Геодинаміка. – 2020. – №1(28)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59284

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – № 1 (28). – 96 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
19
29
38
52
62
71
81
94

Content


1
5
19
29
38
52
62
71
81
94

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    The origin of the low density zones in the crystalline crust of the Transcarpathian depression (Ukraine) from petrophysical thermobaric modelling
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Корчін, В. О.; Русаков, О. М.; Буртний, П. О.; Карнаухова, О. Є.; Korchin, V. A.; Rusakov, O. M.; Burtnyi, P. A.; Karnaukhova, E. E.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics NAS of Ukraine
    Мета. На основі матеріалів лабораторних РТ-досліджень гірських порід і геофізичних даних щодо регіонального профілю РП-17 і їх сумісного аналізу передбачалось розкрити генезис зон низьких швидкостей у корі Закарпатського прогину як горизонтів термобаричного розущільнення мінеральної речовини та простежити зв’язок цих зон із землетрусами і родовищами вуглеводнів. Методика. Суть такого підходу полягає у порівнянні інформації ГСЗ і експериментальних даних про фізичні параметри гірських порід за високих тисків і температур. Для цього використано результати лабораторних досліджень у високих PT-режимах петрофізичних характеристик зразків гірських порід, аналогічних тим, які притаманні досліджуваному району. Результати. На основі аналізу вивчення даних лабораторних РТ-досліджень характеристик порід Українського щита і результатів спільної інтерпретації цих та сейсмічних даних по регіональних сейсмічних профілях ГСЗ на УЩ розроблено метод петрофізичного термобаричного моделювання. Напрацьовані підходи і методики застосовано для аналізу даних щодо Закарпаття, зокрема, вздовж регіонального профілю РП-17. Тут виявлено дві зони розущільнення термобаричного походження, які збігаються із зонами низьких швидкостей, аналогічні зафіксованим лабораторними методами в зразках гірських порід у різних РТ-умовах. Зони прогнозуються як ефективні регіональні пастки мантійних флюїдів, зокрема вуглеводнів, які під дією високих тиску, температури і декомпресії проникають у земну кору, а потім у приповерхневі шари осадового чохла, де сформують певні родовища. У зонах розущільнення активізуються приповерхневі землетруси із малими магнітудами, що розширює області розущільнення і сприяє переміщенню у них глибинних, наприклад, вуглеводнів до зон їх локалізації. Наукова новизна. Зони низьких швидкостей (області термобаричного розущільнення мінеральної речовини) обов’язкові за певного тиску і температур у земній корі будь-яких регіонів. Вперше показано, що для Закарпаття вони є її невід’ємною частиною і обов’язково формуються в процесі прогрівання земних надр під час їх “термогеоактивізаціі”. Горизонти термобаричного розущільнення порід під впливом тектонічних напружень, різноспрямованих деформацій і вібрацій набувають властивостей сильно дислокованих середовищ, формують великі канали міграції флюїдів, так званих “труб дегазації”, які, своєю чергою, забезпечують рух корисних мінеральних середовищ до поверхні, а також є зонами релаксації тектонічних напружень, зокрема, у вигляді землетрусів. Практична значущість. Результати описаних досліджень дають можливість уточнити геолого-структурні особливості будови земної кори Закарпаття, адекватно інтерпретувати просторовий розподіл геофізичних полів та розшифровувати особливості місцевої геодинаміки і сейсмотектонічного процесу, уточнювати рівень та характер геоекологічних небезпек, ефективніше прогнозувати та досліджувати глибинно-просторовий розподіл корисних копалин.