Геодинаміка. – 2020. – №1(28)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59284

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – № 1 (28). – 96 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
19
29
38
52
62
71
81
94

Content


1
5
19
29
38
52
62
71
81
94

Browse

Filters

202010

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Thumbnail Image
    Item
    The origin of the low density zones in the crystalline crust of the Transcarpathian depression (Ukraine) from petrophysical thermobaric modelling
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Корчін, В. О.; Русаков, О. М.; Буртний, П. О.; Карнаухова, О. Є.; Korchin, V. A.; Rusakov, O. M.; Burtnyi, P. A.; Karnaukhova, E. E.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics NAS of Ukraine
    Мета. На основі матеріалів лабораторних РТ-досліджень гірських порід і геофізичних даних щодо регіонального профілю РП-17 і їх сумісного аналізу передбачалось розкрити генезис зон низьких швидкостей у корі Закарпатського прогину як горизонтів термобаричного розущільнення мінеральної речовини та простежити зв’язок цих зон із землетрусами і родовищами вуглеводнів. Методика. Суть такого підходу полягає у порівнянні інформації ГСЗ і експериментальних даних про фізичні параметри гірських порід за високих тисків і температур. Для цього використано результати лабораторних досліджень у високих PT-режимах петрофізичних характеристик зразків гірських порід, аналогічних тим, які притаманні досліджуваному району. Результати. На основі аналізу вивчення даних лабораторних РТ-досліджень характеристик порід Українського щита і результатів спільної інтерпретації цих та сейсмічних даних по регіональних сейсмічних профілях ГСЗ на УЩ розроблено метод петрофізичного термобаричного моделювання. Напрацьовані підходи і методики застосовано для аналізу даних щодо Закарпаття, зокрема, вздовж регіонального профілю РП-17. Тут виявлено дві зони розущільнення термобаричного походження, які збігаються із зонами низьких швидкостей, аналогічні зафіксованим лабораторними методами в зразках гірських порід у різних РТ-умовах. Зони прогнозуються як ефективні регіональні пастки мантійних флюїдів, зокрема вуглеводнів, які під дією високих тиску, температури і декомпресії проникають у земну кору, а потім у приповерхневі шари осадового чохла, де сформують певні родовища. У зонах розущільнення активізуються приповерхневі землетруси із малими магнітудами, що розширює області розущільнення і сприяє переміщенню у них глибинних, наприклад, вуглеводнів до зон їх локалізації. Наукова новизна. Зони низьких швидкостей (області термобаричного розущільнення мінеральної речовини) обов’язкові за певного тиску і температур у земній корі будь-яких регіонів. Вперше показано, що для Закарпаття вони є її невід’ємною частиною і обов’язково формуються в процесі прогрівання земних надр під час їх “термогеоактивізаціі”. Горизонти термобаричного розущільнення порід під впливом тектонічних напружень, різноспрямованих деформацій і вібрацій набувають властивостей сильно дислокованих середовищ, формують великі канали міграції флюїдів, так званих “труб дегазації”, які, своєю чергою, забезпечують рух корисних мінеральних середовищ до поверхні, а також є зонами релаксації тектонічних напружень, зокрема, у вигляді землетрусів. Практична значущість. Результати описаних досліджень дають можливість уточнити геолого-структурні особливості будови земної кори Закарпаття, адекватно інтерпретувати просторовий розподіл геофізичних полів та розшифровувати особливості місцевої геодинаміки і сейсмотектонічного процесу, уточнювати рівень та характер геоекологічних небезпек, ефективніше прогнозувати та досліджувати глибинно-просторовий розподіл корисних копалин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Construction of a velocity model of shear wave for complexly structured geological medium using neural network (by example of data of the South Saspian basin)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Агаєв, Х. Б.; Кулієв, Р. Г.; Якубова, Ш. З.; Aghayev, Kh. B.; Kuliyev, R. H.; Yaqubova, Sh. Z.; Інститут геології та геофізики АНА; Institute of Geology and Geophysics of ANAS
