Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Музика як ресурс у професійному становленні майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Залізняк, Марія-Марина Євгенівна; Zalizniak, Mariia-Maryna Yevhenivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене професійному становленню майбутніх психологів із акцентом на роль особистісних ресурсів та музики як інструменту розвитку. Теоретичний аналіз виявив, що цей процес включає не лише освоєння професійних знань, але й розвиток самосвідомості, саморегуляції та емоційної стійкості. Здатність до адаптації, когнітивна гнучкість, емпатія та стресостійкість є ключовими факторами ефективної професійної діяльності психологів. Емпіричне дослідження підтвердило, що музика сприяє розвитку професійної стійкості, самооцінки та саморефлексії. Функціональне залучення до музики допомагає посилити професійну ідентичність, стресостійкість і здатність долати труднощі. Зокрема, учасники, які активно використовували музику для емоційної регуляції, демонстрували вищі показники професійної активності й самоефективності. Аналіз виділив два аспекти музичного залучення — функціональне та цільове, які позитивно корелюють із життєстійкістю, емоційною стабільністю та впевненістю в собі. Це підкреслює потенціал музики як додаткового ресурсу в професійному розвитку психологів. Таким чином, музика є ефективним інструментом для гармонійного поєднання особистісних ресурсів і професійної компетентності, що забезпечує стабільний професійний розвиток фахівців у сфері психології.Item Особливості емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Максименко, Поліна Володимирівна; Maksymenko, Polina Volodymyrivna; Шамлян, Каріна Микитівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження магістерської роботи присвячено вивченню емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти. Актуальність обумовлена необхідністю розуміння та оптимізації процесу навчання і розвитку студентів у сучасному освітньому середовищі. Враховуючи рівень конкуренції та стресу, який виникає під час навчання, емоційно-вольова саморегуляція стає ключовим фактором для досягнення успіху та ефективного функціонування студентів. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному розгляді емоційно-вольової регуляції здобувачів закладів вищої освіти. У роботі розглянуті поняття саморегуляції, підходи до розуміння емоційно-вольової регуляції та її змістові характеристики, які охоплюють процес управління власною поведінкою, емоціями та думками для досягнення поставлених цілей. У дослідженні використанні такі методи: теоретико-методологічний аналіз емоційно- вольової регуляції, узагальнення, систематизація теоретичних даних; психодіагностичне тестування із використанням комплексу методик; описова статистика отриманих даних, кореляційний аналіз, кластерний аналіз, критерій групами U-МаннаУітні. У результаті нами були виявленні позитивні зв’язки між досліджуваними характеристиками, що підтверджували наші припущення щодо впливу емоційно-вольової регуляції на самоефективність особистості, її психічні стани, мотивацію до успіху та впевненість у собі.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Taras, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Dziuma, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Психічне здоров'я як чинник суб'єктивного благополуччя особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Клочко, Тетяна Валеріївна; Klochko, Tetiana Valeriivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено взаємозв’язок між психічним здоров’ям і суб’єктивним благополуччям, поєднуючи теоретичний аналіз та емпіричні дані. Психічне здоров’я визначено як компонентний конструкт, що включає емоційну регуляцію, життєстійкість, соціальну адаптивність і позитивне функціонування. Суб’єктивне благополуччя розглядається через рівень задоволеності життям, позитивні емоції та відсутність негативних афектів. Виявлено двонаправлений зв’язок між цими конструктами, який опосередковується психологічними, соціальними та культурними чинниками. Емпіричне дослідження на вибірці зі 100 осіб підтвердило, що внутрішній локус контролю позитивно впливає на рівень психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя, тоді як контроль випадковості має зворотний ефект. Виокремлено три кластери ставлення до здоров’я: «збалансовані», «відсторонені» та «надмірно пильні», з яких найвищі показники благополуччя мають перші. Ієрархічний кластерний аналіз показав вікові відмінності: молодші орієнтовані на гедонізм, старші — на евдаймонію. Результати підтверджують важливість емоційної регуляції, стійкості до стресу та соціальної активності для підвищення рівня благополуччя. Отримані висновки можуть стати основою для подальших досліджень і практичних рекомендацій.Item Психологічні детермінантипорушень харчової поведінки серед жінок(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Киричинська, Люція Михайлівна; Kyrychynska, Liutsiia Mykhailivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Робота присвячена дослідженню харчової поведінки як багатовимірного психологічного феномену. Визначено основні компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий), типи харчової поведінки (емоціогенна, екстернальна, обмежувальна) та порушення, такі як анорексія нервова, булімія нервова і компульсивне переїдання. Проаналізовано психологічні, соціальні та культурні чинники, що впливають на формування харчової поведінки. Емпіричне дослідження виявило зв’язки між рівнем самооцінки, емоційною регуляцією, тривожністю, стресом та типами харчової поведінки. Аналіз результатів показав відмінності у психологічних характеристиках жінок різних вікових груп, включаючи ризики розвитку порушень харчової поведінки та рівень психологічного дистресу. Розроблено рекомендації для корекції харчової поведінки, спрямовані на розвиток самооцінки, емоційної регуляції, зниження тривожності та управління стресом. Отримані результати мають практичне значення для профілактики та терапії розладів харчової поведінки в психологічній практиці.Item Взаємозв'язок резильєнтності та показників психоемоційного стану у жінок(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пеляк, Мирослава Миколаївна; Peliak, Myroslava Mykolaivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене резильєнтності як чиннику підтримки психоемоційного стану жінок в умовах стресу. Резильєнтність визначено як багатовимірний психологічний конструкт, що поєднує когнітивну гнучкість, емоційну регуляцію та підтримувальне середовище. Її високий рівень сприяє адаптації до стресу, знижуючи емоційну реактивність, тоді як низький рівень підвищує вразливість до стресу, тривоги та депресії. Емпіричне дослідження серед українок віком 20–40 років показало, що 44% респонденток мають низький рівень резильєнтності, який асоціюється з високими показниками емоційного дистресу. Зокрема, жінки молодого віку, самотні чи ті, хто працюють лише за наймом, демонстрували нижче психологічне благополуччя. У заміжніх жінок і тих, хто поєднує роботу з навчанням, відзначено вищу резильєнтність завдяки підтримувальному середовищу та балансу життєвих сфер. Кореляційний аналіз підтвердив, що резильєнтність має захисну функцію: вона знижує рівень дистресу, румінацій і тривожності, позитивно впливаючи на емоційне благополуччя, залученість і сенс життя. Три основні фактори (психологічний дистрес, емоційна реактивність, ригідність) визначають психоемоційний стан і демонструють значущість резильєнтності для адаптації. Рекомендації включають тренінги з когнітивної реструктуризації, усвідомленості та емоційного самоусвідомлення, що сприятимуть розвитку резильєнтності та стійкості жінок у кризових ситуаціях.