Магістерські роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492

Browse

Now showing 1 - 20 of 140

Психологічні особливості мотивації зміни професії у дорослому віці
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дилин, Світлана Михайлівна; Dylyn, Svitlana Mykhailivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Мотивація - це внутрішній процес, який спонукає людину до певної поведінки. Вона є основою людської діяльності і визначає її ефективність. Мотивовані люди прагнуть до досягнення успіху і готові йти на середнього рівня ризик, орієнтуються на власні сили, гнучко і наполегливо добиваються власної мети. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб віком від 30 до 55 років та різної статі. Показники мотивації були кореляційно пов’язаними із показниками психологічного благополуччя та вольового самоконтролю. Дорослі студенти - майбутні психологи, котрі прийняли участь у дослідженні, були поділені на дві групи: одні, які вже розпочали практику, а інші ні, на статистично достовірному рівні відрізнялися показниками рівня мотивації та вольової сморегуляції. Відмінності у психологічному благополуччі між групами підкреслюють роль внутрішніх психологічних станів у зміні кар?єрних траекторій. Аналіз за допомогою t-тесту показав значущі відмінності за ключовими психологічними конструктами, такими як мотивація успіху, вольова регуляція, настирливість, самоконтроль, а також виміри психологічного благополуччя, включаючи автономію, особистісне зростання та позитивні стосунки з іншими тощо. Ті, хто навчається і змінив професію (тобто залишив попередню роботу і почав психологічну практику), продемонстрували вищі рівні показників, порівняно з тими, хто вчиться але не наважується почати практику, що підкреслює вплив цих рис на кар'єрну стабільність.
Креативність як основа підприємницьких здібностей для осіб з різними видами зайнятості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Коценко, Тетяна Петрівна; Kotsenko, Tetiana Petrivna; Орищин-Буждиган, Лідія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Індивідуально-психологічні особливості ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тиховська, Світлана Іванівна; Tykhovska, Svitlana Ivanivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Емоційний інтелект студентів технічних спеціальностей як чинник мотивації досягнення успіху
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фечан, Наталія Павлівна; Fechan, Nataliia Pavlivna; Мищишин, Марія Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У кваліфікаційній роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження емоційного інтелекту студентів як чинника мотивації досягнення успіху, які навчаються у коледжі та університеті на різних технічних спеціальностях. Здійснено аналіз психологічних особливостей емоційного інтелекту студентів технічних спеціальностей, його формування, розвиток та зв’язок з мотивацією досягнення успіху. Виявлено ключові фактори емоційного інтелекту, які впливають на мотивацію досягнення успіху респондентів та здійснено порівняльний аналіз показників емоційного інтелекту студентів коледжу та університету. Обґрунтовано актуальність дослідження емоційного інтелекту студентів та його значення в навчальній успішності, мотивації досягнення успіху в професійній діяльності та задоволенні власних потреб. У дослідженні приймали участь 103 респонденти Національного університету «Львівська політехніка» (НУЛП) та Львівського коледжу транспортної інфраструктури (ЛФКТІ) віком від 17 до 22 років. В ході проведеного дослідження виявлено, що рівень емоційного інтелекту у студентів в переважній більшості низький – у загальній групі досліджуваних 43,69% показали низький рівень емоційного інтелекту. За допомогою кореляційного та факторного аналізу результатів емпіричного дослідження підтвердився зв?язок між компонентами емоційного інтелекту та мотивацією досягнення успіху.
Стресостійкість працівників організацій з різним типом спрямованості особистості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пилат, Василина Романівна; Pylat, Vasylyna Romanivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі висвітлено соціально-психологічні чинники, що впливають на стрес і стресостійкість працівників. На основі теоретичного аналізу та емпіричних досліджень виявлено, що стрес є багатовимірною реакцією, яка залежить від індивідуальних характеристик, організаційного середовища та зовнішніх стресорів. Стресостійкість визначається як динамічний конструкт, що змінюється під впливом особистісних орієнтацій, механізмів подолання стресу та організаційної культури. Емпіричний аналіз показав, що працівники, зорієнтовані на завдання, частіше використовують стратегії вирішення проблем, тоді як орієнтовані на стосунки працівники покладаються на емоційні механізми подолання стресу. Установлено, що внутрішній локус контролю та вищий рівень освіти корелюють із підвищеною стресостійкістю. Жінки продемонстрували більшу схильність до міжособистісного стресу порівняно з чоловіками. Організаційні фактори, такі як стиль керівництва та фізичне робоче середовище, можуть бути як буфером, так і тригером стресу. Результати підкреслюють важливість створення в організаціях середовища, яке сприяє розвитку стратегій вирішення проблем і підтримує внутрішній локус контролю працівників. Багатовимірний підхід до управління стресом має інтегрувати індивідуальні та організаційні аспекти для ефективного підвищення стресостійкості, особливо у контексті глобальних і соціально-політичних викликів, які ускладнюють робоче середовище.