    Мета. Розроблення методу прогнозування дво(три)вимірної швидкісної моделі середовища поперечної хвилі. Досліджено складноструктурне геологічне середовище на основі геофізичних і геологічних даних із застосуванням штучної нейронної мережі. Метод передбачає побудову та використання моделей середовища за даними геофізичних досліджень свердловин, сейсморозвідки та інших наземних геофізичних методів. На відміну від існуючих методів, у пропонованому використовують також додаткові дані про середовище: про термодинамічний стан середовища, стратиграфічну приуроченість відкладень, літологію порід, розподіл кластерів даних, фізичні властивості середовища тощо. Згідно з методом, спочатку будують одновимірні моделі за різними властивостями середовища на основі даних комплексу геофізичних досліджень свердловин. Потім за сукупністю моделей нейронну мережу вивчають для прогнозування швидкості поперечної хвилі, відтак будують дво(три)вимірні моделі середовища за результатами наземних геофізичних досліджень. З використанням сукупності цих моделей прогнозують дво(три)вимірну швидкісну модель поперечної хвилі. Результати. Із застосуванням методу спрогнозовано швидкісну модель поперечної хвилі для складноструктурного геологічного середовища Південно-Каспійського басейну. Наукова новизна. Збільшенням кількості типів використаних даних забезпечується підвищення точності прогнозування моделі середовища. Практична цінність. Підвищення ефективності сейсморозвідки під час визначення нафтогазонасиченості, пружного геодинамічного стану та інших фізичних властивостей геологічного середовища.
  • Thumbnail Image
    Item
    Structural-tectonic and seismic characteristics relationships in the central part of the Transcarpathian internal depression
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Козловський, Е. М.; Максимчук, В. Ю.; Малицький, Д. В.; Тимощук, В. Р.; Грицай, О. Д.; Пиріжок, Н. Б.; Kozlovskyi, E.; Maksymchuk, V. Yu.; Malytskyi, D. V.; Tymoschuk, V. R.; Hrytsai, O. D.; Pyrizhok, N. B.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics of NAS of Ukraine
    Мета. Дослідження взаємозв’язків структурно-тектонічної будови та розломної тектоніки центральної частини Закарпатського прогину із локалізацією епіцентрів землетрусів та особливістю поширення сейсмічних хвиль на основі інструментальних спостережень режимних геофізичних станцій (РГС) Карпатського геодинамічного полігона. Методика та результати. Розроблено методику уточнення глибин вогнищ локальних землетрусів із використанням нейронно-мережевого моделювання, комп’ютерного оброблення та систематизації даних спостережень на Карпатському геодинамічному полігоні та прилеглих територій із використанням картографічних та графічних сучасних матеріалів. На прикладі землетрусів, зареєстрованих режимною геофізичною станцією “Мукачево”, побудовано механізми вогнищ землетрусів графічним методом. Наукова новизна. Визначено взаємозв’язки між структурно-тектонічними особливостями будови центральної частини Закарпатського прогину, сучасним геодинамічним розвитком фундаменту регіону та особливостями поширення сейсмічних хвиль і формування вогнищ локальних землетрусів. Встановлено, що вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма значно зменшує час пробігу сейсмічних хвиль у осадовому шарі та частково у фундаменті. Для побудови механізму вогнища землетрусу необхідно враховувати швидкості пробігу сейсмічних хвиль у шарах для кожного окремого випадку, зважаючи на розташування сейсмічних станцій відносно глибинних і приповерхневих тектонічних порушень та вплив вулканічних порід, а не використовувати стандартні швидкісні моделі для сейсмічних станцій, що дає точніші результати розрахунку кута виходу сейсмічної хвилі та суттєво полегшує вибір нодальних площин. Практична значущість. Проведені дослідження дадуть змогу предметніше визначати повні характеристики вогнищ землетрусів, швидкості та напрямки поширення сейсмічних хвиль згідно з будовою фундаменту та осадової товщі, що своєю чергою надасть можливість доповнювати дані тривалого моніторингу еконебезпечних природних та техногенних подій у цьому регіоні.
