Теорія і практика будівництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113
Browse
3 results
Search Results
Item Застосування кімнатних рекуператорів для вентилювання шкільних приміщень(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Гулай, Б. І.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Gulay, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПідтримання належних параметрів мікроклімату в класних кімнатах та аудиторіях, які б забезпечували добре самопочуття учнів, є важливим соціальним завданням, оскільки в навчальних закладах молодь проводить значну частину свого часу. Висока концентрація СО2 у приміщеннях класів погіршує самопочуття та знижує працездатність учнів, а також спричиняє недостатнє засвоєння ними навчального матеріалу. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях класів. Проте в існуючих шкільних спорудах забезпечити такий повітрообмін завдяки централізованим системам вентиляції складно через існуючі архітектурно-будівельні вирішення. Тому в таких об’єктах доцільно застосовувати кімнатні припливно-витяжні рекуператори, причому для досягнення потрібного повітрообміну в класній кімнаті слід встановити від 2 до 7 таких агрегатів. Таку кількість рекуператорів в більшості класних приміщень можна змонтувати лише дещо нижче рівня підвіконника, через що припливне повітря буде подаватися безпосередньо на людину. У зв’язку з цим необхідно перевірити параметри мікроклімату на робочому місці, зокрема рухомість та температуру припливного повітря. Доцільно також встановити аналітичні розрахункові залежності та на їх основі побудувати номограми для інженерних розрахунків.Item Evaluating the state of sanitary and hygienic conditions in ventilated rooms(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Капало, П.; Клименко, Г.; Возняк, О.; Желих, В.; Адамскі, М.; Kapalo, P.; Klymenko, H.; Voznyak, O.; Zhelykh, V.; Adamski, M.; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет Білостока; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University; Bialystok University of TechnologyСьогодні надзвичайно важливою залишається проблема енергоощадності. Сучасні будівельні технології дають змогу створювати будинки з мінімальним енергоспоживанням, використовуючи енергоефективні зовнішні захищення, зокрема пластикові вікна. Це призводить до зниження тепловтрат приміщення, але загрожує зменшенням необхідного повітрообміну. Цю статтю підготовлено в Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках проекту VEGA 1/0697/17 спільно з науковцями Технічного університету міста Кошице (Словаччина) та Політехніки Білостоцької міста Білосток (Польща). Досліджували стан санітарно-гігєнічних умов у приміщенні навчальної аудиторії учбового корпусу під час проведення занять. У приміщенні аудиторії, об’єм якої становить 127 м3, вентилювання передбачено: приплив повітря – природний неорганізований (відкриванням вікон), витяжка – природна, оргінізована. На початку та в кінці кожного заняття заміряли параметри повітряного середовища аудитрії, зокрема: його температуру, відносну вологість та вміст вуглекислого газу. Дослідження проводили в два етапи. Результати досліджень, наведені на графіках, вказують на залежність зміни параметрів повітряного середовища приміщення аудиторії від ефективності вентилювання. На першому етапі в приміщенні аудиторії не було припливної природної вентиляції (приміщення в перервах між заняттями не провітрювали). Як показали результати досліджень, температура та відносна вологість повітря залишились у межах допустимих норм, а концентрація вуглекислого газу значно перевищувала нормативні значення. Тому для підтримання нормативних параметрів повітряного середовища аудиторії запропоновано встановити припливно- витяжну вентиляційну установку. На другому етапі під час перерв приміщення вентилювали. При цьому було встановлено, що концентрація вуглекислого газу зменшилась на 33 %. Отже, за такого вентилювання навчальної аудиторії навіть 10- хвилинне провітрювання істотно впливає на якість повітряного середовища навчальної аудиторії.Item Визначення концентрації діоксиду вуглецю в приміщеннях класів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, О. О.; Миронюк, Х. В.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, O.; Myroniuk, Kh.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДослідження стану повітряного середовища в приміщеннях класів є дуже актуальним, оскільки близько 20% загальної кількості населення проводить значну частину свого часу в дошкільних та шкільних закладах. Недотримання допустимих параметрів мікроклімату у приміщеннях класів, зокрема, внаслідок високої концент- рації СО2, призводить до погіршення самопочуття та зниження працездатності учнів, а також до недостатнього засвоєння ними навчального матеріалу. Внаслідок переви- щення допустимої концентрації СО2 у зовнішньому повітрі великих міст продуктив- ність системи вентиляції приміщень, розрахована за асиміляцією СО2, досягає значних величин. Наведено результати аналітичних досліджень зміни концентрації СО2 в приміщеннях класів протягом всього періоду перебування в них учнів при трьох схемах організації повітрообміну. Встановлено, що лише механічна припливно-витяжна вентиляція з нормою повітрообміну 30 м3/год на особу забезпечує належні санітарно- гігієнічні умови в приміщеннях класів.