Домашнє насильство як чинник деструкції сімейних взаємин
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Легоцька, Ольга Василівна; Lehotska, Olha Vasylivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Домашнє насильство – багатовимірне явище, що спричиняє атмосферу страху та контролю, порушує емоційну прив’язаність і завдає тривалих емоційних травм. Вибірка дослідження складалася з 76 учасників від 19 до 65 років. Застосовано спостереження, авторську анкету і 6 психодіагностичних методик. Емпіричне дослідження підтвердило, що нефізичне насильство трапляється частіше, хоча фізичне також залишається значним деструктивним чинником. Виявлено, що вищий рівень насильства корелює зі зниженням довіри, комунікації та задоволеності стосунками. Аналіз показав, що соціально-економічні та демографічні чинники впливають на прояви насильства: респонденти з вищими доходами рідше зазнають насильства; у сім’ях з дітьми частіше трапляється нефізичне насильство через підвищений рівень стресу. Стабільні шлюбні стосунки виявилися пов’язаними з вищим рівнем фізичного насильства, що свідчить про можливі кризи взаємин. Запропоновані рекомендації включають психологічну допомогу обом сторонам конфлікту, створення безпечних умов для жертв, просвітницькі програми і посилення правового захисту. Це сприятиме мінімізації насильства та відновленню здорового сімейного клімату.
Психологічні фактори прояву лідерства медичних працівників
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Олексюк, Роксолана Зіновіївна; Oleksiuk, Roksolana Zinoviivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Лідерство є критично важливим елементом в системі охорони здоров'я, оскільки безпосередньо впливає на якість медичних послуг, координацію роботи між різними підрозділами та загальну ефективність системи. У світі, що стикається з численними викликами, зокрема пандеміями та збройними конфліктами, наявність лідерських якостей у медичних працівників стає все більш актуальною. Основною метою даної роботи є діагностика лідерських якостей медичних працівників КНП “Рожнятівська багатопрофільна лікарня” РСР. Емпіричне дослідження лідерських здібностей медичних працівників виявило важливість розвитку лідерських навичок для покращення якості медичних послуг. Відзначено, що лідери в медичній сфері сприяють підвищенню довіри пацієнтів, ефективній роботі команди та загальному покращенню результатів діяльності закладу. Результати дослідження свідчать про необхідність активізації навчання медичних працівників лідерству, що дозволить ефективно реагувати на виклики сучасності.
Емоційна стійкість як адаптаційний потенціал особистості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Подольська, Вікторія Ігорівна; Podolska, Viktoriia Ihorivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"
Емоційна стійкість – комплексна особливість психіки, що характеризується здатністю регулювати прояви своєї емоційності для ефективного виконання діяльності. Ця властивість також сприяє зменшенню негативного впливу несприятливих факторів, знижує стресові реакції і уможливлює подальшу конструктивну діяльність. Адаптаційний потенціал визначає здатність особистості до трансформацій на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях з метою забезпечення комфортних взаємовідносин з соціальним середовищем. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 68 осіб віком від 18 до 40 років та різної статі. Високі показники таких психічних станів як тривога, ригідність та фрустрація, корелювали з високим рівнем дезадаптивності та низьким рівнем емоційної стійкості. Чоловіки та жінки, котрі прийняли участь у дослідженні на статистично достовірному рівні відрізнялися показниками емоційного інтелекту та таких його компонентів як емпатія, розпізнавання емоцій інших, самомотивація та емоційна обізнаність. Не існувало статистично значимих відмінностей у мірах прояву показників адаптації, неадаптивних станів, характеристик емоційності. У результаті проведення багаточинникового аналізу виділились такі чинники як «Емоційний інтелект», «Неадаптивні стани», «Гармонія з собою і світом», «Негнучке домінування», «Невпевненість в собі», «Адаптаційний потенціал інтенсивності емоцій», «Агресивність в структурі емоційної стійкості».
