Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Взаємозв'язок резильєнтності та показників психоемоційного стану у жінок(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пеляк, Мирослава Миколаївна; Peliak, Myroslava Mykolaivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене резильєнтності як чиннику підтримки психоемоційного стану жінок в умовах стресу. Резильєнтність визначено як багатовимірний психологічний конструкт, що поєднує когнітивну гнучкість, емоційну регуляцію та підтримувальне середовище. Її високий рівень сприяє адаптації до стресу, знижуючи емоційну реактивність, тоді як низький рівень підвищує вразливість до стресу, тривоги та депресії. Емпіричне дослідження серед українок віком 20–40 років показало, що 44% респонденток мають низький рівень резильєнтності, який асоціюється з високими показниками емоційного дистресу. Зокрема, жінки молодого віку, самотні чи ті, хто працюють лише за наймом, демонстрували нижче психологічне благополуччя. У заміжніх жінок і тих, хто поєднує роботу з навчанням, відзначено вищу резильєнтність завдяки підтримувальному середовищу та балансу життєвих сфер. Кореляційний аналіз підтвердив, що резильєнтність має захисну функцію: вона знижує рівень дистресу, румінацій і тривожності, позитивно впливаючи на емоційне благополуччя, залученість і сенс життя. Три основні фактори (психологічний дистрес, емоційна реактивність, ригідність) визначають психоемоційний стан і демонструють значущість резильєнтності для адаптації. Рекомендації включають тренінги з когнітивної реструктуризації, усвідомленості та емоційного самоусвідомлення, що сприятимуть розвитку резильєнтності та стійкості жінок у кризових ситуаціях.Item Етнічні стереотипи та адаптація нових співробітників до роботи онлайн в полікультурному середовищі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Попова, Ольга Тарасівна; Kutsiaba, Olha Tarasivna; Орищин-Буждиган, Лідія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження розглядає вплив етнічних стереотипів на адаптацію працівників і задоволеність роботою в мультикультурному середовищі. Етнічні стереотипи створюють психологічні бар’єри, що ускладнюють взаємодію в командах і знижують якість робочого клімату. Адаптація працівників залежить від культурного інтелекту, емпатії та готовності до інтеграції, які сприяють зниженню тривожності та ефективній взаємодії. Працівники з високим рівнем культурного інтелекту краще адаптуються, демонструють вищий рівень задоволеності роботою та сприяють соціальній гармонії. Соціальне домінування негативно впливає на адаптацію, знижуючи рівень інклюзивності, тоді як егалітаризм і етнокультурна емпатія сприяють створенню позитивного клімату, що підвищує продуктивність і задоволеність. Дистанційна робота зменшує упередження, однак обмежує соціальні контакти, що може ускладнювати адаптацію. Досвідчені працівники краще інтегруються в команди, тоді як менш досвідчені частіше демонструють упередження. Результати підтверджують, що подолання стереотипів і підтримка егалітарних цінностей є основою для створення інклюзивного середовища, що сприяє задоволеності працею та зростанню професійних навичок.Item Етнічні стереотипи та адаптація нових співробітників до роботи онлайн в полікультурному середовищі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Попова, Ольга Тарасівна; Popova, Olha Tarasivna; Орищин-Буждиган, Лідія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження розглядає вплив етнічних стереотипів на адаптацію працівників і задоволеність роботою в мультикультурному середовищі. Етнічні стереотипи створюють психологічні бар’єри, що ускладнюють взаємодію в командах і знижують якість робочого клімату. Адаптація працівників залежить від культурного інтелекту, емпатії та готовності до інтеграції, які сприяють зниженню тривожності та ефективній взаємодії. Працівники з високим рівнем культурного інтелекту краще адаптуються, демонструють вищий рівень задоволеності роботою та сприяють соціальній гармонії. Соціальне домінування негативно впливає на адаптацію, знижуючи рівень інклюзивності, тоді як егалітаризм і етнокультурна емпатія сприяють створенню позитивного клімату, що підвищує продуктивність і задоволеність. Дистанційна робота зменшує упередження, однак обмежує соціальні контакти, що може ускладнювати адаптацію. Досвідчені працівники краще інтегруються в команди, тоді як менш досвідчені частіше демонструють упередження. Результати підтверджують, що подолання стереотипів і підтримка егалітарних цінностей є основою для створення інклюзивного середовища, що сприяє задоволеності працею та зростанню професійних