Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Item Музика як ресурс у професійному становленні майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Залізняк, Марія-Марина Євгенівна; Zalizniak, Mariia-Maryna Yevhenivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене професійному становленню майбутніх психологів із акцентом на роль особистісних ресурсів та музики як інструменту розвитку. Теоретичний аналіз виявив, що цей процес включає не лише освоєння професійних знань, але й розвиток самосвідомості, саморегуляції та емоційної стійкості. Здатність до адаптації, когнітивна гнучкість, емпатія та стресостійкість є ключовими факторами ефективної професійної діяльності психологів. Емпіричне дослідження підтвердило, що музика сприяє розвитку професійної стійкості, самооцінки та саморефлексії. Функціональне залучення до музики допомагає посилити професійну ідентичність, стресостійкість і здатність долати труднощі. Зокрема, учасники, які активно використовували музику для емоційної регуляції, демонстрували вищі показники професійної активності й самоефективності. Аналіз виділив два аспекти музичного залучення — функціональне та цільове, які позитивно корелюють із життєстійкістю, емоційною стабільністю та впевненістю в собі. Це підкреслює потенціал музики як додаткового ресурсу в професійному розвитку психологів. Таким чином, музика є ефективним інструментом для гармонійного поєднання особистісних ресурсів і професійної компетентності, що забезпечує стабільний професійний розвиток фахівців у сфері психології.Item Психологічні особливості розуміння моральних якостей молодшими школярами(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Величко, Наталія Степанівна; Velychko, Nataliia Stepanivna; Білозерська, Світлана Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена осмисленню понять «мораль», «моральне виховання», «моральні якості»; висвітлено критерії моральності та їх значення в житті людини. Моральність представлена проявом духовності в поведінці індивіда, у його стосунках із зовнішнім світом. Процес морального виховання розглядається з позицій основних рис духовності та моральності: прагнення людини до ідеалу, орієнтація на вищі базові цінності та характер взаємин між людьми. Зосереджено увагу на особливостях морального розвитку дітей молодшого шкільного віку. Запропоновано психологічну структуру моральної сфери молодшого школяра, яка представлена трьома компонентами: когнітивним (моральна свідомість, моральна самосвідомість, моральні знання та переконання); емоційним (моральні почуття і моральні переживання); поведінковим (моральні потреби, моральні мотиви, моральні вчинки, моральна поведінка). Опис методів діагностики та результатів досліджень дало можливість визначити рівень сформованості моральних уявлень; рівень моральної самооцінки; особливості моральної поведінки та рівень моральної вихованості молодших школярів. Доведено, що розуміння моральних якостей дітей молодшого шкільного віку носить конкретний характер, проте, діти виявляють труднощі у самостійному визначенні та аргументації соціального та особистісного значення сенсу моральних правил поведінки.Item Психологічні особливості критичного мислення молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Прончак, Роксолана Юріївна; Pronchak, Roksolana Yuriivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Робота присвячена дослідженню психологічних особливостей критичного мислення студентської молоді. Теоретичний аналіз показав, що сформоване критичне мислення є одними з головних факторів в соціалізації особистості, так як особистість як суб’єкт соціальних відносин характеризується автономністю. У зв’язку з цим, вивчення психологічних особливостей критичного мислення студентської молоді як компонента соціального мислення з позиції суб’єктно-діяльнісного підходу є актуальним, оскільки забезпечує розкриття механізмів впливу соціуму на особистісні структури суб’єкта через вищий план його функціонування – когнітивний. Емпіричне дослідження підтвердило, що більшість респондентів доволі обізнані та проявляють взаємодію, їм властиві роздуми та співставлення фактів, вони здатні аналізувати ситуацію та приймати потрібні рішення, проте майже за всіма п’ятьма компонентам переважає низький або середній рівень критичного мислення. Зауважено що тільки за досить високого рівня сформованості критичного мислення студентів відкриваються перспективи подальшої професійної діяльності, яка потребує перетворення випускника вузу на самостійного, творчо та критично мислячого суб’єкта діяльності, що володіє вміннями та навичками ділової взаємодії та співробітництва, що виявляються в нестандартних підходах до вирішення завдань.Item Психологічні