Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Психологічне благополуччя молоді з різною активністю у соціальних мережах(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вірста, Наталія Вікторівна; Virsta, Nataliia Viktorivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя є суб’єктивним досвідом позитивної забарвленості почуттів або ж когнітивних оцінок. В нього включено життєву мету, життєву силу, позитивні афекти, задоволеність життям, оптимізм та щастя. Визначено як позитивні, так і негативні аспекти впливу спілкування у віртуальному просторі на молодь. З метою апробації та підтвердження припущення було досліджено 126 осіб віком від 17 до 22 років. Емпіричне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що серед досліджуваних є високо та низькоактивні користувачі. Вони надають перевагу трьом соціальним мережам: Instagram, TikTok та Facebook та найчастіше користуються меседжерами Telegram, Viber та WhatsApp. За порівняльним аналізом визначено, що психологічно більш благополучними, більш задоволеними у визначенні та досягненні цілей та в загальному має більшу цікавість до свого життя є ті молоді люди, які не приділяють значної кількості часу та уваги соціальним мережах. А також вони мають проблеми у керуванні своїми емоціями, неадекватно проявляють емоції, не бажають зближатися з людьми на емоційній основі. Для групи, що є високоактивною характерні більш високі показники відкритості, впевненості у собі, цінності себе, прийняття та прив’язаності до себе та виявляють нижчі показника віддзеркаленого Я, внутрішньої конфліктності та звинувачення себе. Психологічне благополуччя молоді залежить від задоволеності від життя, від Інтернет- залежності, від емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, комунікативних та організаторських здібностей, самоставлення особистості.Item Ґендерно-рольові детермінанти субʼєктивного благополуччя молоді.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тригубенко, Дар'я Сергіївна; Tryhubenko, Daria Serhiivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерні ролі – це модель поведінки, які очікуються від жінок і чоловіків у суспільстві залежно від соціокультурного середовища, в якому вони перебувають. Суб’єктивне благополуччя, яке включає почуття щастя, задоволеність життям та психологічний комфорт, є одним із ключових показників якості життя. Гендерні ролі, зокрема традиційні стереотипи щодо маскулінності та фемінності, значною мірою визначають поведінку, життєві пріоритети та емоційний стан молоді. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 113 осіб віком від 18 до 25 років та різної статі. Показники задоволеності життям виявили тісний зв'язок із позитивними міжособистісними стосунками та наявністю життєвих цілей. Однак, були пов’язані із низьким рівнем автономії. Традиційні гендерні установки корелюють із проявами амбівалентного сексизму. Ворожий сексизм до жінок пов'язаний із більш вираженими гендерними установками та нижчими показниками суб’єктивного благополуччя. Одружені респонденти демонструють вищі показники традиційних гендерних установок і амбівалентного сексизму та низький рівень задоволеності життям. Натомість, Респонденти без партнера мали вищий рівень задоволеності життям. Чоловіки продемонстрували більш виражені традиційні гендерні установки та вищий рівень ворожого сексизму до жінок. Тодя як, жінки частіше проявляли компенсаторну поведінку щодо чоловіків.Item Суб’єктивне благополуччя віруючих осіб(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стащак, Ярослав Володимирович; Stashchak, Yaroslav Volodymyrovych; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"У цій магістерській роботі розглядаються ключові аспекти проблеми суб’єктивного благополуччя серед віруючих осіб, які мають освіту в психології. Описуються різні теоретичні підходи до визначення суб’єктивного благополуччя в психологічній науці. Наголошується, що вивчення цієї теми має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дослідження суб’єктивного благополуччя є важливим для збереження психічного здоров’я та адаптації до складних життєвих умов. Гармонійне поєднання знань з психології та релігії здатне забезпечити ефективні інструменти для досягнення щастя в соціумі. Глибоке вивчення суб’єктивного благополуччя віруючих, які ознайомлюються з психологічною наукою, відкриває можливості не лише для здолання негативних емоцій, але й для підвищення рівня щастя і задоволеності життям, а також для запобігання поширенюю депресивних станів. Дослідження індивідуального благополуччя базується на особистих переживаннях і оцінках респондентів, які залежать від різних чинників, таких як досягнення, якість соціальних зв’язків, здоров’я та рівень освіти, та інші. Важливим аспектом є роль віри, яка є вираженням особистої довіри до Бога. У емпіричному дослідженні взяли участь 100 студентів психології, з яких 95% сповідують християнство. Встановлено тісний зв’язок між вивченням психології та вірою, які впливають на суб’єктивне благополуччя. Більшість учасників – жінки до 50 років, які активно вивчають психологію, після чого зростає інтерес до віри. Середній показник індексу задоволеності життям у цій групі становить 29,32, що свідчить про високий рівень задоволення, а середній рівень психологічного благополуччя зафіксовано на показнику 317, що також вказує на середній рівень благополуччя.Item Особливості психоемоційних станів біженців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левченко, Інна Олексіївна; Levchenko, Inna Oleksiivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження аналізує психоемоційний стан українців, що виїхали за межі України після 24-го лютого 2022 року. Проведено теоретичний аналіз впливу вимушеного переселення на психоемоційний стан, характеристики основних психоемоційних станів українських біженців, а також виокремлено роль психологічної та соціальної підтримки у процесі адаптації. У рамках роботи здійснено емпіричне дослідження, яке дозволило оцінити рівень депресії, тривожності, стресу, задоволеність життям, позитивні та негативні емоції серед українських біженців за кордоном. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, а також шкалу PMH-Scale. Отримані результати свідчать про адаптаційний потенціал більшості біженців, попри складні психоемоційні переживання. Запропоновано практичні рекомендації для створення програм психологічної підтримки, враховуючи вікові та гендерні особливості. Робота має теоретичну та практичну цінність, оскільки сприяє розробці ефективних психологічних втручань та соціальних програм для забезпечення благополуччя та адаптації біженців у нових соціокультурних умовах.