навичок.Item Особистісні ресурси адаптації курсантів військових закладів вищої освіти до служби в армії(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Костюк, Ольга Євгенівна; Kostiuk, Olha Yevhenivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Робота присвячена комплексному дослідженню адаптаційних можливостей курсантів в умовах навчання у вищих військових навчальних закладах. Основну увагу приділено аналізу теоретичних засад та емпіричному дослідженню аспектів соціально- психологічної адаптації, а також визначенню чинників, що впливають на ефективність адаптаційних процесів серед майбутніх офіцерів. Робота містить огляд наукових підходів до вивчення проблеми адаптації курсантів, висвітлює ключові фактори, що сприяють або заважають успішному пристосуванню до особливих умов навчання. Обґрунтовано роль особистісних ресурсів, які допомагають курсантам ефективно адаптуватись до вимогливого середовища та забезпечують готовність до виконання завдань у майбутній професійній діяльності. Досліджено відмінності у прояві адаптивності курсантів першого (n = 35) та другого (n = 35) курсів, охарактеризовано психологічні особливості їхніх адаптаційних ресурсів. Показано, що в процесі навчання відбуваються значні зміни в акцентуаціях характеру курсантів, що свідчить про поступове пристосування до специфічних умов навчання у військовому закладі. Отримані результати мають практичну значущість, оскільки дають змогу розробити рекомендації для вдосконалення системи психолого-педагогічної підтримки курсантів.Item Особливості толерування невизначеності та прийняття рішень у працівників ІТ-сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сорочка, Оксана Василівна; Sorochka, Oksana Vasylivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У дослідженні вивчено вплив толерантності до невизначеності та особливостей прийняття рішень на адаптацію й продуктивність в умовах нестабільності, зокрема в ІТ-сфері. Теоретичний аналіз показав, що толерантність до невизначеності впливає на вибір між раціональними й інтуїтивними механізмами прийняття рішень. Високий рівень толерантності пов’язаний із креативністю, готовністю до ризику й ефективністю діяльності, тоді як низький рівень спричиняє прокрастинацію, уникнення рішень і зростання тривожності. Емпіричне дослідження серед ІТ-спеціалістів виявило, що толерантність до невизначеності та готовність до змін варіюються залежно від віку та досвіду. Молодші працівники частіше демонструють уникнення, прокрастинацію й тривожність, тоді як старші більш стабільні й цілеспрямовані. Статистичний аналіз підтвердив зв’язок між толерантністю до невизначеності й такими рисами, як оптимізм і впевненість, а також визначив чотири стилі прийняття рішень: активний, обережний, цілеспрямований і винахідливий. Виявлено гендерні особливості: жінки мають вищу тривожність, але більше винахідливості й рефлексії, що підкреслює необхідність гендерно-чутливого підходу. Рекомендовано створювати безпечне середовище та розвивати когнітивну й емоційну гнучкість для підвищення адаптивності працівників.Item Психологічна структура особистості майбутніх юристів на етапі первинної професіоналізації(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лободзінська, Роксоляна - Діана Володимирівна; Lobodzinska, Roksoliana-Diana Volodymyrivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Особистість юристів представлено як багаторівневу та багатофункціональну систему, що поєднує в собі психофізіологічний, психологічний та соціально-психологічний рівні. Стверджується, що вивчення особистості юриста в динаміці дозволяє виявити структуру якостей, які співвідносяться з його професією упродовж всього навчання у закладі вищої освіти. Показано, що динаміка структури особистісних якостей у майбутніх юристів під час навчання у закладі вищої освіти є нерівномірною та має неоднорідну структуру. В період навчання відбувається зміна одночасно всіх якостей особистості. Під час навчання у закладі вищої освіти змінюється компонентний склад структури особистості, зменшується кількість якостей, що характеризують самоставлення. Досліджувалися майбутні юристи закладів вищої освіти України. Загалом у дослідженні прийняло участь 243 особи віком від 17 до 21 року. Констатується, структура особистості майбутніх юристів зазнає суттєвих перебудов на другому та п’ятому курсах. Це виражаються у зниженні показників організованості, когерентності та дивергентності структури, що засвідчує кризи на цих етапах навчання. Найстабільнішою, цілісною, інтегрованою є структура особистості майбутніх юристів є на третьому та четвертому роках навчання.