Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Життєстійкість правоохоронців з різним типом спрямованості особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Породько, Вероніка Андріївна; Porodko, Veronika Andriivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі розглядається феномен життєстійкості правоохоронців, акцентуючи увагу на впливі індивідуальних особистісних характеристик та орієнтацій на здатність протистояти професійному стресу. Дослідження базується на теоретичному аналізі життєстійкості як динамічного конструкту, що об‘єднує особистісні риси, копінг-стратегії та смисложиттєві орієнтації. Встановлено, що такі риси, як сумлінність, емоційна стабільність і відкритість, сприяють розвитку проактивних стратегій стресоподолання. На емпіричному етапі дослідження вивчався зв‘язок між особистісними орієнтаціями (на себе, людей і завдання) та компонентами життєстійкості. Доведено, що орієнтація на завдання корелює з вищим рівнем професійної стійкості. Гендерні відмінності також мають важливе значення: чоловіки схильні до ризикованих дій, тоді як жінки більше покладаються на соціальну підтримку. Факторний аналіз виявив ключові виміри життєстійкості, зокрема «осмислене ставлення до життя», «проактивна позиція» та «професійна майстерність». Результати дослідження підкреслюють значення індивідуально орієнтованих програм розвитку життєстійкості, які враховують особистісні та гендерні особливості. Це сприяє підвищенню добробуту та ефективності правоохоронців, надаючи їм інструменти для подолання стресу.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Taras, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тарас, Уляна Дмитрівна; Dziuma, Uliana Dmytrivna; Василенко, Леся Павлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.Item Статеві особливості життєстійкості студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Штогрин, Василина Тарасівна; Shtohryn, Vasylyna Tarasivna; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Життєстійкість визначаємо як інтегративну особистісну диспозицію, що відображає здатність індивіда зберігати внутрішню рівновагу, адаптуватися до змін і долати труднощі. У її структурі виділяються залученість, контроль і прийняття викликів. Гіпотеза роботи полягає у тому, що наявні статистично значущі відмінності за показниками життєстійкості та дотичними поняттями між респондентами різної статі, що виявляються у контексті війни. У результаті дослідження було виявлено, що респонденти незалежно від статі проявляють помірний рівень життєстійкості, задіють різнопланові ресурси для її підтримання, як наслідок мають невисоку навантаженість стресом. На основі факторного аналізу ми виділили три аспекти, що впливають на життєстійкість: вітальність, експлорація і альтруїзм. Кореляційний аналіз показав, що у жінок життєстійкість позитивно корелює з дружелюбністю, відображаючи значення соціальної взаємодії, тоді як у чоловіків спостерігаються зворотні зв’язки з уявою та соціалізацією, що вказує на їхню автономність і раціональний підхід до подолання труднощів. Порівняльний аналіз підтвердив гіпотезу, показавши, що жінки орієнтовані більше на задіяння емоційного ресурсу, а чоловіки частіше вдаються до раціонального вирішення проблеми. На основі результатів дослідження розроблено рекомендації для підтримки життєстійкості, а також створено програму психологічного тренінгу.Item Психічне здоров'я як чинник суб'єктивного благополуччя особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Клочко, Тетяна Валеріївна; Klochko, Tetiana Valeriivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено взаємозв’язок між психічним здоров’ям і суб’єктивним благополуччям, поєднуючи теоретичний аналіз та емпіричні дані. Психічне здоров’я визначено як компонентний конструкт, що включає емоційну регуляцію, життєстійкість, соціальну адаптивність і позитивне функціонування. Суб’єктивне благополуччя розглядається через рівень задоволеності життям, позитивні емоції та відсутність негативних афектів. Виявлено двонаправлений зв’язок між цими конструктами, який опосередковується психологічними, соціальними та культурними чинниками. Емпіричне дослідження на вибірці зі 100 осіб підтвердило, що внутрішній локус контролю позитивно впливає на рівень психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя, тоді як контроль випадковості має зворотний ефект. Виокремлено три кластери ставлення до здоров’я: «збалансовані», «відсторонені» та «надмірно пильні», з яких найвищі показники благополуччя мають перші. Ієрархічний кластерний аналіз показав вікові відмінності: молодші орієнтовані на гедонізм, старші — на евдаймонію. Результати підтверджують важливість емоційної регуляції, стійкості до стресу та соціальної активності для підвищення рівня благополуччя. Отримані висновки можуть стати основою для подальших досліджень і практичних рекомендацій.Item Психологічні особливості життєстійкості підлітків в умовах воєнного стану(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Рудь, Галина Любомирівна; Rud, Halyna Liubomyrivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості життєстійкості підлітків в умовах воєнного стану. Проаналiзовано наукові розвідки проблематики життєстійкості особистості та підлітків, зокрема. Теоретичний аналіз показав, що поняття життєстійкості характеризує психологічну живучість й самоефективність особистості, та є показником її психічного здоров'я. Концепція життєстійкості передусім застосовується для вивчення особливостей процесу подолання складних життєвих обставин. Життєстійкість включає компоненти залученості, контролю й ризику, й відіграє досить важливу роль у процесі подолання стресу підлітками в умовах воєнних дій. Означені вище компоненти відображають внутрішні ресурси й навички, що допомагають підліткам успішно адаптуватися до негативних ситуацій й стресу, розвивати мотивацію й самодисципліну, а також допомагають досягати успіху, незважаючи на труднощі. Емпіричне дослідження показало, що серед підлітків переважають низькі рівні й середні рівні життєстійкості. Кореляційний аналіз виявив обернені зв’язки між психологічним стресом, стресостійкістю та компонентами життєстійкості, такими як контроль і прийняття ризику серед підлітків. Це свідчить про те, що високий рівень стресу та низька стресостійкість знижують здатність до контролю ситуації та зменшують готовність приймати ризики. Копінг-стратегії дистанціювання і прийняття відповідальності мають обернене зв’язок з життєстійкістю і її компонентами. Розглянуто напрямки психологічної підтримки підлітків та розроблено рекомендацiї із метою розвитку життєстійкості пiдлiткiв в умовах воєнного стану.Item Психологічні чинники життєстійкості в умовах воєного часу(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Скрипниченко, Оксана Ярославівна; Skrypnychenko, Oksana Yaroslavivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У науковій роботі розглядаються психологічні чинники життєстійкості, їх взаємозв’язок та вплив на формування життєстійкості в умовах воєнного стану. Визначено, що життєстійкість - це здатність людини адаптуватися до складних життєвих обставин, зберігати позитивний настрій та ефективність у діяльності. У воєнний час життєстійкість є особливо важливою як для окремих людей, так і для суспільства в цілому. Умови воєнного стану створюють складне середовище для людей. Психологічні чинники, що впливають на життєстійкість в цих умовах, включають підтримку спільноти, віру в свої можливості, вміння адаптуватися до змін, здатність зберігати емоційну стійкість та здійснювати стратегії саморегуляції. Також важливою є наявність ресурсів, доступ до інформації та можливість підтримки від близьких. Ця наукова робота аналізує вплив умов воєнного стану на життєстійкість людей. Вона висвітлює психологічні аспекти, які впливають на людей у таких умовах, зосереджуючись на підтримці спільноти, вірі у власні можливості, адаптації до змін, збереженні емоційної стійкості та стратегій саморегуляції. Дослідження показує, що доступ до ресурсів, інформації та підтримки від близьких відіграють ключову роль у зміцненні людської життєдіяльності в умовах воєнного конфлікту. Нами виявлено значну відмінність між показниками життєстійкості місцевих мешканців у порівнянні з внутрішньо переміщеними особами. До основних чинників які мають позитивний вплив на формування життєстійкості в умовах воєнного стану належать: -наявність чітких життєвих цілей, що є важливою умовою для збереження життєстійкості, відчуття сенсу життя та мети існування людини; -соціальна стійкість та стійкість спільноти у вигляді підтримки від друзів,близьких людей, соціального оточення є важливою умовою для збереження життєстійкості. Дослідження також показало, що життєстійкість є складною інтегральною динамічною характеристикою, яка може змінюватися в залежності від ситуації. У воєнний час життєстійкість може підвищуватися внаслідок зростання групової підтримки, появи спільної мети та усвідомлення сенсу життя. Однак вона також може знижуватися внаслідок посилення стресу, втрати близьких людей та руйнування соціальних зв'язків. Результати дослідження можуть бути використані для розробки заходів щодо підвищення життєстійкості населення в умовах воєнного стану.Item