Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Психологічне благополуччя молоді з різною активністю у соціальних мережах(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вірста, Наталія Вікторівна; Virsta, Nataliia Viktorivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя є суб’єктивним досвідом позитивної забарвленості почуттів або ж когнітивних оцінок. В нього включено життєву мету, життєву силу, позитивні афекти, задоволеність життям, оптимізм та щастя. Визначено як позитивні, так і негативні аспекти впливу спілкування у віртуальному просторі на молодь. З метою апробації та підтвердження припущення було досліджено 126 осіб віком від 17 до 22 років. Емпіричне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що серед досліджуваних є високо та низькоактивні користувачі. Вони надають перевагу трьом соціальним мережам: Instagram, TikTok та Facebook та найчастіше користуються меседжерами Telegram, Viber та WhatsApp. За порівняльним аналізом визначено, що психологічно більш благополучними, більш задоволеними у визначенні та досягненні цілей та в загальному має більшу цікавість до свого життя є ті молоді люди, які не приділяють значної кількості часу та уваги соціальним мережах. А також вони мають проблеми у керуванні своїми емоціями, неадекватно проявляють емоції, не бажають зближатися з людьми на емоційній основі. Для групи, що є високоактивною характерні більш високі показники відкритості, впевненості у собі, цінності себе, прийняття та прив’язаності до себе та виявляють нижчі показника віддзеркаленого Я, внутрішньої конфліктності та звинувачення себе. Психологічне благополуччя молоді залежить від задоволеності від життя, від Інтернет- залежності, від емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, комунікативних та організаторських здібностей, самоставлення особистості.Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Особистісні конструкти переживання газлайтингу молодими людьми(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кочетова, Каріна Сергіївна; Kochetova, Karina Serhiivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота розглядає психологічне насильство, в тому числі газлайтинг, як комплекс примусових дій, спрямованих на заподіяння емоційної шкоди. Психологічне насильство підриває психічне благополуччя через словесні образи, маніпуляції та залякування. Психологічне насильство корелює із підвищеною тривожністю, депресією та порушенням соціального функціонування у жертв, які часто вдаються до неадаптивних механізмів подолання. Дослідження визначає психологічні захисти як критичні механізми, що сприяють стійкості, поряд з рисами «Великої п'ятірки», психологічними ресурсами, резильєнтністю. В емпіричному досліджені взяли участь 104 особи. Використовуючи описову статистику, кластерний, факторний, порівняльний та кореляційний аналізи, дослідження відобразило взаємодію особистісних конструктів щодо переживання психологічного насилля.Item Статеві особливості життєстійкості студентської молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Штогрин, Василина Тарасівна; Shtohryn, Vasylyna Tarasivna; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Життєстійкість визначаємо як інтегративну особистісну диспозицію, що відображає здатність індивіда зберігати внутрішню рівновагу, адаптуватися до змін і долати труднощі. У її структурі виділяються залученість, контроль і прийняття викликів. Гіпотеза роботи полягає у тому, що наявні статистично значущі відмінності за показниками життєстійкості та дотичними поняттями між респондентами різної статі, що виявляються у контексті війни. У результаті дослідження було виявлено, що респонденти незалежно від статі проявляють помірний рівень життєстійкості, задіють різнопланові ресурси для її підтримання, як наслідок мають невисоку навантаженість стресом. На основі факторного аналізу ми виділили три аспекти, що впливають на життєстійкість: вітальність, експлорація і альтруїзм. Кореляційний аналіз показав, що у жінок життєстійкість позитивно корелює з дружелюбністю, відображаючи значення соціальної взаємодії, тоді як у чоловіків спостерігаються зворотні зв’язки з уявою та соціалізацією, що вказує на їхню автономність і раціональний підхід до подолання труднощів. Порівняльний аналіз підтвердив гіпотезу, показавши, що жінки орієнтовані більше на задіяння емоційного ресурсу, а чоловіки частіше вдаються до раціонального вирішення проблеми. На основі результатів дослідження розроблено рекомендації для підтримки життєстійкості, а також створено програму психологічного тренінгу.Item Особливості прояву копінг-стратегій молоді в умовах військового стану(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кобрин, Леся Ярославівна; Kobryn, Lesia Yaroslavivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічні захисти та копінг-стратегії вважаються найважливішими формами адаптаційних процесів у відповіді особистості на стресові ситуації. Процес пошуку найефективнішого способу вирішення проблеми називається копінгом або копінг-стратегіями. Слово «копінг» означає «подолання труднощів». Для сучасної української молоді характерні різні копінг-стратегії. Переважають раціональні стратегії подолання, які дозволяють молодим людям об’єктивно уявляти суть і деталі реальності воєнного стану, тим самим захищаючи психіку від емоційних змін, а відтак і здоров’я в цілому. З метою апробації та підтвердження припущень було досліджено 102 особи віком від 18 до 35 років. Переважає прийняття, активне подолання та релігія як стратегії подолання, тоді як вживання психоактивних речовин та поведінкове відсторонення використовуються рідше. Кореляційний аналіз виявив значущі зв'язки між стратегіями подолання, особистісними рисами, психологічними потребами та життєстійкістю. Активне подолання, прийняття та цілеспрямоване подолання позитивно корелювали з життєстійкістю та оптимізмом. І навпаки, самозвинувачення, поведінкове відсторонення, копінг, орієнтований на емоції, уникнення негативно корелювали з життєстійкістю та оптимізмом. У Кластері 1, що характеризується помірним або нейтральним впливом вищі рівні диспозиційного оптимізму, залученості, схильності до ризику, життєстійкості та соціального відволікання, а також меншу залежність від копінгу, орієнтованого на емоції. У Кластері 2, що характеризується дуже негативним впливом нижчий оптимізм, залученість, готовність до ризику та життєстійкість, а також більша схильність до емоційно-орієнтованого копінгу та менша схильність до соціального відволікання.Item Ґендерні упередження як чинник міжособистісних стосунків молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Супрун, Ольга Олегівна; Suprun, Olha Olehivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"Ґендерні упередження є стереотипними уявленнями, які відображають соціально закріплені очікування щодо того, як повинні поводитися, думати і відчувати представники різних статей, часто базуючись на традиційних уявленнях і культурних нормах. Міжособистісні стосунки — це взаємодії, зв'язки та відносини, що виникають між людьми в різних соціальних контекстах, включаючи дружбу, родинні зв'язки, професійні відносини, романтичні стосунки. Рівень ґендерних упереджень молодих людей різної статі визначатиме їхню поведінку в міжособистісних стосунках. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 100 осіб віком від 16 до 28 років та різної статі. Показники ґендерних упереджень були кореляційно пов’язаними із схильністю до наслідування маскулінних та фемінних норм, та такими поведінковими формами як домінатність, конформізм та комунікативний контроль. Виявлено відмінності між рівнями ґендерних упереджень та комунікативного контролю у групах.