Теорія і практика будівництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113
Browse
47 results
Search Results
Item Дослідження властивостей інженерних цементуючих композитів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сидор, Н. І.; Sydor, N. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПідвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель та споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів – інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites – ЕСС). У статті показано, що із застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткова заміна золи винесення на метакаолін – ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 та 28 діб у 1,2 разу порівняно зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу порівняно з базовим композитом.Item Вплив дефектів робочої арматури на несучу здатність залізобетонних балок(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бліхарський, З. З.; Вегера, П. І.; Шналь, Т. М.; Blikharskyy, Z.; Vegera, P.; Shnal, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКожна з конструкцій піддається впливам у процесі експлуатації. Внаслідок цього виникають різноманітні дефекти пошкодження цих елементів, що впливають на їх безпечну експлуатацію. Одним з таких дефектів є корозія робочого армування. Дослідження несучої здатності залізобетонних балок з контрольованими значеннями корозії або пошкодження є актуальним питанням. Наведено результати експериментальних досліджень залізобетонних балок з дефектом у розтягнутій арматурі, виконаних з та без початкового навантаження. Як дефект розглядали один отвір Ø5.6 мм. Було випробовувано 8 залізобетонних балок. Зразки поділено на дві серії: два зразки 1-ї серії та шість 2-ї. Контрольні зразки обох серій руйнувались через викришування стиснутої зони бетону. Зразки, які були пошкоджені без початкового навантаження, зруйнувались внаслідок розриву розтягнутої арматури. Такий самий тип руйнування зафіксовано під час пошкодження за експлуатаційного рівня навантаження. При випробовуванні балок з пошкодженням без рівня навантаження і з армуванням, еквівалентним до пошкодженої арматури, несуча здатність зразків фактично однакова, відхилення становить приблизно 4 %. Отже, встановлено, що такий тип пошкодження відповідає зменшенню несучої здатності зразка залежно від робочого армування. При виконанні пошкодження за певного рівня навантаження несуча здатність збільшується приблизно на 10 %. Рівень навантаження збільшує залишкову несучу здатність пошкоджених зразків.Item Дорожні цементобетони на основі модифікованих добавок нової генерації(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Собко, Ю. М.; Шевчук, Г. Я.; Топилко, Н. І.; Новицький, Ю. Л.; Sobko, Y.; Shevchuk, H.; Topylko, N.; Novytskjy, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозроблено склади модифікованих бетонних сумішей і цементобетонів із заданими експлуатаційними параметрами. В процесі проведення експерименту цементобетони отримували із бетонних сумішей різних складів з модифікуючими добавками нової генерації, які містять суперпластифікатор на основі полікарбоксилатів та повітрезахоплюючу добавку. Суперпластифікатор вводили до бетонної суміші з водою замішування в кількості 0,6; 0,8 і 1,0 % маси цементу, а добавку-аерант – в кількості 0,1 % маси цементу до усіх складів бетонів. Досліджено вплив модифікуючих добавок на властивості дорожніх цементобетонів. Показано ефективність їх використання в дорожніх покриттях, що забезпечує покращені технологічні параметри, підвищену міцність та довговічність. Повітрезахоплююча добавка-аерант в комплексі із суперпластифікатором дає змогу посилити пластифікацію бетонної суміші, а також підвищити морозостійкість та водонепроникність. Визначено техніко-економічну ефективність застосування дорожніх цементобетонів на основі модифікуючих добавок нової генерації та встановлено, що конструкція із цементобетонного покриття дешевша в 1,6 разу ніж конструкція дорожнього одягу із асфальтобетону за вартістю будівельномонтажних робіт.Item Bearing capacity of steel-concrete bent elements reinforced with additional unstrained armature at different levels of strained state(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Барабаш, В. М.; Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Barabash, V.; Kramarchuk, A.; Ilnitskiy, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень згинаних елементів, підсилених додатковою арматурою в розтягнутій зоні, в яких додаткову арматуру встановлювали для відновлення або збільшення несучої здатності. Оскільки ефективність використання додаткової арматури для збільшення міцності, жорсткості значною мірою визначається напруженим станом згинаного елемента до підсилення, то проаналізовано результати досліджень впливу різнорежимних навантажень та розвантажень на напружений стан