Особистісні чинники академічної прокрастинації у дівчат-здобувачів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мачита, Анастасія Богданівна; Machyta, Anastasiia Bohdanivna; Шиделко, Анна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено особистісні чинники академічної прокрастинації у студенток вищих навчальних закладів. Теоретичний аналіз показав, що прокрастинація у навчанні обумовлена когнітивними викривленнями, емоційними реакціями та специфічними особистісними характеристиками. Виявлено, що низький рівень сумлінності, життєстійкості та підвищена інтернет-залежність сприяють прокрастинації, тоді як емоційна стійкість і самоефективність знижують її ймовірність. Емпіричне дослідження охопило 70 студенток різних курсів, для яких було застосовано валідні опитувальники, зокрема Шкалу прокрастинації Такмана, особистісний опитувальник TIPI та Шкалу академічної стійкості ARS-30. Результати дослідження виявили, що студентки старших курсів менш схильні до прокрастинації завдяки академічній зрілості та вищим навичкам саморегуляції. Кореляційний аналіз засвідчив, що емоційна стійкість і життєстійкість виступають захисними факторами проти прокрастинації, тоді як високий рівень інтернет-залежності, навпаки, пов'язаний з її підвищенням. Факторний аналіз виділив основні чинники, що впливають на прокрастинацію: неадаптивні поведінкові моделі, емоційна стійкість, соціальна підтримка і низька цілеспрямованість. На основі результатів розроблено практичні рекомендації, які включають підтримку з боку викладачів, тренінги з розвитку емоційної стійкості та життєстійкості для зниження прокрастинації та підвищення академічної успішності.Item Особливості професійного вигорання та життєстійкості у працівників соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Старунчак, Соломія Тарасівна; Starunchak, Solomiia Tarasivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі розкрито психологічні аспекти професійного вигорання та життєстійкості працівників соціальної сфери, таких як соціальні працівники, психологи, педагоги та інші фахівці, що залучені до підтримки клієнтів у складних обставинах. Дослідження показало, що діяльність таких фахівців супроводжується підвищеним ризиком вигорання, особливо серед осіб із безпосереднім контактом із клієнтами. Аналіз середніх значень виявив відмінності у психологічних станах працівників залежно від професійної діяльності, підтверджені критерієм Манна-Уітні. Кореляційний аналіз показав наявність зв’язків між різними аспектами вигорання та рівнями життєстійкості, що підкреслило потребу комплексного підходу до оцінки стану фахівців. Отримані результати стали основою для рекомендацій, спрямованих на зниження рівня вигорання та підвищення життєстійкості. Зокрема, запропоновано індивідуальну психологічну підтримку, тренінги зі стресостійкості, посилення соціальної взаємодії та програми емоційного відновлення, що можуть сприяти ефективній діяльності працівників соціальної сфери.Item Взаємозв’язок особистісної та соціальної ідентичності у структурі Я- концепції майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Романчук, Орися Богданівна; Romanchuk, Orysia Bohdanivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячено вивченню взаємозв’язку між особистісною, соціальною та професійною ідентичностями у структурі Я-концепції майбутніх психологів. Теоретичний аналіз виявив, що Я-концепція включає когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти, які суттєво впливають на саморегуляцію та мотивацію. Особистісна ідентичність взаємодіє з соціальною, створюючи базу для формування професійної ідентичності, що є важливим аспектом розвитку майбутніх фахівців. Емпіричне дослідження показало позитивну кореляцію між цими ідентичностями та їх вплив на професійний розвиток. Результати також виявили роль особистісних рис, таких як відкритість, сумлінність та емоційна стабільність, а також таких чинників, як самоефективність і життєстійкість, у формуванні професійної ідентичності. Аналіз результатів підкреслив значення автентичності, яка сприяє гармонійному розвитку соціальної та професійної ідентичності. З іншого боку, проблеми, як-от самовідчуження, знижують ефективність професійного зростання. Факторний аналіз виділив шість компонентів Я-концепції: професійну ідентичність, позитивну соціальну інтеграцію, базові риси особистості, соціально конструйовану самооцінку, особистісну ідентичність та самодостатність. Результати вказують на важливість освітніх програм, що розвивають автентичність, соціальні зв’язки та життєстійкість, сприяючи успішній підготовці психологів до професійної діяльності.