Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Взаємозв'язок особистісних властивостей та схильності до суїцидальних дій в осіб різного віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фтемова, Юлія Юріївна; Ftemova, Yuliia Yuriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Наукова робота присвячена дослідженню взаємозв'язку між особистісними характеристиками та схильністю до суїцидальної поведінки серед осіб різного віку. Самогубство – це свідомий акт позбавлення свого життя, причини даного явища пов’язують з депресією, низькою самооцінкою, відчуттям самотності, непотрібності та безнадійності. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 112 осіб віком від 12 до 35 років та різної статі. Учасники були поділенні на три групи – підлітки, юнаки, молодь. Показники самотності були кореляційно пов’язаними із схильністю до суїцидальних дій та думок у всіх вікових категоріях. Найбільш схильними до суїцидальних думок виявились – підлітки. Найвищі показники самотності, безнадійності, депресивності, непотрібності переважають також в підлітковій групі респондентів. Також виявлено, що з віком спостерігається зниження схильності до суїцидальних дій та думок.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Taras, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Dziuma, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Психологічні бар'єри як чинник життєвих труднощів людини(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бадалій, Марія Євгенівна; Badalii, Mariia Yevhenivna; Шиделко, Анна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Висвітлено класифікацію та особливості прояву життєвих труднощів як предмету психологічного дослідження. Життєві труднощі визначено як багатогранне явище, що включає виклики особистісного, соціального та професійного характеру, і класифіковано за інтенсивністю, тривалістю впливу та рівнем суб’єктивної значущості. Визначено сутність, причини виникнення та види психологічних бар’єрів. Психологічні бар’єри розглядаються як внутрішні перешкоди, що формуються внаслідок когнітивних викривлень, емоційної дисрегуляції та дезадаптивних поведінкових патернів. Причини: травматичний досвід, низька самооцінка, зовнішній локус контролю, а також високий рівень стресу. Види бар’єрів охоплюють когнітивні (наприклад, феномен самозванця), емоційні (тривога, депресія) та поведінкові (безпорадність). Психологічні бар’єри посилюють вразливість до стресу, ускладнюючи застосування ефективних стратегій подолання. Результати проведеного емпіричного дослідження свідчать, що бар’єри, такі як депресія, тривога, низьке самоспівчуття, зовнішній локус контролю, суттєво знижують рівень психологічного благополуччя та життєстійкості.Item Особливості психоемоційних станів біженців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левченко, Інна Олексіївна; Levchenko, Inna Oleksiivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження аналізує психоемоційний стан українців, що виїхали за межі України після 24-го лютого 2022 року. Проведено теоретичний аналіз впливу вимушеного переселення на психоемоційний стан, характеристики основних психоемоційних станів українських біженців, а також виокремлено роль психологічної та соціальної підтримки у процесі адаптації. У рамках роботи здійснено емпіричне дослідження, яке дозволило оцінити рівень депресії, тривожності, стресу, задоволеність життям, позитивні та негативні емоції серед українських біженців за кордоном. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, а також шкалу PMH-Scale. Отримані результати свідчать про адаптаційний потенціал більшості біженців, попри складні психоемоційні переживання. Запропоновано практичні рекомендації для створення програм психологічної підтримки, враховуючи вікові та гендерні особливості. Робота має теоретичну та практичну цінність, оскільки сприяє розробці ефективних психологічних втручань та соціальних програм для забезпечення благополуччя та адаптації біженців у нових соціокультурних умовах.Item Самотність особистості та способи її подолання: вплив соціальних мереж(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Китчак, Ярема Васильович; Kytchak, Yarema Vasylovych; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене аналізу феномену самотності, її психологічних характеристик, методів подолання та зв’язку із соціальними мережами. Самотність визначено як багатовимірний стан, що включає об’єктивну ізоляцію та суб’єктивне відчуття відчуженості. Показано, що самотність негативно впливає на психологічне благополуччя, спричиняючи депресію, тривожність та емоційне виснаження. Соціальні мережі виступають двояким фактором: вони можуть сприяти соціальній інтеграції або ж посилювати самотність через поверхневі взаємодії, соціальне порівняння та інтернет-залежність. Емпіричне дослідження серед молоді (21–24 роки) виявило, що пасивне використання мереж (перегляд контенту) корелює з підвищенням самотності, тоді як активне спілкування знижує цей показник. Учасники з високим рівнем самотності частіше демонстрували депресивні симптоми, знижену самооцінку та меншу задоволеність життям. Встановлено, що якість онлайн-взаємодій впливає більше, ніж їхня кількість. Надмірне використання мереж погіршує психологічний стан, підвищуючи рівень ізоляції. Результати підкреслюють важливість усвідомленого використання соціальних мереж та розробки програм із підвищення цифрової грамотності для зменшення негативного впливу самотності.