Психологічні особливості ставлення людей різного віку до смерті в контексті війни
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фурдас, Вікторія Валеріївна; Bondarchuk, Viktoriia Valeriivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"
Ставлення до смерті – важливий складник, що впливає на сприйняття життя та світу людиною та формує її світогляд. Його показниками є страх смерті, уникання теми смерті, прийняття як втеча, наближене прийняття та нейтральне прийняття. 138 респондентів родом з України взяли участь в опитуванні про їх ставлення до смерті в контексті війни. У роботі пояснено взаємозв’язок різних проявів ставлення до смерті та особистісних характеристик. Виокремлено фактори, що впливають на характер ставлення до смерті, а саме: задоволеність життям, стресостійкість, екзистенційна сповненість особистості (самодистанціювання, самотрансценденція, свобода, відповідальність). Охарактеризовано вплив контексту війни на ставлення людей до смерті. Нейтральне прийняття смерті характеризується низьким рівнем страху смерті та високими рівнями екзистенційної сповненості. Наближеному прийняттю характерний високий рівень позитивних метафор смерті. Прийняття як втеча асоціюється з низькою стресостійкістю і високим рівнем негативних метафор смерті. Пояснено психологічний процес видозміни сприйняття смерті людини залежно від розуміння та оцінки життя і психологічної зрілості.
Взаємозв'язок стресостійкості у професійній діяльності з емоційним інтелектом викладача
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачук, Крістіна Юріївна; Tkachuk, Kristina Yuriivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі розкрито психологічний зміст таких понять як срес, стресостійкість, емоції, емоційна сфера особистості, інтелект та емоційний інтелект. На наш погляд, такий теоретичний огляд відкриває перспективу більш глибокого занурення у досліджувану тему, що дозволяє сформувати теоретичний фундамент майбутнього емпіричного дослідження, теоретично обґунтовано значення стресостійкості та емоційного інтелекту в контексті професійної діяльності викладача. Дослідження показало, що рівень стресостійкості у професійній діяльності викладача значно пов’язаний з рівнем емоційного інтелекту, особливо такими аспектами останнього, як емоційна стійкість, самоконтроль та здатність до побудови підтримуючих стосунків. Ці особистісні характеристики знижують рівень стресу та ризик емоційного вигорання, що свідчить про необхідність розвитку емоційного інтелекту в професійному середовищі для збереження психічного здоров’я викладачів. Таким чином, стресостійкість і емоційний інтелект взаємопов’язані між собою наступним чином: люди з розвиненим емоційним інтелектом краще управляють стресом, оскільки вони більш усвідомлені в своїх емоціях і вміють їх контролювати; стресостійкість допомагає ефективніше використовувати емоційний інтелект в кризових ситуаціях, не піддаючись імпульсивним емоціям або паніці.
Суб’єктивне благополуччя віруючих осіб
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стащак, Ярослав Володимирович; Stashchak, Yaroslav Volodymyrovych; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
У цій магістерській роботі розглядаються ключові аспекти проблеми суб’єктивного благополуччя серед віруючих осіб, які мають освіту в психології. Описуються різні теоретичні підходи до визначення суб’єктивного благополуччя в психологічній науці. Наголошується, що вивчення цієї теми має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дослідження суб’єктивного благополуччя є важливим для збереження психічного здоров’я та адаптації до складних життєвих умов. Гармонійне поєднання знань з психології та релігії здатне забезпечити ефективні інструменти для досягнення щастя в соціумі. Глибоке вивчення суб’єктивного благополуччя віруючих, які ознайомлюються з психологічною наукою, відкриває можливості не лише для здолання негативних емоцій, але й для підвищення рівня щастя і задоволеності життям, а також для запобігання поширенюю депресивних станів. Дослідження індивідуального благополуччя базується на особистих переживаннях і оцінках респондентів, які залежать від різних чинників, таких як досягнення, якість соціальних зв’язків, здоров’я та рівень освіти, та інші. Важливим аспектом є роль віри, яка є вираженням особистої довіри до Бога. У емпіричному дослідженні взяли участь 100 студентів психології, з яких 95% сповідують християнство. Встановлено тісний зв’язок між вивченням психології та вірою, які впливають на суб’єктивне благополуччя. Більшість учасників – жінки до 50 років, які активно вивчають психологію, після чого зростає інтерес до віри. Середній показник індексу задоволеності життям у цій групі становить 29,32, що свідчить про високий рівень задоволення, а середній рівень психологічного благополуччя зафіксовано на показнику 317, що також вказує на середній рівень благополуччя.