  • Thumbnail Image
    Item
    The peculiarities of high-magnesium clay minerals occurrence in phanerozoic evaporite formations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Яремчук, Я. В.; Вовнюк, С. В.; Гринів, С. П.; Yaremchuk, Y. V.; Vovnyuk, S. V.; Hryniv, S. P.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine
    Мета дослідження – простежити особливості розподілу високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових відкладів фанерозою та дослідити залежність поширення магнезіальних глинистих мінералів на фоні інших циклічних процесів у історії Землі, насамперед зміни хімічного складу океанічної води впродовж історії фанерозою Землі. Методика полягає в узагальненні літературних даних про асоціації глинистих мінералів морських евапоритових формацій світу впродовж фанерозою. Результати. За даними 74 літературних джерел (зокрема наших попередніх досліджень), що охоплюють 37 морських евапоритових формацій світу, простежено часовий розподіл аутигенних високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових відкладів. Для виділення вікових проміжків поширення високомагнезіальних глинистих мінералів використано сепіоліт, палигорскіт, коренсит, тальк, серпентин і тальк-монтморилоніт. Із усіх досліджених формацій ці мінерали виявлено у 24, які поширені в часі нерівномірно. Так, 18 із них – це евапоритові відклади верхнього протерозою, верхнього карбону, пермі, тріасу, верхнього палеогену та неогену, що утворилися з океанічної води сульфатного хімічного типу. І лише шість формацій представлені евапоритами кембрію, силуру, девону, нижнього карбону та юри, утворені з океанічної води хлоркальцієвого типу. Основним фактором для утворення в евапоритових басейнах високомагнезіальних глинистих мінералів є підвищений вміст магнію, що характерно для океанічної води сульфатного типу, а другим вагомим фактором появи високомагнезіальних глинистих мінералів у евапоритових відкладах є наявність пірокластичного матеріалу: для коренситу – лужного кислого, для сепіоліту та палигорскіту – лужного основного складу. Наукова новизна. Поширення високомагнезіальних глинистих мінералів у морських евапоритових відкладах фанерозою узгоджується із віковими змінами хімічного складу океанічної води. Магнезіальні мінерали приурочені до етапів її сульфатного типу, для якого характерний підвищений вміст магнію. Синхронний із седиментацією вулканізм, який поставляв у солеродний басейн пірокластичний матеріал, на фоні сульфатного типу океанічної води є другим необхідним фактором утворення високомагнезіальних глинистих мінералів. Ці геодинамічні процеси, що відбувались в гідросфері та літосфері, спричиняли еволюційні зміни в поширенні високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритових формацій. Практична значущість. Вікові варіації поширення високомагнезіальних глинистих мінералів морських евапоритів світу, що узгоджуються зі змінами складу океанічної води та закономірностями еволюції осадового породоутворення загалом, можуть бути додатковим показником вікового розподілу і прогнозування комплексу корисних копалин, зокрема, калійно-магнієвих солей, мінеральних вод певного хімічного складу, вуглеводнів тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of eifelian deposits of Dobrudja foredeep
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Яковенко, М. Б.; Hnidets, V. P.; Hryhorchuk, K. H.; Koshil, L. B.; Yakovenko, M. B.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine
    Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину виділено п’ять седиментаційних циклітів регресивної природи, які простежено в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі й часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовано седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовано ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюють перспективи в нафтогазопошуковому плані пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дали змогу встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину та скорегувати нинішню оцінку їхньої нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для обґрунтованішого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Influence of local seismotectonic and engineering-geological conditions on seismic danger of territories (exemplified by a construction site in Uzhgorod city)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Купльовський, Б. Є.; Бубняк, І. М.; Волошин, П. К.; Павлюк, О.; Крук, О.; Тревого, І. С.; Kuplovskyi, B. Ye.; Bubniak, I. M.; Voloshyn, P. K.; Pavlyuk, O.; Kruk, O.; Trevoho, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Львівськмй національний університет ім. І.Франка; Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine; Ivan Franko National University of Lviv; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
    Мета. Виявити положення потенційних сейсмоактивних зон, в яких можуть виникати місцеві землетруси. Дати кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань (у балах шкали MSK-64) з урахуванням ефектів, пов’язаних із локальними тектонічними та інженерно-геологічними умовами досліджуваного майданчика. Методика. Сейсмотектонічний потенціал активізованих, чи потенційно сейсмоактивних, сегментів розломів (лінеаментів), які відсікаються поперечними до їх простягання розломами такого або нижчого порядку, розташованих максимально близько від досліджуваної ділянки, встановлюють на основі усієї сукупності даних про зв’язок між довжиною та магнітудою приурочених до нього максимальних за енергетикою землетрусів. Кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань методом сейсмогеологічних аналогій для цієї території виконано згідно із нормами, регламентованими ДБН В.1.1-12-2014. Результати. На підставі аналізу інформації про геодинамічну і сейсмотектонічну ситуацію у районі майданчика розташування проєктованих споруд встановлено положення потенційних сейсмоактивних зон, у яких можуть виникати місцеві землетруси. Визначено сейсмотектонічний потенціал найближчих до майданчика сегментів розломів у термінах максимальних магнітуд, які з імовірністю 99 % не будуть перевищені за найближчі 50 років. Безпосередньо поблизу майданчика розташовані сегменти розломів (1–5), позначені на тектонічній карті. Найбільші сейсмотектонічні потенціали Mmax = 4,32, Mmax = 4,03 у розломів 1 і 4 з довжинами лінеаментів L = ~18,91 км, L = ~13,23 км. У розломів 2, 3, 5 менші значення сейсмотектонічного потенціалу Mmax = 3,42; 3,60; 3,48. Відомо, що землетруси у Закарпатському прогині неглибокі, тобто відбуваються на глибинах 2–5 км. За таких умов IRM = 7,27, IRM = 7,34 для розломів 1 і 4 є найбільшим, у решти розломів 2, 3 і 5 менші значення IRM = 4,38; 5,49; 3,48 бала, за макросейсмічною шкалою MSK-64 і ДСТУ-Б-В.1.1-28 2010 відповідно. Оцінку взято для ґрунтів ІІ категорії за сейсмічними властивостями. Максимальний розрахунковий вплив від місцевих потенційних землетрусів на територію майданчика оцінюється як IRM = 7,34 бала за макросейсмічною шкалою MSK-64 і ДСТУ-Б-В.1.1-28:2010. За даними інженерно геологічних досліджень, у межах десятиметрового шару, нижче від позначки планування, ґрунти виділеного на майданчику інженерно-геологічного району зараховано до ІІ категорії за сейсмічними властивостями. Об’єкт реконструкції належить до класу наслідків (відповідальності) СС3. Згідно із картою ЗСР-2004–С нормативна (фонова або вхідна) інтенсивність сейсмічних струшувань майданчика становить IN = 8 балів за шкалою MSK-64. Наукова новизна. Визначено сейсмоактивні розломи в околі м. Ужгород, розраховано сейсмотектонічний потенціал та максимально можливий вплив від місцевих землетрусів на територію ділянки забудови та стійкість проєктованих споруд. Практична значущість. СМР майданчиків будівництва дає уточнені значення сейсмічних впливів щодо загального сейсмічного районування країни, що дає змогу на етапі проєктування сейсмостійкого будівництва враховувати можливий приріст сейсмічної бальності. Врахування результатів СМР під час будівництва інженерних конструкцій дає змогу уникнути людських жертв і зменшити економічні втрати за сейсмічних проявів.
