів, необхідності створення моніторингу і оцінки якості соціальних послуг привів до реформування системи соціального захисту населення України і залишається актуальним щодо нашого дослідження. Метою дослідження є дослідити вплив системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг на управлінські процеси в установах соціальної сфери та запропонувати модель створення такої системи. Об’єктом дослідження є управлінські процеси в установах соціальної сфери. Предмет дослідження – система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті аналізу методологічних засад дослідження системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг та її впливу на управлінські процеси нами встановлено, що вчені виявляють великий інтерес до проблематики систем моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг. Аналіз також показав, що існує широкий спектр методологічних підходів для вивчення не лише систем моніторингу, а й їх впливу на управлінські процеси у сфері соціального обслуговування. Зазначено, що, хоча є певні розробки українських та зарубіжних дослідників, системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг залишаються актуальними для реформування системи соціального захисту населення України. Науковий аспект підкреслює важливість врахування різних стейкхолдерів для ефективності систем моніторингу, оскільки розуміння їхніх потреб є критичним (Дукач, 2018). Другий розділ ми присвятили практичним підходам до управління установами соціальної сфери та їх адаптації до вимог системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг і дійшли таких результатів: Проаналізувавши сучасні підходи до створення системи моніторингу і оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери виявлено, що вони грунтуються на комплексному врахуванні якісних та кількісних показників. Обгрунтовано необхідність мультідисциплінарного підходу, охоплюючи фінансовий, якісний та соціальний контроль. Також проаналізовано важливість інтеграції сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності та автоматизації процесів. Зазначено, що активна участь громадськості та залучення користувачів є ключовим елементом, сприяючи відкритій комунікації та збору фідбеку. У третьому, емпіричному розділі, визначено сучасний стан управлінських процесів у Личаківському відділі соціального захисту. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати проблемні аспекти, пов'язані з якістю надання соціальних послуг в даній установі. Встановлено, що відділ має структуру та розподіл обов'язків, проте існує потреба у поліпшенні комунікації та мотивації персоналу, зокрема за допомогою соціально-психологічних методів. Досліджено, що відділ вже використовує адміністративні методи, такі як стандартизація процесів та автоматизація, але їх можна оптимізувати та розширити. На основі цих висновків можна визначити, що Личаківський відділ соціального захисту має свої позитивні аспекти, але також існують області для подальших поліпшень та розвитку. В ході аналізу емпіричного дослідження щодо впровадження моделі системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в управлінській діяльності Личаківського відділу соціального захисту: - встановлено, що провадження системи моніторингу та оцінки в Личаківському відділі соціального захисту буде ключовим чинником покращення якості та обсягу соціальних послуг, що призведе до помітного зменшення скарг і підвищення задоволеності отримувачів послуг, сприяючи загальному зниженню соціальної напруги в регіоні., - зазначено, що ключові аспекти впровадження включають технологічні можливості, участь зацікавлених сторін, етапи навчання персоналу, створення механізмів зворотного зв'язку, фінансову стійкість та постійне вдосконалення. А отже ці позначені елементи визначають стратегічний та ефективний підхід до вдосконалення соціального обслуговування.Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.