Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Психологічне благополуччя молоді з різною активністю у соціальних мережах(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вірста, Наталія Вікторівна; Virsta, Nataliia Viktorivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя є суб’єктивним досвідом позитивної забарвленості почуттів або ж когнітивних оцінок. В нього включено життєву мету, життєву силу, позитивні афекти, задоволеність життям, оптимізм та щастя. Визначено як позитивні, так і негативні аспекти впливу спілкування у віртуальному просторі на молодь. З метою апробації та підтвердження припущення було досліджено 126 осіб віком від 17 до 22 років. Емпіричне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що серед досліджуваних є високо та низькоактивні користувачі. Вони надають перевагу трьом соціальним мережам: Instagram, TikTok та Facebook та найчастіше користуються меседжерами Telegram, Viber та WhatsApp. За порівняльним аналізом визначено, що психологічно більш благополучними, більш задоволеними у визначенні та досягненні цілей та в загальному має більшу цікавість до свого життя є ті молоді люди, які не приділяють значної кількості часу та уваги соціальним мережах. А також вони мають проблеми у керуванні своїми емоціями, неадекватно проявляють емоції, не бажають зближатися з людьми на емоційній основі. Для групи, що є високоактивною характерні більш високі показники відкритості, впевненості у собі, цінності себе, прийняття та прив’язаності до себе та виявляють нижчі показника віддзеркаленого Я, внутрішньої конфліктності та звинувачення себе. Психологічне благополуччя молоді залежить від задоволеності від життя, від Інтернет- залежності, від емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, комунікативних та організаторських здібностей, самоставлення особистості.Item Зв'язок міжособистісної залежності та психологічного благополуччя особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаврилюк, Анастасія Геннадіївна; Havryliuk, Anastasiia Hennadiivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя - це багатогранне поняття, що охоплює емоційні та психологічні стани, загальну задоволеність життям і загальне щастя особистості. Міжособистісну залежність розглядають, як складне і багатопланове порушення та розмежовують залежність як нормативне явище, надмірну залежність і деструктивне відокремлення, що спричиняють особистісні порушення. В опитуванні міжособистісної залежності та психологічного благополуччя взяло учать 160 осіб віком від 16 до 51 років та різної статі. Було виявлено взаємозв’язки між показниками залежності та різними аспектами благополуччя та рисами особистості. Виявлено, що респонденти з низьким рівнем залежності мають кращі адаптаційні можливості, тоді як високий рівень залежності асоціювався з емоційною вразливістю та відсутністю чітких життєвих цілей.Item Чинники психологічного благополуччя молоді під час воєнного стану(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ротбауер, Вікторія Петрівна; Rotbauer, Viktoriia Petrivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя – багатофакторне явище, що охоплює загальне щастя людини, задоволеність життям, мету в житті, а також психічне та емоційне здоров'я. Самотність є результатом процесу, під час якого людина порівнює свої існуючі особисті стосунки з бажаними чи очікуваними. Копінгом є процес, під час якого люди оцінюють, чи є ситуація загрозою, викликом або не має відношення до їхнього благополуччя. З метою дослідження чинників психологічного благополуччя молоді під час воєнного стану було досліджено 145 осіб віком від 18 до 25 років та різної статі. Показники благополуччя були кореляційно пов’язаними зі схильністю до переживання самотності, самоаналізом та адаптивними копінг-стратегіями. Виявлено відмінності між рівнями психологічного благополуччя за стійкістю та розповсюдженістю відчуття самотності, наданням переваги деструктивним копінг-стратегіями, та за регіоном проживання.Item Особистісні детермінанти психологічного благополуччя старшокласників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кіш, Катерина Іванівна; Kish, Kateryna Ivanivna; Шамлян, Каріна Микитівна; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя розглядається — як стан, що включає не лише задоволеність життям і переважання позитивних емоцій, а й самореалізацію, особистісний