Теорія і практика будівництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113
Browse
5 results
Search Results
Item Дослідження властивостей інженерних цементуючих композитів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сидор, Н. І.; Sydor, N. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПідвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель та споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів – інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites – ЕСС). У статті показано, що із застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткова заміна золи винесення на метакаолін – ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 та 28 діб у 1,2 разу порівняно зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу порівняно з базовим композитом.Item Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сидор, Н. І.; Марущак, У. Д.; Маргаль, І. В.; Sydor, N.; Marushchak, U.; Margal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗастосування інженерних цементуючих композитів (ECC) – спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу – дає змогу підвищити несучу здатність, стабільність при різних статичних та динамічних впливах, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементуючих матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів та зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементуючих композитів на основі бінарної та потрійних в’яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі потрійної в’яжучої системи, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізикомеханічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення порівняно з композитами на основі бінарної в’яжучої системи. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227–0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі бінарної в’яжучої системи.Item Вплив підвищених температур на властивості наномодифікованих дисперсно-армованих бетонів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Олевич, Ю. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Olevych, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОдним з інноваційних рішень покращення механічних властивостей бетонів в умовах впливу підвищених температур є використання портландцементних матеріалів, модифікованих на наномасштабному рівні. Досліджено вплив комплексного наномоди- фікування полікарбоксилатним суперпластифікатором, ультра- та нанодисперсними мінеральними добавками, а також дисперсного армування термостійкими базальто- вими волокнами на властивості бетонів на основі портландцементу, які через 1 та 7 діб тверднення піддавались дії підвищених температур 200, 400 і 600 °С. Визначено втрату маси, міцність на згин і стиск, пористість, усадку, водопоглинання бетонів після впливу підвищеної температури. Показано, що наномодифіковані бетони характеризуються високою ранньою та стандартною міцністю, підвищеною міцністю після впливу температур у діапазоні від 105 до 600 °С. Міцність на стиск наномодифікованого бетону через 1 і 7 діб тверднення в нормальних умовах і витримування при 400 °С зростає до 89,8 та 107,4 МПа відповідно, при цьому аналогічна міцність контрольного бетону становить відповідно 40,2 та 60,0 МПа. Дисперсне армування термічностійкими базальтовими волокнами забезпечує додаткове підвищення фізико-механічних показників наномодифікованого фібробетону.Item Дисперсне армування сірчаних бетонів скловолокном та їхня витривалість(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Брайченко, С. П.; Маргаль, І. В.; Braychenko, S.; Marhal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельного виробництва; Lviv Polytechnic National University, Department of building productionДисперсне армування волокнами різного матеріалу та різної довжини дає змогу суттєво впливати на основні характеристики бетонів, зокрема збільшувати міцність на стиск і розтяг, ударну міцність, зносостійкість. Але якщо використання бетонів, армованих сталевою фіброю, вивчено достатньо, то армування бетонів іншими видами фібр, зокрема скляними, досліджено недостатньо. Те саме стосується і армування скловолокном спеціальних бетонів, де в’яжучим є сірка, тобто сірчаних бетонів. Недоліками сірчаних бетонів є підвищена крихкість, мала ударна міцність і тріщиностійкість. Введення в такий бетон скляної фібри підвищує його тріщиностійкість, знижує швидкість розповсюдження тріщин, підвищує витривалість сірчаного бетону. У статті викладено результати експериментальних досліджень витривалості сірчаних бетонів при багаторазово повторних навантаженнях. Показано, що дисперсне армування сірчаних бетонів скляною фіброю збільшує в’язкість руйнування і коефіцієнт витривалості цих бетонів. А використання модифікаторів сірки типу дициклопентадієну дає змогу покращити основні характеристики сірчаних склофібробетонів, зокрема витривалість при багаторазово повторних навантаженняхItem Наномодифіковані швидкотверднучі бетони, армовані дисперсними волокнами(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Королько, С. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Korolko, S.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельного виробництва; Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, кафедра електромеханіки та електроніки; Lviv Polytechnic National University, Department of building production; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Department of Electromechanics and ElectronicsУ статті показано, що одним із інноваційних напрямів одержання швидкотверднучих бетонів з покращеними експлуатаційними властивостями для фортифікаційних споруд, є застосування нанотехнологічних прийомів. Розглянуто проблему підвищення стійкості високоміцних бетонів до дії швидкісного удару шляхом гібридного армування їх структури ультрадисперсними мінеральними добавками та дисперсними волокнами. Представлено результати фізико-механічних та ударних випробувань швидкотверднучих фібробетонів.