Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Музика як ресурс у професійному становленні майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Залізняк, Марія-Марина Євгенівна; Zalizniak, Mariia-Maryna Yevhenivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене професійному становленню майбутніх психологів із акцентом на роль особистісних ресурсів та музики як інструменту розвитку. Теоретичний аналіз виявив, що цей процес включає не лише освоєння професійних знань, але й розвиток самосвідомості, саморегуляції та емоційної стійкості. Здатність до адаптації, когнітивна гнучкість, емпатія та стресостійкість є ключовими факторами ефективної професійної діяльності психологів. Емпіричне дослідження підтвердило, що музика сприяє розвитку професійної стійкості, самооцінки та саморефлексії. Функціональне залучення до музики допомагає посилити професійну ідентичність, стресостійкість і здатність долати труднощі. Зокрема, учасники, які активно використовували музику для емоційної регуляції, демонстрували вищі показники професійної активності й самоефективності. Аналіз виділив два аспекти музичного залучення — функціональне та цільове, які позитивно корелюють із життєстійкістю, емоційною стабільністю та впевненістю в собі. Це підкреслює потенціал музики як додаткового ресурсу в професійному розвитку психологів. Таким чином, музика є ефективним інструментом для гармонійного поєднання особистісних ресурсів і професійної компетентності, що забезпечує стабільний професійний розвиток фахівців у сфері психології.Item Особливості толерування невизначеності та прийняття рішень у працівників ІТ-сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сорочка, Оксана Василівна; Sorochka, Oksana Vasylivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У дослідженні вивчено вплив толерантності до невизначеності та особливостей прийняття рішень на адаптацію й продуктивність в умовах нестабільності, зокрема в ІТ-сфері. Теоретичний аналіз показав, що толерантність до невизначеності впливає на вибір між раціональними й інтуїтивними механізмами прийняття рішень. Високий рівень толерантності пов’язаний із креативністю, готовністю до ризику й ефективністю діяльності, тоді як низький рівень спричиняє прокрастинацію, уникнення рішень і зростання тривожності. Емпіричне дослідження серед ІТ-спеціалістів виявило, що толерантність до невизначеності та готовність до змін варіюються залежно від віку та досвіду. Молодші працівники частіше демонструють уникнення, прокрастинацію й тривожність, тоді як старші більш стабільні й цілеспрямовані. Статистичний аналіз підтвердив зв’язок між толерантністю до невизначеності й такими рисами, як оптимізм і впевненість, а також визначив чотири стилі прийняття рішень: активний, обережний, цілеспрямований і винахідливий. Виявлено гендерні особливості: жінки мають вищу тривожність, але більше винахідливості й рефлексії, що підкреслює необхідність гендерно-чутливого підходу. Рекомендовано створювати безпечне середовище та розвивати когнітивну й емоційну гнучкість для підвищення адаптивності працівників.