згинаних елементів до підсилення. Для перевірки теоретичних положень і методики розрахунку напруженого стану згинаних сталебетонних елементів, які підсилюються розтягнутою додатковою ненапруженою арматурою під навантаженням різного рівня, досліджено балки на короткочасні та тривалі навантаження. Наведено теоретичні дослідження та методику розрахунку міцності та деформацій згинаних елементів із додатковою ненапруженою арматурою. Встановлено дві стадії роботи згинаного елемента із додатковою арматурою під час розрахунку міцності. Перший – коли в початковій арматурі напруження дорівнюють межі текучості, і балка стає непридатною для експлуатації. Другий – фізичне руйнування балки настає у разі досягнення в додатковій арматурі напружень межі текучості. Необхідність у підсиленні перекрить у процесі їх експлуатації виникає не тільки під час реконструкції, але і з причини фізичного їх старіння, яке спричинене різними факторами. Змінні температурно-вологісні умови негативно впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність конструкцій. У частині виконаних досліджень не враховано передісторії роботи згинаного елемента до підсилення або враховано його приблизно. Також відсутні рекомендації з оцінювання залишкової міцності згинаного елемента при визначенні кількості додаткового армування, величину арматури підсилення часто приймають, не враховуючи напруженого стану згинаного елемента до підсилення. Завдання дослідження згинаних елементів, в яких підсилення додатковою ненапруженою арматурою виконується під діючим навантаженням різного рівня, є актуальним, вирішення його сприятиме зростанню економічної ефективності підсилення залізобетонних конструкційItem Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сидор, Н. І.; Марущак, У. Д.; Маргаль, І. В.; Sydor, N.; Marushchak, U.; Margal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗастосування інженерних цементуючих композитів (ECC) – спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу – дає змогу підвищити несучу здатність, стабільність при різних статичних та динамічних впливах, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементуючих матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів та зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементуючих композитів на основі бінарної та потрійних в’яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі потрійної в’яжучої системи, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізикомеханічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення порівняно з композитами на основі бінарної в’яжучої системи. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227–0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі бінарної в’яжучої системи.Item Дослідження властивостей модифікованних гіпсових в’яжучих(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Позняк, О. Р.; Кондратьєва, Н. В.; Мельник, В. М.; Мельник, Т. В.; Pozniak, O. R.; Kondrateva, N. V.; Melnyk, V. M.; Melnyk, T. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано літературні джерела щодо методів модифікування гіпсових в’яжучих. Показано, що розширення сфери застосування гіпсових в’яжучих вимагає поліпшення фізико-механічних характеристик гіпсу, зокрема шляхом використання мінеральних та хімічних добавок, які дають змогу оптимізувати формування структури гіпсового каменю та отримувати ефективні композити зі стабільною структурою. Подано результати дослідження впливу хімічних добавок на основі полікарбоксилатів на властивості гіпсового в’яжучого. Встановлено, що використання добавок Master Glenium ACE 450, Master Glenium ACE 430, MС-Power Flow 2695 забезпечує водоредукуючий ефект 20–36% за витрати добавки 1 мас. %. Показано вплив добавок на терміни тужавіння гіпсового в’яжучого та міцність і водостійкість гіпсового каменю. Дослідженнями процесів структуроутворення встановлено, що в присутності добавок полікарбоксилатів відбувається адсорбційне модифікування кристалів двоводного гіпсу з утворенням упорядкованішої і щільнішої структури гіпсового каменю, що впливає на фізико-механічні та будівельно-технічні властивості матеріалу.Item Вплив підвищених температур на властивості наномодифікованих дисперсно-армованих бетонів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Олевич, Ю. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Olevych, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОдним з інноваційних рішень покращення механічних властивостей бетонів в умовах впливу підвищених температур є використання портландцементних матеріалів, модифікованих на наномасштабному рівні. Досліджено вплив комплексного наномоди- фікування полікарбоксилатним суперпластифікатором, ультра- та нанодисперсними мінеральними добавками, а також дисперсного армування термостійкими базальто- вими волокнами на властивості бетонів на основі портландцементу, які через 1 та 7 діб тверднення піддавались дії підвищених температур 200, 400 і 600 °С. Визначено втрату маси, міцність на згин і стиск, пористість, усадку, водопоглинання бетонів після впливу підвищеної температури. Показано, що наномодифіковані бетони характеризуються високою ранньою та стандартною міцністю, підвищеною міцністю після впливу температур у діапазоні від 105 до 600 °С. Міцність на стиск наномодифікованого бетону через 1 і 7 діб тверднення в нормальних умовах і витримування при 400 °С зростає до 89,8 та 107,4 МПа відповідно, при цьому аналогічна міцність контрольного бетону становить відповідно 40,2 та 60,0 МПа. Дисперсне армування термічностійкими базальтовими волокнами забезпечує додаткове підвищення фізико-механічних показників наномодифікованого фібробетону.Item Виробництво, властивості і застосування газобетону неавтоклавного тверднення(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Позняк, О. Р.; Мельник, В. М.; Завадський, І. О.; Мельник, А. Я.; Pozniak, O.; Melnyk, V.; Zavadskyy, I.; Melnyk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельного виробництва, кафедра економіки підприємства та інвестицій; ТОВ “Ферозіт”; Lviv Polytechnic National University, Department of building production, Department of business economics and investment; Ltd Company “Ferozit”Розвиток виробництва неавтоклавних ніздрюватих бетонів заслуговує особливої уваги внаслідок простоти технології їх виготовлення. В статті проведено порівняння властивостей неавтоклавних газобетонів, одержаних за традиційною технологією і з готової сухої суміші, показано вплив хімічних добавок на характеристики неавтоклавних газобетонів.Item Ефективність використання низькоенергоємних цементів для будівельних розчинів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кропивницька, Т. П.; Іващишин, Г. С.; Котів, М. В.; Чекайло, М. В.; Kropyvnytska, T.; Ivashchyshyn, H.; Kotiv, M.; Chekaylo, M.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельного виробництва; Lviv Polytechnic National University, Department of building рroductionРозглянуто основні принципи стратегії сталого розвитку в цементній промисловості. На прикладі ПАТ “Івано-Франківськцемент” показано, що випуск екоцементів забезпечує реалізацію в цементній промисловості прогресивних моделей раціонального використання природної сировини, палива, електричної енергії за мінімальних викидів CO2. Проведено порівняння ефективності приготування будівельних розчинів на основі портландцементів і низькоенергоємних цементів. Показано, що синергічне поєднання мінеральних добавок при суттєвому зменшенні вмісту високоенергоємної клінкерної складової в цементах дає змогу покращити технічні характеристики розчинів. Встановлено, що покращені експлуатаційні властивості кладки забезпечуються при застосуванні аерованих розчинів на основі цементу ЦБР 300. Встановлено взаємозв’язок мікроструктури і міцності цементної матриці та показана ефективність застосування комплексних модифікаторів для будівельних розчинівItem Вплив лазерного випромінення на важкий бетон(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кархут, І. І.; Karkhut, I.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridgesУ багатьох країнах (Японія, США, Китай, Польща та ін.) тривалий час проводяться дослідження впливу лазерного випромінення на поверхню різних будівельних матеріалів, зокрема у військових цілях. Глибше вивчено взаємодію лазерного випромінення з поверхнею металів. В останні роки значну увагу вчені приділяють вивченню впливу лазерного випромінення на поверхню бетонів: досліджуються температурні поля, хімічні реакції та напружено-деформований стан в області нагрівання, можливості технологічних впливів на поверхню таких будівельних матеріалів як цегла, гіпс та комірковий бетон, які підтверджують можливості застосування лазера до обробки їх поверхонь. У результаті досліджень зразків кубів з важкого бетону на вплив імпульсного лазерного випромінювання, проведених на кафедрі будівельних конструкцій та мостів отримано п’яту стадію взаємодії лазерного променя з бетоном – холодну плазму на поверхні водо насичених зразків. Досліджено також висушені зразки та зразки природної вологості у віці до двох років. Модельовано аварійний режим роботи захисних конструкцій при високотемпературному місцевому впливі. Вивчено розподіл температур на поверхні та в товщі зразків, зони впливу та руйнування поверхні протягом п’яти хвилин нагрівання. Виявлено особливості руйнування поверхні контакту. З допомогою акустично-емісійного контролю виявлено утворення нормальних макротріщин у бетоні в околі нагрівання. Проаналізовано можливості застосування відомих теоретичних залежностей для опису температурних полів у бетонних зразках, застосування коефіцієнта теплової дифузії, отриманого іншими авторами при дослідженні коміркового бетону.