  • Thumbnail Image
    Item
    The processing of gnss observation by non-classical error theory of measurements
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Двуліт, П. Д.; Савчук, С. Г.; Сосонка, І. І.; Dvulit, P. D.; Savchuk, S.; Sosonka, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета дослідження: обґрунтувати необхідність використання сучасних методів опрацювання часових рядів GNSS-спостережень некласичною теорією похибок вимірів (НТПВ), що характеризується великими обсягами вибірок n > 500. Такі похибки високоточних спостережень, здебільшого, неможливо пояснити класичним законом розподілу Гаусса. Зі збільшенням обсягу вибірок емпіричний розподіл похибок все більше відхилятиметься від класичної теорії похибок вимірів (КТПВ) за Гауссом. Методика досліджень. Для проведення досліджень попередньо опрацьовано GNSS-спостереження на п’яти перманентних станціях України (SULP, GLSV, POLV, MIKL та CRAO). Після застосування “очищених” процедур на основі програмного пакета iGPS отримано часові ряди GNSS-спостережень за 2018–2020 рр. Перевірку емпіричних розподілів похибок забезпечено процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, які запропонував Г. Джеффріс, і принципів теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Основний результат дослідження. Встановлено, що отримані із високоточного опрацювання GNSS-спостережень часові ряди координат перманентних станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Здійснення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії та ексцесу значної вибірки із подальшим застосуванням тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Наукова новизна. Автори скористались можливостями НТПВ для удосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів та необхідністю урахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжує ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб’єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їх геодинамічну інтерпретацію. Практична значущість полягає у застосуванні НТПВ-діагностики ймовірнісної форми розподілу топоцентричних координат перманентних станцій та вдосконаленні методики їх визначень. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних GNSS-вимірювань великого обсягу.
  • Thumbnail Image
    Item
    The research of interrelation between seismic activity and modern horisontal movements of the Carpathian-Balkan region based on the data from permanent GNSS stations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Третяк, К. Р.; Брусак, І. В.; Tretyak, K. R.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проблема прогнозу землетрусів та їх взаємозв’язку із горизонтальними деформаціями земної кори досі не вирішена. У цій роботі метою є пошук просторово-часових взаємозв’язків між значеннями узагальнених критеріїв поля горизонтальних швидкостей земної кори та узагальненої сейсмічності. Як полігон досліджень вибрано територію Карпато-Балканського регіону, в зв’язку із широкою диференціацією сейсмічної активності та добре дослідженою геологічною структурою регіону. Методика. За даними мереж ГНСС-станцій проаналізовано горизонтальні деформації території Карпато-Балканського регіону за 2010–2019 рр. та побудовано карти розподілу швидкостей дилатації. За даними сейсмічних станцій визначено щорічні параметри узагальненої сейсмічності для окремих блоків, у вершинах яких розташовані ГНСС-станції. На основі просторово-часового аналізу горизонтальних деформацій та узагальненої сейсмічності здійснено пошук кореляційних взаємозв’язків між абсолютним значеннями дилатації та узагальненими параметрами сейсмічності територій. У результаті виділено сталі зони, із високим ступенем кореляції між абсолютним значеннями дилатації та великою піввіссю еліпса розсіювання землетрусів. Найбільша за площею територія із високою кореляцією охоплює Родопський масив, зону занурення Африканської плити під Євразійську. Територія високої кореляції також збігається із зоною Вранча. На основі виконаних досліджень можна припустити, що кореляційний взаємозв’язок між горизонтальними деформаціями, визначеними за даними ГНСС, і узагальненою сейсмічністю проявляється тільки у зонах субдукції, де є інтенсивна сейсмоактивність і прояви постійних деформацій земної кори. Це підтверджується проявом зон кореляцій, які розташовані вздовж однієї зі сторін активних розломів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Contents
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25)
  • Thumbnail Image
    Item
    Титульний аркуш до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25)