бар'єри як чинник життєвих труднощів людини(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бадалій, Марія Євгенівна; Badalii, Mariia Yevhenivna; Шиделко, Анна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Висвітлено класифікацію та особливості прояву життєвих труднощів як предмету психологічного дослідження. Життєві труднощі визначено як багатогранне явище, що включає виклики особистісного, соціального та професійного характеру, і класифіковано за інтенсивністю, тривалістю впливу та рівнем суб’єктивної значущості. Визначено сутність, причини виникнення та види психологічних бар’єрів. Психологічні бар’єри розглядаються як внутрішні перешкоди, що формуються внаслідок когнітивних викривлень, емоційної дисрегуляції та дезадаптивних поведінкових патернів. Причини: травматичний досвід, низька самооцінка, зовнішній локус контролю, а також високий рівень стресу. Види бар’єрів охоплюють когнітивні (наприклад, феномен самозванця), емоційні (тривога, депресія) та поведінкові (безпорадність). Психологічні бар’єри посилюють вразливість до стресу, ускладнюючи застосування ефективних стратегій подолання. Результати проведеного емпіричного дослідження свідчать, що бар’єри, такі як депресія, тривога, низьке самоспівчуття, зовнішній локус контролю, суттєво знижують рівень психологічного благополуччя та життєстійкості.Item Особливості соціокультурної ідентифікації в пізньому юнацькому віці(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Малиш, Максим Ярославович; Malysh, Maksym Yaroslavovych; Новікова, Жанна Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"У ході теоретичного аналізу ми сформували визначення ідентичності як набір ролей, характеристик та особливостей, через які особистість описує себе. Ідентифікація – процес набуття ідентичності. Ми припускаємо, що складна структура кореляцій між аспектами соціокультурної ідентичності може бути пояснена меншою кількістю факторів. Для підтвердження робочої гіпотези було зібрано дані 77 респондентів віком від 18 до 25 років. Серед опитуваних було 46 жінок та 31 чоловік. Дескриптивний аналіз показав, що у структурі самоідентифікації переважають соціальне, комунікаційне та рефлексивне Я. Конформізм та самооцінка виражені адаптивно. У міжособистісній комунікації врівноважені тенденції до домінування та співпраці. У етнічній ідентифікації переважає афективний аспект, виражена регіональна ідентифікація. У ході факторного аналізу були виділені такі фактори: традиційно-культурні основи, національно-громадянська самосвідомість, інформаційно-комунікаційний вплив, вплив масової культури, вплив найближчого оточення. Кореляційний аналіз показав, що національно-громадянська самосвідомість та інформаційно-комунікаційний вплив асоційовані з аспектами ідентичної самоідентифікації. Також вони пов’язані з комунікаційними аспектами, що вказують на більшу готовність до співпраці та встановлення дружніх стосунків. Інформаційно-комунікаційний вплив пов’язані із виявами лідерських амбіцій, при цьому виявляється схильність до егоїзму, підозрілості, але й альтруїзму. Вплив масової культури асоційований с самоідентифікацією через рефлексивне та комунікаційне Я.Item Соціально-психологічні особливості самоповаги у здобувачів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Матулкіна, Людмила Валеріївна; Matulkina, Liudmyla Valeriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Розглядається поняття самоповаги у здобувачів вищої освіти. Теоретично проаналізовано ряд наукових джерел щодо поняття самоповаги та експериментально досліджено вплив самоповаги на успішність здобувачів вищої освіти. Проаналізовано та подано детальний опис етапів, вибірки і результатів експериментального дослідження. Визначено якісні й кількісні показники та рівні розвитку самоповаги здобувачів вищої освіти. Проведений кореляційний аналіз надав можливість виявити міцність взаємозв’язків між усіма конструктами компонентної структури самоповаги у здобувачів вищої освіти. Спираючись на якісні показники структурних компонентів досліджуваного особистісного утворення, ми визначили рівні прояву самоповаги у здобувачів вищої освіти (високий, середній, низький). Дослідження самоповаги у здобувачів вищої освіти є досить актуальним і важливим питанням. Освіта є періодом інтенсивного особистісного розвитку, де здобувачі вищої освіти зустрічаються з новими викликами, вимогами та можливостями. Самоповага впливає на психологічний стан та загальне благополуччя здобувачів, їхню академічну успішність, мотивацію і здатність досягти своїх цілей. На основі здійсненого ґрунтовного теоретичного аналізу визначено такі психологічні умови формування зазначеного особистісного утворення: усвідомлене уявлення про себе, адекватна