Психологічні передумови шкільної тривожності підлітків
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Явдощин, Юлія Ігорівна; Yavdoshchyn, Yuliia Ihorivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Шкільна тривожність – це розлад психіки, який може виникнути в учнів середньої школи будь-якого віку, проявляється як надмірний страх перед школою та пов’язаними з нею видами діяльності: спілкуванням з іншими учнями, публічними виступами чи іспитами. Підліткова тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, таких як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, облудність, лінощі як результат «вивченої безпорадності», помилкова гіперактивність, відхід у хворобу та ін. Емпіричне дослідження проведено на базі Львівського фахового коледжу культури і мистецтв з85 особами віком від 14 до 20 років різної статі. Застосовано 4 психодіагностичні методики, спостереження, авторську анкету. Результати дослідження відображають психологічні передумови формування шкільної тривожності підлітків, виявляють зв'язок між різними формами тривожності, само- сприйняттям та соціальною поведінкою. Аналіз кореляційних зв'язків між ситуативною тривожністю, особистісною тривожністю, соціальною тривожністю, самооцінкою тривожності та соціальним уникненням висвітлює критично важливі фактори, що сприяють розвитку та підтримці шкільної тривожності в цій групі.
Тривожність як чинник труднощів адаптації внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від військових дій
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Котіков, Олександр Олександрович; Kotikov, Oleksandr Oleksandrovych; Павленок, Катерина Сергіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Кваліфікаційна робота присвячена аналізу ролі тривожності у процесі адаптації. У дослідженні розглядаються теоретичні аспекти проблеми, зокрема визначення та характеристика тривожності як психологічного феномену, а також особливості адаптації з точки зору сучасних психологічних концепцій. Основний акцент зроблено на емпіричному дослідженні, яке дозволяє виявити специфіку взаємозв’язку між рівнем особистісної тривожності та характеристиками особистісної адаптації учасників. Результати дослідження використовуються для розробки програм зниження рівня тривожності та оптимізації процесу адаптації. Зроблені висновки підкреслюють значущість тривожності як чинника, що впливає на адаптацію, і можуть слугувати основою для створення стратегій підтримки психологічного благополуччя.
Психологічне благополуччя молоді з різною активністю у соціальних мережах
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вірста, Наталія Вікторівна; Virsta, Nataliia Viktorivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"
Психологічне благополуччя є суб’єктивним досвідом позитивної забарвленості почуттів або ж когнітивних оцінок. В нього включено життєву мету, життєву силу, позитивні афекти, задоволеність життям, оптимізм та щастя. Визначено як позитивні, так і негативні аспекти впливу спілкування у віртуальному просторі на молодь. З метою апробації та підтвердження припущення було досліджено 126 осіб віком від 17 до 22 років. Емпіричне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що серед досліджуваних є високо та низькоактивні користувачі. Вони надають перевагу трьом соціальним мережам: Instagram, TikTok та Facebook та найчастіше користуються меседжерами Telegram, Viber та WhatsApp. За порівняльним аналізом визначено, що психологічно більш благополучними, більш задоволеними у визначенні та досягненні цілей та в загальному має більшу цікавість до свого життя є ті молоді люди, які не приділяють значної кількості часу та уваги соціальним мережах. А також вони мають проблеми у керуванні своїми емоціями, неадекватно проявляють емоції, не бажають зближатися з людьми на емоційній основі. Для групи, що є високоактивною характерні більш високі показники відкритості, впевненості у собі, цінності себе, прийняття та прив’язаності до себе та виявляють нижчі показника віддзеркаленого Я, внутрішньої конфліктності та звинувачення себе. Психологічне благополуччя молоді залежить від задоволеності від життя, від Інтернет- залежності, від емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, комунікативних та організаторських здібностей, самоставлення особистості.
Психологічні особливості розуміння моральних якостей молодшими школярами
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Величко, Наталія Степанівна; Velychko, Nataliia Stepanivna; Білозерська, Світлана Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська робота присвячена осмисленню понять «мораль», «моральне виховання», «моральні якості»; висвітлено критерії моральності та їх значення в житті людини. Моральність представлена проявом духовності в поведінці індивіда, у його стосунках із зовнішнім світом. Процес морального виховання розглядається з позицій основних рис духовності та моральності: прагнення людини до ідеалу, орієнтація на вищі базові цінності та характер взаємин між людьми. Зосереджено увагу на особливостях морального розвитку дітей молодшого шкільного віку. Запропоновано психологічну структуру моральної сфери молодшого школяра, яка представлена трьома компонентами: когнітивним (моральна свідомість, моральна самосвідомість, моральні знання та переконання); емоційним (моральні почуття і моральні переживання); поведінковим (моральні потреби, моральні мотиви, моральні вчинки, моральна поведінка). Опис методів діагностики та результатів досліджень дало можливість визначити рівень сформованості моральних уявлень; рівень моральної самооцінки; особливості моральної поведінки та рівень моральної вихованості молодших школярів. Доведено, що розуміння моральних якостей дітей молодшого шкільного віку носить конкретний характер, проте, діти виявляють труднощі у самостійному визначенні та аргументації соціального та особистісного значення сенсу моральних правил поведінки.
Психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб із залежностями в умовах війни
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Білоконь, Сергій Сергійович; Bilokon, Sergii Serhiiovych; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У дослідженні вивчено психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб із залежностями в умовах війни. Ціннісні орієнтації є основою для прийняття рішень, а в умовах війни вони стають важливим механізмом стійкості, в той час як залежність обмежує можливості адаптації та самоконтролю. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 88 чоловіків віком від 16 до 69 років. Застосовано методики «Портрет цінностей» Ш. Шварца, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, тест на залежність та тест смисложиттєвих орієнтацій Дж. Крамбо. Результати показали суттєві відмінності між особами із залежностями та без залежностей за такими цінностями, як конформізм, традиція, стимуляція, гедонізм, досягнення, влада. Дослідження виявило, що у групі осіб із залежностями спостерігається зниження орієнтації на процес, результат, самостійності, доброзичливості і сенсожиттєвих орієнтацій, тоді як у групі без залежностей відзначено зростання локусу контролю "Я" та прагнення до стимуляції. Отримані результати допомогли розробити психологічні рекомендації, спрямовані на формування конструктивних життєвих стратегій та ціннісних орієнтацій.
Психологічні особливості асертивності здобувачів закладів вищої освіти
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Олінкевич, Володимир Іванович; Olinkevych, Volodymyr Ivanovych; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Поняття асертивності розглядається як здатність особи діяти відповідно до власних інтересів, вміння захищати свої права без зайвого емоційного хвилювання та вільно висловлювати власні переконання, почуття та думки чесним, відкритим і прямим способом, не порушуючи прав інших людей. Визначено, що асертивність формується через створення символічного уявлення про асертивну поведінку та її наслідки, а також завдяки практичному досвіду людини. Виявлено, що розвиток асертивності сприяє самореалізації особистості та покращенню якості соціальної взаємодії. Доведено: кожен тип асертивності виражається через різноманітні взаємозв’язки із психологічними характеристиками: особи із агресивною асертивністю характеризуються низьким рівнем ціннісних уявлень універсалізму та безпеки, меншою мірою виражають дружелюбність, однак більшою мірою мають потребу у владі, є більш відритими до нового та екстраверсивними; особи із переважаючою маніпулятивною асертивністю також виражають потребу у владі, однак меншою мірою потребу в універсалізмі; особи із пасивною асертивністю меншою мірою виражають схильність до екстраверсії, емоційної стабільності та відкритості новому: особи із гармонійною асертивністю більшою мірою задоволені своїм життям, більше виражають емоційну стабільність, є більш відкриті до нового, та меншою мірою виявляють конформізм. У дослідженні взяло участь 56 здобувачів вищої освіти різних курсів Львівської національної академії мистецтв та НУ «Львівська політехніка».
Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Taras, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.
Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Durkach, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.
Емоційна стійкість як чинник резистентності вчителя до професійного вигорання
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мельничук, Анастасія Іванівна; Melnychuk, Anastasiia Ivanivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"
Емоційна стійкість - це здатність адаптуватися і відновлюватися після негараздів, зберігаючи емоційну та психологічну рівновагу в умовах значного стресу. Вважаємо, що вчителі з вищим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність справлятися із вимогами своєї професії та залишаються стійкими до вигорання навіть за надзвичайного зовнішнього тиску. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб жіночої статі віком від 18 до 65 років. Результати цього дослідження висвітлюють значущий зворотний зв'язок між емоційною стійкістю та показниками вигорання, зокрема, емоційним виснаженням, деперсоналізацією та редукцією особистих досягнень. Емоційна стійкість діє як буфер проти негативних наслідків вигорання, оскільки вчителі з високим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність керувати емоційними вимогами та стресом у своїй професійній діяльності. Вчителі з низькою емоційною стійкістю виявили вищий рівень емоційного виснаження та деперсоналізації.