розвиток, пошук сенсу життя, а також баланс між соціальними очікуваннями та власними прагненнями. Особливу увагу заслуговує компонент психологічного благополуччя, такий як самоповага, яка є ключовим елементом емоційно-оцінного аспекту самосвідомості. Самоповага тісно пов’язана з поняттями самоставлення (selfregard), самоприйняття (self- acceptance), любові до себе (self-love), почуття компетентності (sense of competence) та самооцінки. Вибірку дослідження склали 74 старшокласники віком 15-17 р. шкіл Львівської області. За гендерним складом вибірка розподілилася таким чином: 24% учасників були хлопцями, а 76% — дівчатами. Учасники також були структуровані за віком, класом навчання, місцем проживання та рівнем навчальних досягнень. Результати аналізів підтвердили висунуту гіпотезу про те, що такі риси, як самоповага, сумлінність, екстраверсія, а також рівень нейротизму, мають істотний вплив на рівень психологічного благополуччя старшокласників. Кореляційний аналіз виявив значущі позитивні зв’язки між показниками самоповаги, сумлінності, екстраверсії та психологічним благополуччям, а також негативний зв'язок із нейротизмом. Це свідчить про важливість розвитку позитивного ставлення до себе, емоційної стабільності та організованості у старшокласників. Було виявлено, що самоповага формує ключовий фактор, який впливає на загальний рівень благополуччя, тоді як нейротизм формує окрему групу факторів, пов’язаних із тривожністю та емоційною нестабільністю.Item Медіапсихологічні чинники агресивної поведінки підлітків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Красіцька, Марта Ігорівна; Krasitska, Marta Ihorivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Медіапсихологічний чинник – це фактор впливу медіа на формування особистості. Медіапростір відіграє важливу роль у формуванні поведінкових патернів, включаючи агресію, яка може поширюватися через візуальні, текстові або аудіальні повідомлення. Вибірку емпіричного дослідженні склали 48 осіб від 14 до 17 років. Застосовано 4 психодіагностичні методики. Отримані дані свідчать про помірний зв'язок між сприйнятливістю до агресивного медіаконтенту та деякими формами агресивної поведінки підлітків. Трансляція насильства через медіа посилює негативні емоції, сприяючи формуванню ворожих поглядів і переконань, а також надаючи моделі для вираження і наслідування негативних емоцій. Водночас захоплення відеоіграми сприяє емоційній розрядці та приносить задоволення. З точки зору психологічного благополуччя, підлітки, які є залежними від агресивного медіаконтенту, мають ризик негативних наслідків, пов'язаних із самоконтролем, неаутентичним самовираженням, проблемами у спілкуванні з однолітками та у навчанні та проблеми з психічним здоров'ям.Item Психологічне благополуччя дівчат з порушеннями харчової поведінки(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крюкова, Лідія Григорівна; Kriukova, Lidiia Hryhorivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя є важливим аспектом загального добробуту й якості життя. Психологічне благополуччя включає різноманітні сфери життя, такі як емоції, самовизначення, стосунки, особистість, відсутність психічних проблем, задоволення від життя, процес самопізнання, глибоке почуття внутрішньої гармонії. Харчова поведінка – це система взаємодій особистості із навколишнім середовищем, яка спрямована на задоволення потреб через їжу. Харчова поведінка залежить від багатьох факторів, включно з культурою, сімейними цінностями, вихованням, фізичним станом і здоров’ям. Розлади харчової поведінки поділяються на три основні типи: емоціогенний, обмежувальний і екстернальний. З метою апробації та підтвердження припущень було досліджено 130 осіб віком від 19 до 24 років. Половина досліджуваних мають проблеми у харчуванні; більше половини вважають, що мають зайву вагу, третина не має зайвої ваги; половина робить спроби схуднути або підвищити вагу; четверта частина групи постійно контролюють свою вагу, половина час від часу контролює та інші взагалі не контролюють свою вагу. За результатами емпіричного дослідження визначено, що найбільше опитаних проявляють високий рівень за шкалою «екстернальний тип харчової поведінки». Виявлено взаємозалежності між типом харчової поведінки та психологічним благополуччям, саморегуляцією поведінки.Item Самотність особистості та способи її подолання: вплив соціальних