самооцінка, самоставлення до себе, як до іншого, оцінка іншими власних досягнень; взаємодія зі значущими іншими; позитивна мотивація стосовно себе.Item Психологічні чинники життєстійкості в умовах воєного часу(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Скрипниченко, Оксана Ярославівна; Skrypnychenko, Oksana Yaroslavivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У науковій роботі розглядаються психологічні чинники життєстійкості, їх взаємозв’язок та вплив на формування життєстійкості в умовах воєнного стану. Визначено, що життєстійкість - це здатність людини адаптуватися до складних життєвих обставин, зберігати позитивний настрій та ефективність у діяльності. У воєнний час життєстійкість є особливо важливою як для окремих людей, так і для суспільства в цілому. Умови воєнного стану створюють складне середовище для людей. Психологічні чинники, що впливають на життєстійкість в цих умовах, включають підтримку спільноти, віру в свої можливості, вміння адаптуватися до змін, здатність зберігати емоційну стійкість та здійснювати стратегії саморегуляції. Також важливою є наявність ресурсів, доступ до інформації та можливість підтримки від близьких. Ця наукова робота аналізує вплив умов воєнного стану на життєстійкість людей. Вона висвітлює психологічні аспекти, які впливають на людей у таких умовах, зосереджуючись на підтримці спільноти, вірі у власні можливості, адаптації до змін, збереженні емоційної стійкості та стратегій саморегуляції. Дослідження показує, що доступ до ресурсів, інформації та підтримки від близьких відіграють ключову роль у зміцненні людської життєдіяльності в умовах воєнного конфлікту. Нами виявлено значну відмінність між показниками життєстійкості місцевих мешканців у порівнянні з внутрішньо переміщеними особами. До основних чинників які мають позитивний вплив на формування життєстійкості в умовах воєнного стану належать: -наявність чітких життєвих цілей, що є важливою умовою для збереження життєстійкості, відчуття сенсу життя та мети існування людини; -соціальна стійкість та стійкість спільноти у вигляді підтримки від друзів,близьких людей, соціального оточення є важливою умовою для збереження життєстійкості. Дослідження також показало, що життєстійкість є складною інтегральною динамічною характеристикою, яка може змінюватися в залежності від ситуації. У воєнний час життєстійкість може підвищуватися внаслідок зростання групової підтримки, появи спільної мети та усвідомлення сенсу життя. Однак вона також може знижуватися внаслідок посилення стресу, втрати близьких людей та руйнування соціальних зв'язків. Результати дослідження можуть бути використані для розробки заходів щодо підвищення життєстійкості населення в умовах воєнного стану.Item Ірраціональні переконання та копінг стратегії з різною мірою активності у соціальних мережах(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Скиданенко, Ірина Володимирівна; Skydanenko, Iryna Volodymyrivna; Орищин-Буждиган, Лідія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"У часи глобальних криз та нестабільності люди стикаються з численними викликами, які вимагають адаптації та вироблення ефективних копінг стратегій. Водночас, соціальні мережі можуть як сприяти формуванню здорових способів реагування на стрес, так і підсилювати ірраціональні переконання та небезпечні моделі мислення. Тому дослідження цього питання має важливе значення для розробки психологічних інтервенцій, які б сприяли підвищенню стресостійкості та емоційного благополуччя молоді в умовах постійного інформаційного впливу. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 170 осіб різної статі віком від 16 до 25 років, які були розподілені на групи за рівнем використання соцмереж. Дослідження вивчало особливості ірраціональних переконань і копінг стратегій молоді з різною активністю у соціальних мережах. Підтверджено, що більша кількість використаних соцмереж асоціюється з вищим рівнем ірраціональності та дезадаптивними копінгами, тоді як раціональність корелює з адаптивними стратегіями. Результати підкреслюють вплив соціальних мереж на психологічне благополуччя та відкривають перспективи для подальших досліджень у цій сфері.Item Психологічні особливості ставлення людей різного віку до смерті в контексті війни(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фурдас, Вікторія Валеріївна; Bondarchuk, Viktoriia Valeriivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Ставлення до смерті – важливий складник, що впливає на сприйняття життя та світу людиною та формує її світогляд. Його показниками є страх смерті, уникання теми смерті, прийняття як втеча, наближене прийняття та нейтральне прийняття. 138 респондентів родом з України взяли участь в опитуванні про їх ставлення до смерті в контексті війни. У роботі пояснено взаємозв’язок різних проявів ставлення до смерті та особистісних характеристик. Виокремлено фактори, що впливають на характер ставлення до смерті, а саме: задоволеність життям, стресостійкість, екзистенційна сповненість особистості (самодистанціювання, самотрансценденція, свобода, відповідальність). Охарактеризовано вплив контексту війни на ставлення людей до смерті. Нейтральне прийняття смерті характеризується низьким рівнем страху смерті та високими рівнями екзистенційної сповненості. Наближеному прийняттю характерний високий рівень позитивних метафор смерті. Прийняття як втеча асоціюється з низькою стресостійкістю і високим рівнем негативних метафор смерті. Пояснено психологічний процес видозміни сприйняття смерті людини залежно від розуміння та оцінки життя і психологічної зрілості.Item Психічне здоров'я молоді з різним рівнем залежності від соціальних мереж(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Клубова, Ганна Ігорівна; Klubova, Hanna Ihorivna; Білозерська, Світлана Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі здійснено психологічний аналіз психічного здоров'я молоді з різним рівнем залежності від соціальних мереж. Проведене дослідження щодо психічного здоров'я молоді з різним рівнем залежності від соціальних мереж показало, що статистично значущі відмінності між респондентами, залежно від ступеня їхньої залученості до соціальних мереж, а саме, що особи з надмірним використанням соціальних мереж мають вищий рівень особистісної тривожності. Надмірне використання соціальних мереж може негативно позначатися на різних аспектах суб'єктивного благополуччя, зокрема на психологічному та фізичному здоров'ї. Надмірно залучені до соціальних мереж люди значно частіше проявляють ознаки залежності. Вони можуть демонструвати труднощі у самоконтролі щодо використання гаджетів, потребу постійно перебувати онлайн і втрату здатності отримувати задоволення поза цифровим середовищем.В осіб із нижчим і вищим рівнем інтернет-залежності на схожому рівні підвищуються симптоми депресії та тривожності. Це може свідчити про те, що особи з високим рівнем інтернет-залежності або менше відчувають зниження благополуччя через певну компенсацію соціальних і емоційних потреб у цифровому середовищі, або мають інші механізми психологічної адаптації, які згладжують негативний вплив соціальних мереж на їхнє самопочуття.Item Індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левицька, Марія Миколаївна; Bezkorovaina, Mariia Mykolaivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. Об’єктом дослідження є захисні механізми, а предметом дослідження індивідуальні особливості використання захисних механізмів військовослужбовцями у подоланні стресових ситуацій. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 104 військовослужбовці віком від 18 до 45 років та різної статі. Для виявлення структури захисних механізмів та ідентифікації прихованих характеристик було проведено факторний аналіз даних. В результаті дослідження було виділено п’ять основних факторів, що характеризують різні аспекти захисної поведінки. За допомогою кореляційного аналізу було встановлено статистично значущі зв’язки між цими факторами та такими змінними, як когнітивна переоцінка, стримування емоцій, рівень стресу, заперечення, регресія, компенсація та заміщення. На основі проведених досліджень надано рекомендації, які спрямовані на розробку та впровадження ефективних програм психологічної підтримки військовослужбовців, що дозволить зміцнити їхнє психічне здоров'я, підвищити стійкість до стресу та, як наслідок, покращити виконання службових обов'язків. Теза на основі наукового дослідження була представлена на VІІ-й Міжнародній студентські науково-практичні конференції 01 листопада 2024 року.Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Harazd, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Емоційна стійкість як чинник резистентності вчителя до професійного вигорання(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мельничук, Анастасія Іванівна; Melnychuk, Anastasiia Ivanivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Емоційна стійкість - це здатність адаптуватися і відновлюватися після негараздів, зберігаючи емоційну та психологічну рівновагу в умовах значного стресу. Вважаємо, що вчителі з вищим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність справлятися із вимогами своєї професії та залишаються стійкими до вигорання навіть за надзвичайного зовнішнього тиску. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб жіночої статі віком від 18 до 65 років. Результати цього дослідження висвітлюють значущий зворотний зв'язок між емоційною стійкістю та показниками вигорання, зокрема, емоційним виснаженням, деперсоналізацією та редукцією особистих досягнень. Емоційна стійкість діє як буфер проти негативних наслідків вигорання, оскільки вчителі з високим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність керувати емоційними вимогами та стресом у своїй професійній діяльності. Вчителі з низькою емоційною стійкістю виявили вищий рівень емоційного виснаження та деперсоналізації.Item Психологічні особливості прояву самостійності й особистісної безпорадності у підлітковому віці(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Зубар, Марія Михайлівна; Zubar, Mariia Mykhailivna; Новікова, Жанна Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"У пiдлiткoвoмy вiцi aктивнo фopмyєтьcя caмocвiдoмicть, виpoбляєтьcя влacнa незaлежнa cиcтемa етaлoнiв caмooцiнювaння i caмocтaвлення, розвивається здатність до самодетермінації, що стає запорукою проявів автономності та самостійності підлітка, цілеспрямованості, наполегливості та відповідальності за власні вибори та дії. Проте, в несприятливих умовах, коли підліток потерпає від психологічного насильства, в нього починає проявлятись особистісна безпорадність, яка негативно впливає на хід його подальшого життя. В дослідженні розглянуто психологічні особливості проявів самостійності і безпорадності в підлітковому віці, виявлено взаємозв’язки між самостійністю, безпорадністю, особистісними особливостями підлітків та сімейним кліматом, досліджено відмінності між групами підлітків з вищим і нижчим рівнями самостійності і безпорадності.Item Соціально-психологічні чинники емоційного вигорання банківських працівників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Козак, Ірина Валеріївна; Kozak, Iryna Valeriivna; Новікова, Жанна Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячено проблемі професійного вигорання серед банківських працівників в Україні, що є актуальним через специфічні стресові фактори, характерні для цієї галузі. Теоретичний аналіз показує, що вигорання не обмежується індивідуальними особливостями, а значною мірою залежить від зовнішніх умов, таких як структура та вимоги робочого місця. опитування 80 банківських працівників, переважно жінок, щодо рівня вигорання, стресу та умов праці. Результати підтвердили, що емоційне виснаження супроводжується деперсоналізацією та зниженням відчуття особистих досягнень. Працівники з кращими комунікативними та організаційними навичками виявилися менш схильними до вигорання, що вказує на потенціал тренінгів та розвиток життєстійкості як ефективних методів профілактики. Кореляційний аналіз виявив тісний зв’язок між вигоранням і рівнем задоволеності ключовими аспектами роботи, такими як заробітна плата, кар’єрне зростання та якість менеджменту. Факторний аналіз виділив п’ять латентних факторів, що впливають на вигорання: змістовна залученість, сприятливе робоче середовище, внутрішній локус контролю, прагнення до зовнішнього підтвердження та орієнтація на процес.Item Особливості емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Максименко, Поліна Володимирівна; Maksymenko, Polina Volodymyrivna; Шамлян, Каріна Микитівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження магістерської роботи присвячено вивченню емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти. Актуальність обумовлена необхідністю розуміння та оптимізації процесу навчання і розвитку студентів у сучасному освітньому середовищі. Враховуючи рівень конкуренції та стресу, який виникає під час навчання, емоційно-вольова саморегуляція стає ключовим фактором для досягнення успіху та ефективного функціонування студентів. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному розгляді емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти. У роботі розглянуті поняття саморегуляції, підходи до розуміння емоційно-вольової регуляції та її змістові характеристики, які охоплюють процес управління власною поведінкою, емоціями та думками для досягнення поставлених цілей. У дослідженні використанні такі методи: теоретико-методологічний аналіз емоційно- вольової регуляції, узагальнення, систематизація теоретичних даних; психодіагностичне тестування із використанням комплексу методик; описова статистика отриманих даних, кореляційний аналіз, кластерний аналіз, критерій групами U-МаннаУітні. У результаті нами були виявленні позитивні зв’язки між досліджуваними характеристиками, що підтверджували наші припущення щодо впливу емоційно-вольової регуляції на самоефективність особистості, її психічні стани, мотивацію до успіху та впевненість у собі.Item Особливості психологічної травматизації учасників бойових дій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лаврів, Ольга