мереж(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Китчак, Ярема Васильович; Kytchak, Yarema Vasylovych; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене аналізу феномену самотності, її психологічних характеристик, методів подолання та зв’язку із соціальними мережами. Самотність визначено як багатовимірний стан, що включає об’єктивну ізоляцію та суб’єктивне відчуття відчуженості. Показано, що самотність негативно впливає на психологічне благополуччя, спричиняючи депресію, тривожність та емоційне виснаження. Соціальні мережі виступають двояким фактором: вони можуть сприяти соціальній інтеграції або ж посилювати самотність через поверхневі взаємодії, соціальне порівняння та інтернет-залежність. Емпіричне дослідження серед молоді (21–24 роки) виявило, що пасивне використання мереж (перегляд контенту) корелює з підвищенням самотності, тоді як активне спілкування знижує цей показник. Учасники з високим рівнем самотності частіше демонстрували депресивні симптоми, знижену самооцінку та меншу задоволеність життям. Встановлено, що якість онлайн-взаємодій впливає більше, ніж їхня кількість. Надмірне використання мереж погіршує психологічний стан, підвищуючи рівень ізоляції. Результати підкреслюють важливість усвідомленого використання соціальних мереж та розробки програм із підвищення цифрової грамотності для зменшення негативного впливу самотності.Item Особливості професійного самоздійснення як чинник психологічного благополуччя особистості майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тищук, Оксана Сергіївна; Tyshchuk, Oksana Serhiivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Професійне самоздійснення як форма життєвого самоздійснення, пов’язана з розкриттям потенціалу у професійній діяльності; є однією з фундаментальних складових психологічного благополуччя, що сприяє формуванню позитивного емоційного фону, зміцненню самооцінки, покращенню соціальної інтеграції та знаходженню сенсу життя. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 123 особи віком від 17 до 64 років та різної статі, яких було розподілено на групи за ознакою статі, віку, курсу навчання, типу зайнятості, місця проживання. Результати дисперсійного аналізу показали, що чоловіки із сільської місцевості мають вищу потребу у професійному зростанні, тоді як у жінок рівень самоздійснення залишається стабільним протягом навчання. У чоловіків спостерігається зниження мотивації на другому курсі. Жінки мають вищий рівень усвідомлення мети в житті порівняно з чоловіками, тоді як за іншими параметрами гендерних відмінностей не виявлено. Встановлено позитивний зв'язок між професійним самоздійсненням і психологічним благополуччям та негативний – із залежністю від емоцій і соціальних зв'язків. Зростання професійної самостійності позитивно впливає на благополуччя, що підтверджує значення професійного розвитку для психологічного комфорту.Item Життєстійкість батьків, що виховують дітей з особливими освітніми потребами, як чинник їхнього психічного здоров'я(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мамалига, Людмила Романівна; Mamalyha, Liudmyla Romanivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"У дослідженні розглянуто психологічне благополуччя батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з акцентом на взаємодію між життєстійкістю та виявом благополуччя. Результати дослідження показують, що на психологічне благополуччя впливають соціальні та психологічні стресори. Життєстійкість постає як динамічний захисний фактор, що сприяє позитивній адаптації завдяки ефективним стратегіям подолання, соціальній підтримці та смислоутворенню. У емпіричному дослідженні взяли участь 50 матерів, які виховують дітей із ООП. Емпіричні результати вказують на кореляції між життєстійкістю, зниженням рівня депресії та тривоги і покращенням психологічного благополуччя, особливо в таких сферах, як автономія, оволодіння навколишнім середовищем та особистісне зростання. Відмінності в життєстійкості та психічному здоров'ї були пов'язані зі ставленням до діагнозу дитини, причому заперечення та тривога негативно корелювали з життєстійкістю. Однофакторний дисперсійний аналіз підтвердив вищий рівень благополуччя у батьків із підвищеною життєстійкістю. На основі результатів запропоновано психологічні інтервенції, орієнтовані на підвищення життєстійкості, для покращення благополуччя батьків дітей з ООП.