Василівна; Lavriv, Olha Vasylivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості психологічної травматизації учасників бойових дій. Проаналiзовано наукові розвідки проблематики психотравматизації особистості Психічна травма виникає внаслідок перебування людини у психотравмувальній ситуації, яка серйозно загрожує особистісній цілісності та безпеці. Бойова психологічна травматизація особистості охоплює вплив бойового стресу, що порушує психологічну безпеку, навантажує регуляторні системи та мобілізує функціональні ресурси для адаптації до фізичних і психічних навантажень. Для військовослужбовців, які пережили психотравмуючі події, важливо вчасно надати ефективну психологічну допомогу, психотерапію та соціально- психологічну реабілітацію. Результати емпіричного дослідження показали, що психологічна травматизація притаманна значній частині військовослужбовців учасників збройних сил. Виявлено, що військовослужбовці-учасники бойових дій найбільше використовують фізичну активність як стратегію подолання кризових ситуацій, у порівнянні з іншими стратегіями, наприклад, знаннями. Встановлено прямі кореляції між симптоматикою ПТСР, реактивною тривожністю та особистісними стратегіями подолання криз, такими як віра, соціальні контакти, фізична активність, уява та знання. Військовослужбовці мають більш виражені прояви реактивної тривожності. Розглянуто напрямки психологічної допомоги військовослужбовцям, яка має включати різноманітні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), EMDR, позитивна психотерапія, гештальт-терапія, арт- терапія, символ-драма, які адаптовані до індивідуальних потреб кожного військовослужбовця.Item Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Bychok, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.Item Соціально – психологічні чинники формування образу тіла(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крілик, Юлія Андріївна; Krilyk, Yuliia Andriivna; Сняданко, Ірина Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Суб’єктивне сприйняття людиною своєї зовнішності називають образом тіла, який може бути позитивним, нейтральним чи негативним. Соціальні фактори відіграють значну роль у формуванні образу тіла, мова йде про культуру, здебільшого різні ідеали краси, медіа, соціальні стандарти і норми. Крім соціальних, впливають на формування образу тіла й психологічні чинники: самооцінка, перфекціонізм, неблагополучний дитячий та травматичний досвід. Мета дослідження - вивчення зв’язку соціально-психологічних чинників та їх впливу на формування образу тіла людини. Кількість досліджуваних становила 75 людей, а саме жінок 18-45 років, частина з яких мала розлади харчової поведінки. Було з’ясовано, жінки з травматичним досвідом в дитинстві та дорослому віці (особливо, фізичне та сексуальне насилля) можуть бути більш схильні до стурбованості своїм тілом. Розуміння впливу соціально-психологічних чинників на формування образу тіла може допомогти у розробленні програм та заходів задля підвищення самооцінки, створення позитивного образу тіла та підвищення психічного здоров’я.Item Емоційний інтелект студентів технічних спеціальностей як чинник мотивації досягнення успіху(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фечан, Наталія Павлівна; Fechan, Nataliia Pavlivna; Мищишин, Марія Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У кваліфікаційній роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження емоційного інтелекту студентів як чинника мотивації досягнення успіху, які навчаються у коледжі та університеті на різних технічних спеціальностях. Здійснено аналіз психологічних особливостей емоційного інтелекту студентів технічних спеціальностей, його формування, розвиток та зв’язок з мотивацією досягнення успіху. Виявлено ключові фактори емоційного інтелекту, які впливають на мотивацію досягнення успіху респондентів та здійснено порівняльний аналіз показників емоційного інтелекту студентів коледжу та університету. Обґрунтовано актуальність дослідження емоційного інтелекту студентів та його значення в навчальній успішності, мотивації досягнення успіху в професійній діяльності та задоволенні власних потреб. У дослідженні приймали участь 103 респонденти Національного університету «Львівська політехніка» (НУЛП) та Львівського коледжу транспортної інфраструктури (ЛФКТІ) віком від 17 до 22 років. В ході проведеного дослідження виявлено, що рівень емоційного інтелекту у студентів в переважній більшості низький – у загальній групі досліджуваних 43,69% показали низький рівень емоційного інтелекту. За допомогою кореляційного та факторного аналізу результатів емпіричного дослідження підтвердився зв?язок між компонентами емоційного інтелекту та мотивацією досягнення успіху.